Постанова

від 30.05.2013 по справі 903/28/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа № 903/28/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились на рішенняГосподарського суду Волинської області від 06.02.2013 року та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року у справі№ 903/28/13 - г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - технічне підприємство УкрБудІнвест" доПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" простягнення 184 413, 76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - технічне підприємство УкрБудІнвест" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі відповідач) про стягнення 141 336 грн. - заборгованості; 35 989 грн. - пені; 7 088 грн. - 3 % річних; 5 000 грн. - витрати на отримання юридичної допомоги з підготовки та подання позовної заяви ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 124-125)).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.02.2013 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягало стягненню 141 336 грн. - основного боргу; 3% річних - 6 002 грн.; та витрати на отримання юридичної допомоги в сумі 3 000 грн. В стягненні 35 989 грн. пені та 3 % річних в сумі 1 086 грн. - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що нарахування пені не передбачено договором, в розрахунку 3% річних позивачем зроблені помилки. При виконанні укладеного між сторонами договору відповідач не здійснив всіх належних платежів за ним. Часткова відмова в задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката мотивована тим, що суд прийшов до висновку про те, що розмір понесених витрат на адвоката по даній справі є неспіврозмірним з обсягом отриманих юридичних послуг.

Частково не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та апеляційної інстанції, в частині стягнення 3% річних в сумі 6002 грн. та витрат на отримання юридичної допомоги в сумі 3 000 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні стягнення 3% річних та витрат на юридичну допомогу відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу суду на те, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не є грошовими, а тому до них не можуть застосовуватися приписи ст. 625 ЦК України. Витрати понесені на отримання юридичної допомоги не передбачені, як судові витрати.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

28.12.2007 року та 14.10.2010 року між сторонами у справі укладені договори банківських вкладів № 1/07 та № 1/10. Предметом зазначених договорів було надання послуг відповідачем позивачу щодо прийняття грошових коштів та виплата їх з урахуванням процентів.

30.05.2011 року між сторонами у справі було укладено договір про поетапне погашення заборгованості. В договорі зазначено, що сторони визнають, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем на момент укладання цього договору становить 218 350 грн. Відповідач зобов'язаний поетапно в готівковій та безготівковій формі сплатити на користь позивача до 31.03.2012 року заборгованість згідно з наведеним у договорі графіком в період з 30.06.2011 року до 31.03.2012 року (а.с. 16).

Взаємовідносини між сторонами свідчать про те, що у відповідача по відношенню до позивача виникло грошове зобов'язання, яке повинно було бути виконане в строк до 31.03.2012 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання судами обґрунтовано задоволені позовні вимоги (частково) щодо стягнення 3% річних.

Що стосується часткового задоволення позовних вимог, в частині стягнення 3 000 грн. за надану юридичну допомогу, судова колегія зазначає наступне.

Згідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому законом України "Про адвокатуру".

До матеріалів справи залучено копію договору про надання юридичних послуг ТОВ "Юристи та партнери" позивачу (а.с. 127-129).

Вартість послуг складає 5 000 грн. (п. 4.1.вказаного договору).

При розгляді справи у місцевому господарському суді позивача представляв Конєв К.С., згідно до довіреності позивача № 1 від 23.11.2012 року (а.с. 134).

Відповідно до абз. 4 п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу 6 ГПК України" за змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладання на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч.1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачу були надані послуги саме адвокатом, і відповідно при прийнятті рішень, у судів не було підстав для часткового задоволення вимог про часткове відшкодування грошових коштів, які були сплачені позивачем за послуги юридичної фірми.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2013 року та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року у справі № 903/28/13-г підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 000 грн. - витрат на отримання юридичної допомоги. В цій частині повинно бути прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу повинно бути відмовлено. В іншій частині судові рішення повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року прийняті у справі № 903/28/13-г скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 000 грн. - витрат на отримання юридичної допомоги. Прийняти в цій частині нове рішення, яким: Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 000 грн. - витрат на отримання юридичної допомоги.

В іншій частині рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року прийняті у справі № 903/28/13-г залишити без змін.

3. Доручити Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій