Ухвала

від 20.05.2013 по справі 2а-18966/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Київ К/9991/60152/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012

у справі № 2а-18966/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК"

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012, задоволено позовні вимоги (з урахуванням уточнених позовних вимог): визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000802340/0 від 10.06.2010 у сумі 201153 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку №136 від 23.03.2006 та свідоцтва про сплату єдиного податку №96 від 28.12.2006, позивач мав право сплачувати єдиний податок та застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у 2006 та 2007 роках.

У 2 кварталі 2007 році позивач перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.

За результатами проведеної податковим органом перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09, складено акт №592/23-2/31650109 від 28.05.2010, в якому встановлено порушення позивачем, зокрема: пп.2.1.1 п.2.1 ст.2, п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) в частині віднесення до складу валових витрат витрати, понесених платником податку при придбанні ТМЦ у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування. Перевіркою встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» всього у сумі 605181 грн., у тому числі 2 квартал 2009 року у сумі 605181 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000802340/0 від 10.06.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 201153 грн. (у т. ч. основний платіж - 140496 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 60657 грн.)

Позивач оскаржує висновки відповідача в частині порушення ТОВ «ПІК» пп.2.1.1 п.2.1 ст.2, п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Також, до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону (пп.5.2.9 п. 5.2 ст.5 Закону).

Положення п.5.9 ст.5 Закону містять вичерпний перелік заборон включення балансової вартості придбаних запасів до їх приросту або убутку, а саме: не підлягає включенню вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) покупцем, та вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) продавцем.

Крім того, відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Нормою п.5.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» не визначені будь-які вимоги щодо умов, особливостей або обмежень ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів у разі, коли платник податків оплатив постачальнику вартість запасів, отримав і оприбуткував їх в період сплати єдиного податку, однак, не використав і не реалізував такі запаси в цей період, а використав і реалізував їх після переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему уплати податку на прибуток підприємств.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п.5.11 Закону).

Згідно з пп. «б» пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Матеріали справи свідчать, що позивачем занижена сума валових витрат, яка підлягає відображенню у рядку 04.2 Декларації «убуток балансової вартості запасів» на 632783 грн., у тому числі 2 квартал 2009 р. у сумі 632783 грн. та завищена сума валових витрат, відображених у рядку 04.13 Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» на 605181,00 грн., у тому числі 2 квартал 2009 р. у сумі 605181 грн. що є порушенням п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями). Заниження суми валових витрат у рядку 04.2 Декларації у розмірі - 632783 грн. у повному обсязі компенсує завищення суми валових витрат у рядку 04.13 Декларації у розмірі - 605181 грн., тобто, порушення п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не спричиняють документально необґрунтованого декларування ТОВ «ПІК» валових витрат у рядку 06 «скориговані валові витрати» Декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 року і як наслідок заниження податку на прибуток за півріччя 2009 року.

Однак, як було вірно встановлено судами, під час проведення перевірки відповідачем не були виконані вимоги пп. «б» пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: виявлення як об'єктів заниження так і завищення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль