Постанова

від 23.05.2013 по справі 812/3193/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2013 року Справа № 812/3193/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі: Камінській М.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Кострубової Я.В.

при розгляді у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.03.2013 року № 0000331701, № 0000311701, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ :

-№ 0000341701 від 21 березня 2013 року щодо донарахування ПДВ на суму 23508 гривні, штрафних санкцій на суму 5877 гривень, загалом на 29385 гривні;

- № 0000331701 від 21 березня 2013 року щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 18480,55 гривень, штрафних санкцій на суму 4620,13 гривень, загалом на 23100,68 гривень, які прийняті на підставі Акту № 47/17/НОМЕР_4 від 04.03.2013 року за період з 01.01.2009 року по 31.12.2012 року.

В обґрунтування позову послався на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки про порушення позивачем п. 177.2, п. 177.4 ст.177 ПК України, в частині заниження суми податку на доходи осіб у сумі 18480 грн., порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст. 198 ПКУ, в частині заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 23508 грн., оскільки зазначений висновок зроблений лише на підставі перевірки контрагента TOB «ПСК-Донбас», в якому зазначено про визнання недійсними операцій TOB «ПСК-Донбас» щодо реалізації товарів покупцям, у тому числі позивачу.

Крім цього зазначає, що особисто надав до перевірки первинні бухгалтерські документи зокрема: договір купівлі-продажу № 42 від 30.09.2011р.; податкову накладну №.3009039 від 30.09.2011р., накладну № 315 від 30.09.2011р.,

-товарно-транспортну накладну ЕК № 13569874 від 30.09.2011р., платіжні доручення від 07.10.2011р. № 4 на суму 90000,00 грн., № 26 на суму 51050,00 грн.

При цьому автомобіль VOLVO НОМЕР_5, на якому здійснювались перевезення належить позивачу, а водій ОСОБА_4 знаходиться у трудових відносинах з позивачем.

За фактами поставки і оплати товару отримав заповнені належним чином податкові накладні TOB «ПСК-Донбас», свідоцтво про реєстрацію в якості платника ПДВ постачальника .

Наполягав на фактичному здійснені та підтверджені документально господарських операцій.

Відповідач позов не визнав, наполягав на встановлені фахівцями ДПІ у м. Сєвєродонецьку під час перевірки ТОВ „ПСК - Донбас" завищення доходів від операційної діяльності за 3 квартал 2011 року по взаємовідносинам з контрагентами всього у сумі 5170261 грн., в тому числі з контрагентом ФОП ОСОБА_1 у сумі 117541,67 грн. та перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість TOB „ПСК - Донбас" за період 01.09.11 по 30.09.11 встановлено їх завищення всього у сумі 1034052 грн., в тому числі з контрагентом ФОП ОСОБА_1 у сумі 23508,33 грн.

Правову позицію обґрунтовував вимогами ст. 44 ПК України за якими платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органу ДПС, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами),що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності."

Оскільки до ДПІ у м. Сєвєродонецьку станом на день складання акту первинні бухгалтерські документи TOB „ПСК - Донбас" не були надані вважав господарські операції фіктивними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, тотожні даним, викладеним в заперечені на позов.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач зареєстрований в якості фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності Попаснянською Райдержадміністрацією про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 31.05.2000 р. за № 23720170000000518, знаходиться на податковому обліку в Попаснянському відділенні Первомайської ОДПІ з 16.06.2000 р. за № 484, є платником податку на додану вартість.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2, п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - наказ № 984).

Згідно із п.3 наказу № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

04.03.2013 року посадовими особами Відповідача з посиланням на вимоги п.п 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України на підставі наказу із врученням позивачу направлення, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.12 , за результатами якої складено акт від 04.03.2013р. за №47/17/НОМЕР_4 ( далі - акт № 47 а.с. 9-40).

У висновках акту перевірки № 47 зазначено про порушення позивачем

- п.177.2., 177.4. ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік у сумі 18480,55 грн.;

- п.198.1., 198.2, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 23508 грн.

Позивач подав заперечення на акт перевірки (а.с.41-43), залишені відповідачем без задоволення ( а.с.44-49).

В якості обґрунтування відповідачем заперечень на акт зазначено, що станом на 18 березня 2013 року (дата розгляду заперечень) за даними автоматизованої Системи (Додаток 5) між даними податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 та податкових зобов'язань TOB „ПСК - Донбас" рахуються розбіжності по ПДВ за вересень 2011 року у сумі 23508,33 грн.

До висновку, викладеному в акті № 47, відповідач дійшов на підставі акту, складеному фахівцями ДПІ у м. Сєвєродонецьку, № 1334/22- 37218415 від 29.11.2012 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК - Донбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 01.09.2011р по 30.09.2011р." в якому встановлено завищення доходів від реалізації товарів по взаємовідносинам з позивачем у сумі 117541,67 грн. та завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість TOB „ПСК - Донбас" по взаємовідносинам з позивачем за період 01.09.11 по 30.09.11 у сумі 23508,33 грн.

На підставі викладеного, відповідач стверджував, що в акті перевірки ФОП ОСОБА_5 по взаємовідносинам з ТОВ «ПСК - Донбас» встановлено:

- порушення п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до завищення Позивачем витрат, пов'язаних з господарською діяльністю та заниження оподатковуваного доходу (чистого доходу) за 2011 рік у сумі 117541,67 грн. Заниження оподатковуваного доходу в свою чергу призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік у сумі 18480,55 грн.

- порушення п.198.1., 198.2, 198.6, ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення Позивачем податкового кредиту по ПДВ за вересень 2011 року суму 23508 грн. та свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 23508 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі акту № 47 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000341701 від 21.03.2013 року (надалі - повідомлення-рішення по ПДВ) щодо донарахування ПДВ на суму 23508 гривні, штрафних санкцій на суму 5877 гривень, загалом на 29385 гривні;

-№ 0000331701 від 21.03.2013 року (надалі - повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб) щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 18480,55 гривень, штрафних санкцій на суму 4620,13 гривень, загалом на 23100,68 гривень. ( а.с.49-50).

Зазначені повідомлення - рішення оскаржені позивачем та є предметом спору по даній справі.

Інші порушення зафіксовані в акті № 47 не є предметом спору по даній справі.

Згідно із п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За даними Акту № 47 Позивач у звітних документах, зокрема в деклараціях за вересень 2011 року, відобразив господарські операції з ТОВ «ПСК-Донбас» (м. Сєвєродонецьк, код за ЄДРПОУ 37218415, ІПН 372184112140) база оподаткування без ПДВ у сумі 117541,67 грн., крім того ПДВ - 23508,33 грн., всього у сумі 141050,00 грн. (а.с.99)

Відповідачем отримано Акт № 1334/22-37218415 від 29.11.2012 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК-Донбас» (код ЄДРПОУ 37218415) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.» (акт № 1334, а.с.122-136). В зазначеному акті, у тому числі, фахівцями ДПІ у м. Сєвєродонецьку перевіркою повноти визначення доходів від операційної діяльності (доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2011 року встановлено їх завищення по взаємовідносинам з контрагентами всього у сумі 5170261 грн., в тому числі з контрагентом ФОП ОСОБА_1 у сумі 117541,67 грн.

Саме акт № 1334 став підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Підставою таких висновків стало ненадання ТОВ «ПСК - Донбас» до перевірки первинних документів.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 (далі порядок № 41) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У встановленому порядку позивачем подані відповідачу податкові декларації за звітні періоди (а.с.179-194). Зазначений факт визнається сторонами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

30.09.2011 року між «ПСК - Донбас» в якості «продавця» та позивачем в якості «покупця» був укладений договір постачання № 42 (а.с.51).

На підтвердження виконання умов договору позивач надав податкову накладну №3009039 від 30.09.2011р., накладну № 315 від 30.09.2011р., товарно-транспортну накладну ЕК № 13569874 від 30.09.2011р, платіжне доручення від 07.10.2011р. № 4 на суму 90000,00 грн., № 26 на суму 51050,00 грн.

Автомобіль VOLVO НОМЕР_5, на якому здійснювалось перевезення належить Позивачу, який в свою чергу уклав трудовий договір з водієм ОСОБА_4 (а.с.53-61).

Зазначені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З пояснень сторін та акту № 47 убачається надання зазначених документів позивачем відповідачу під час перевірки (а.с.12). Будь - яких зауважень відповідачем до зазначених документів не висловлено.

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність в товарно-транспортній накладній повної адреси місця навантаження, оскільки зазначені дані не є визначальними при вирішенні податкового спору.

При цьому в іншій частині товарно-транспортні накладні відповідають вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в Мінюсті 20.02.1998 року №128/2568, які встановлюють правила оформлення документів на перевезення (далі -наказ № 363).

В розумінні вимоги ч.3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення - рішення необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у судовому засіданні 23 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено на 27 травня 2013 року, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.03.2013 року № 0000331701, № 0000311701 задовольнити повністю

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби :

- № 0000341701 від 21.03.2013 щодо нарахування ПДВ на суму 23508 грн., штрафних санкцій на суму -5877, 00 грн., загалом -29385 грн.

- № 0000331701 від 21.03.2013 щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 18480,55 грн., штрафних санкцій на суму - 4620,13 грн., загалом - 23100,68 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 524,85 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається

протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін