Рішення

від 16.12.2006 по справі 33/282-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/282-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.06р.

Справа № 33/282-06

За позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю „Югос”, м. Кривий Ріг

до відповідача:  товариства з обмеженою відповідальністю „Арс трейдінг”, м. Кривий Ріг

про: стягнення 76481 грн.  17 коп. заборгованості

                                                                                                                                Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: представники  Агафонова Ю.О. та Плетенець К.В.   за довіреністю від 01.12.06.

від відповідача: не явився

в засіданні приймали участь: -

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 76481 грн.  17 коп. заборгованості, в т.ч. –59060 грн. 41 коп. основного боргу,  3290 грн. 22 коп. 3% річних,   8530 грн. 32 коп. інфляційні, 5600 грн. 22 коп. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового  зобов'язання та судові витрати по справі.

Вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов укладеного 11.02.2005 року  договору поставки   № 11/02 К в частині розрахунків.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судові засідання не з'явився; документи витребувані ухвалами суду від  не надав; вимоги не спростував.  Про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, за адресою, вказаною в позовній заяві (яка відповідає довідці про включення до ЄДРПО України)  та додатково позивачем.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

Встановив:

11.02.05  між  сторонами був укладений договір поставки продукції № 11/02К, згідно умов якого  продавець  (далі -  позивач по справі) зобов'язується продати,   а покупець (далі  - відповідач по справі)  зобов'язується  купити металопродукцію, характеристика якої вказана в  кількості, асортименті і по ціні, вказаній в накладних по кожній поставці.

Термін дії договору   сторони встановили до 31.12.2005 року з моменту підписання.

Вказаний договір і додаткові угоди   підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його  у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами  не надано доказів оскарження укладеного договору  в судовому порядку.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив відвантаження  відповідачу продукції на суму 317066 грн. 41 коп.,   що підтверджується  видатковими накладними , довіреностями на тримання ТМЦ  ( а.с.12-20) та  виставленими рахунками –фактурами.

Відповідач   згідно п. 4. 2. договору  повинен здійснити 100  % передоплату .

Відповідач не надав суду доказів  оплати продукції  в обсязі 100%.,  розрахунок здійснив частково в сумі 258006 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Заборгованість відповідача становить 59060 грн. 41 коп.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання

Позивач наполягає на стягненні  з відповідача 3290 грн. 22 коп. три проценти річних та 8530 грн. 32 коп.  інфляційних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час  прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою три проценти річних являються окремим видом  способу захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Перевіривши розрахунок суд приходить до висновку про задоволення інфляційних   та 3 процентів річних в заявленій сумі.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача по передоплаті складає 59060 грн. 41 коп.,  докази перерахування  якої в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5600 грн. 22 коп. пені, посилаючись на п. 5.1 укладеного договору.

Правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України  пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті  230 Господарського кодексу України штрафними санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п. 6 статтею 231 Господарського кодексу України штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  передбачено, що платники грошових коштів  сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд приходить висновку про задоволення пені в заявленій сумі.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Арс трейдінг” (50099, м.  Кривий Ріг, вул. Лермонтова,10;  код 32411356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Югос” (50045, м. Кривий Ріг, вул.  Купріна, буд. 128;  код 32633326)  

- 59060 грн. 41 коп. основного боргу,  3290 грн. 22 коп. три проценти  річних,   8530 грн. 32 коп. інфляційних, 5600 грн. 22 коп. пені,  764 грн. 81 коп. державного мита та 118 грн. витрат на витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                                          Т.  Разіна