Постанова

від 31.05.2013 по справі 826/4404/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2013 року 15:00 № 826/4404/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрі» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0003932240, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентрі» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0003932240.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва на підставі висновків акту перевірки від 07.03.2013 р. № 660/2240/24268144 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0003932240, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 390 209,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки в акті зроблені всупереч діючому законодавству України, винесенні з перевищенням повноважень та є не доведеними. Натомість позивачем було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, первинні документи оформлені відповідно до вимог податкового законодавства та бухгалтерського обліку. Відповідач під час перевірки не досліджував документи по формуванню податкового кредиту підприємства; протягом липня 2011 року позивач здійснював реальні господарські операції з ТОВ «ПСВ Тернар Логік», податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ПСВ Тернар Логік» та підтверджений відповідними первинними документами. З урахуванням викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в письмовому запереченні проти позову заперечив з огляду на те, що з даних перевірки вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Ентрі» здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Ентрі», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ПСВ Тернар Логік» та ТОВ «Ентрі» є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Таким чином, позивачем було порушено приписи чинного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ПСВ Тернар Логік». Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2013 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судове засідання 15.05.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2013 р. не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду був повідомлений належним чином. Через Канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшло заперечення по справі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ентрі» з питань правильності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» за липень 2011 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ентрі»:

1. ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених ТОВ «ПСВ Тернар Логік» при продажу товарів (послуг) ТОВ «Ентрі». Послуги по вказаних правочинах не були отримані в порушення ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.

2. п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2011 р. на загальну суму податку на додану вартість на суму 312 167,00 гривень, що призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 312 167,00 гривень.

За наслідками перевірки, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було складено акт від 07.03.2013 р. № 660/2240/24268144 щодо порушення позивачем податкового законодавства та винесено податкове повідомлення - рішення від 22.03.2013 р. № 0003932240, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 390 209,00 грн., в тому числі за основним платежем -312 167,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 78 042,00 гривень.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Ентрі» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, керуючись наступними мотивами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету, подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, та додання розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, в Акті перевірки не встановлено, а представником відповідача під час судового розгляду справи не зазначено про порушення щодо фактичної сплати податку на додану вартість позивачем постачальникам товарів/послуг або до бюджету, або не подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про необхідність дослідження реальності здійснених господарських операцій Вищий адміністративний суд України наголошував і в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 - "…з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку…".

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Ентрі» та ТОВ «ПСВ Тернар Логік», мету придбання товарів (робіт, послуг) для використання у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ентрі» зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, дата проведення державної реєстрації 12.04.1996 р. номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 074 120 0000 012396 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 018369).

За довідкою АБ № 329543 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, установлення та монтаж машин та устаткування, оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткування, інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.

Взятий на облік у ДПІ Шевченківського району міста Києва 18.04.1996 р. № 7549/2118.

Відповідно до свідоцтва № 39036290 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.05.2003 р. позивач має статус платника податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 07.03.2013 р. № 660/2240/24268144 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ентрі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСВ Тернар Логік» за договором від 04.01.2011 р. № 1/28, як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «ПСВ Тернар Логік» (далі - Постачальник) та ТОВ «Ентрі» (далі-Покупець) укладено договір поставки від 04.01.2011 р. № 1/28, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) на умовах, вказаних у цьому договорі другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за них грошову суму, визначену в прас-листах (прейскурантах) та/або у виставлених рахунках-фактурах та /або у видатково-прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Розділу 13 договору ТОВ «ПСВ Тернар Логік» має статус платника податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100317627).

Як вбачається з копії сторінки з сайту Державної податкової Служби України, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ПСВ Тернар Логік» було анульовано лише 31.10.2012 р.

Суд встановив, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «ПСВ Тернар Логік» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим ст.201 Податкового Кодексу України.

На виконання умов договору ТОВ «ПСВ Тернар Логік» виписало ТОВ «Ентрі» податкові накладні: від 29.07.2011 р. № 159, від 28.07.2011 р. № 154, від 26.07.2011 р. № 146 ; від 25.07.2011р. № 140; від 21.07.2011 р. № 126; від 19.07.2011 р. № 113; від 13.07.2011 р. № 94; від 08.07.2011 р. № 76; від 07.07.2011 р. № 71; від 05.07.2011 р. № 50.

На оплату послуг за договором ТОВ «Ентрі» виписало ТОВ «ПСВ Тернар Логік» рахунки-фактури: від 29.07.2011 р. № ТL -110729/05, від 28.07.2011 р. № ТL-110728/02; від 26.07.2011 р.№ ТL-110726/02; від 25.07.2011 р. № ТL-110725/02, від 21.07. 2011 р. № ТL-110721/01; від 19.07.2011 р. № ТL-110719/02; від 13.07.2011 р. № ТL-110713/01; від 08.07.2011 р. № 110708/02; від 07.07.2011 р. № ТL-110707/08; від 05.07.2011 р. № ТL-110705/04.

Рух активів між позивачем та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» підтверджується банківськими виписками: від 01.08.2011 р. № 4 ; від 28.07.2011 р. № 3; від 29.07.2011 р. № 3; від 28.07.2011 р. № 34 від 25.07.2011 р.№ 8; від 26.07.2011 р. № 3; від 22.07.2011 р. № 8; від 25.07.2011 р. № 8; від 20.07.2011 р. № 8; від 21.07.2011 р. № 8; від 18.07.2011 р.; від 20.07.2011 р. № 8; від 11.07.2011 р.

Згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, ТОВ «ПСВ Тернар Логік» поставило протягом липня 2011 р. ТОВ «Ентрі» комп'ютерну техніку, відповідно до видаткових накладних: від 29.07.2011 р. № TLN -110729/05 на суму 25 952,10 грн.; від 28.07.2011 р. № TLN -110728/02 на суму 163 501,68 грн.; 26.07.2011 р. № TLN -110726/02 на суму 315 115,26 грн. ; від 25.07.2011 р. № TLN -110725/02 на суму 132 810,90 грн.; від 21.07.2011 р. № TLN -110721/01 на суму 191 323,86 грн.; від 19.07.2011 р. № TLN -110719/02 на суму 176 527,80 грн.; від 13.07.2011 р. № TLN -110713/01 на суму 99 532,80 грн. ; від 08.07.2011 р. № TLN-110708/02 на суму 144 343,62 грн.; від 07.07.2011 р. № TLN - 110707/08 на суму 225 035,70 грн. ; від 05.07.2011 р. № TLN - 110705/04 на суму 398 859,36 грн.

Із задекларованого податкового розрахунку сум доходу , нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) вбачається 40 штатних робітників. Зокрема, позивачем надано наказ № 14-к від 01.05.2005 р про прийняття на роботу заступника директора та інженера по експлуатації електромереж та техніки безпеки.

Відповідно до сертифікату відповідності № 970699 Серія ДЗ виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики державна система сертифікації УкрСЕПРО товари позивача відповідають всім обов'язковим вимогам ДСТУ 4113-2002, ГОСТ 26329-84, ГОСТ 29191-91 р.5, ГОСТ-29216-91 р.2.

Національним органом України з сертифікації ТОВ «Ентрі» видано сертифікат на управління якістю від 10.07.2008 р.

Міністерством охорони здоров'я України видано позивачу висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 03.04.2002 р. № 5.10/12405, згідно якого за результатами державної санітарно-гігієнічної експертизи проект «Комп'ютер персональний «Ентрі» відповідає санітарному законодавству України, є безпечним для здоров'я.

На підтвердження реалізації товарів від ТОВ «Ентрі» позивачем надано довіреності на отримання матеріальних цінностей: від 09.08.2011 р. № 16, від 11.08.2011 р. № 19, від 11.08.2011 р № 194, від 19.08.2011 р. № 2274, від 05.08.2011 р. № 1204, від 19.09.2011 р. № 1009, від 08.09.2011 р. № 636, від 06.09.2011 р. № 95, від 05.09.2011 р. № 2412, від 26.08.2011 р. № 600, від 23.08.2011 р. №227, від 09.08.2011 р. № 138, від 11.08.2011 р. № 32, від 08.08.2011 р. № 94, від 02.08.2011 р. № 2056, від 30.08.2011 р. № 38, від 30.08.2011 р. № 37, від 30.08.2011 р. № 276, від 10.08.2011 р. № 271, від 15.08.2011 р. № 80, від 10.08.2011 р. № 2157, від 10.08.2011 р. № 12ААВ № 532490, від 14.10.2011 р. № UN-0000150, від 28.09.2011 р. № 95, від 04.08.2011 р. № 95, від 08.08.2011 р. № 110, а також видаткові накладні № 25902 від 09.08.2011 р. , № 25967 від 16.08.2011 р., № 25960 від 11.08.2011 р., № 26030 від 19.08.2011 р., № 25938 від 05.08.2011 р., № 26149 від 19.09.2011 р., № 26122 від 08.09.2011 р., № 26133 від 07.09.2011 р., № 26103 від 06.09.2011 р., № 25955 від 31.08.2011 р., № 26051 від 26.08.2011 р., № 26036 від 19.08.2011 р., № 25909 від 11.08.2011 р., № 25922 від 08.08.2011 р., № 25906 від 02.08.2011 р., № 25851 від 29.07.2011 р., № 26088 від 31.08.2011 р., № 26087 від 31.08.2011 р., № 26080 від 30.08.2011 р., № 25962 від 10.08.2011 р., № 25983 від 15.08.2011 р., № 25966 від 10.08.2011 р., № 25933 від 10.08.2011 р., № 26361 від 14.10.2011 р., № 26265 від 28.09.2011 р., № 25864 від 04.08.2011 р., № 25925 від 08.08.2011 р.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у власності позивача складських приміщень, як на факт відсутності реальності господарських операцій, оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язок юридичної особи мати приміщення на праві власності з метою здійснення власної господарської діяльності.

Натомість на підтвердження наявності складських приміщень позивачем надано суду: договір оренди нежилого приміщення від 19.12.2002 р. № б/н, додаткову угоду від 03.01.2013 р. № б/н до договору оренди нежилого приміщення № б/н від 19.12.2012 р. Платіжне доручення на оплату послуг згідно зазначеного договору від 04.03.2013 р. № 166 на суму 24 000,00 грн., виписку за особовим рахунком 26007038735800 від 19.07.2011 р., рахунок-фактуру від 01.07.2011 р. № СФ-0000048, угоду по орендній платі від 01.07.2011 р. до договору оренди № б/н від 19.12.2002 р., акт здачі прийняття-робіт від 31.07.2011 р. № ОУ-0000048.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та питання його придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Обставини справи підтверджують, що ТОВ «Ентрі» здійснює діяльність у сфері торгівлі комп'ютерною технікою, інформація про що занесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відображена в Акті перевірки.

У свою чергу постачальник «ПСВ Тернар Логік» займається поставкою комп'ютерної техніки.

Судом встановлено, що позивачем була придбана техніка у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» відповідно до договору поставки від 04.01.2011 р. № 1/28.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ПСВ Тернар Логік» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Між іншим суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідачем під час проведення перевірки не досліджувались первинні та звітні документи щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ «Ентрі» та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» висновки акта перевірки базуються виключно на аналізі інформації щодо постачальників ТОВ «ПСВ Тернар Логік» - ТОВ «Інтерпроцесор», ТОВ «БК «Хомакс», ТОВ «Майн комп», ТОВ «Гіперіон 2010», зустрічною перевіркою яких встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг). В зв'язку з чим податковий орган зробив висновок, що операції ТОВ «ПСВ Тернар Логік» є безтоварними.

Слід зазначити, що під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ«ПСВ Тернар Логік», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено на підставі висновку акту про проведення перевірки ТОВ«ПСВ Тернар Логік» від 25.01.2012 р. № 238/23-4/37403219, якими встановлено відсутність у товариства необхідних умов для реального настання результатів господарської діяльності, а тому взаємовідносини з контрагентами здійснювалися без мети реального настання правових наслідків.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між ТОВ«ПСВ Тернар Логік» та ТОВ «Ентрі» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Зміст договору поставки від 04.01.2011 р. № 1/28, зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Таким чином, суд встановивши зв'язок між статутною діяльністю товариства та фактом придбання товарів, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, наявністю основних фондів, відчуження товарів, понесення інших виробничих витрат і господарською діяльністю платника податку, приходить до висновку, що господарська діяльність позивача спрямована на отримання майнової вигоди від її здійснення, а отже мала характер реального здійснення господарської діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Ентрі» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПСВ Тернар Логік».

З огляду на викладене суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення ТОВ «Ентрі» приписів податкового законодавства та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року на суму 312 167,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.03.2013 р. № 0003932240, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Ентрі» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрі» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0003932240 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ентрі» (код ЄДРПОУ 24268144) визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 390 209,00 гривень, в тому числі 312 167,00 грн. за основним платежем, 78 042,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судові витрати в розмірі 2 294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрі». Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва ДПС (вул. Багговутівська, 26, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 26088877).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук