Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-10004/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10004/11/2670( у 107-ох томах) Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки та складанні акту від 18.03.2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс ЛТД» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання противоправними дії відповідача при проведенні перевірки та складенні акту перевірки № 601/23-0302/34944204 від 18.03.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд», код за ЄДРПОУ 34944204 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року»; визнання протиправними висновки акту перевірки № 601/23-0302/34944204 від 18.03.2011 року щодо визнання нікчемними угод, укладених за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року, між ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» з контрагентами; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» у розрізі звітних податкових періодів; щодо зменшення (коригування) витрат в розрізі звітних податкових періодів; щодо зменшення (коригування) податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» з податку на додану вартість; щодо зменшення (коригування) податкового кредиту ТОВ «Профстрой Плюс Лтд»; щодо порушень вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету за перевіряємий період; зобов'язати відповідача відновити в обліковій картці платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зняті суми податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходи з того, що відповідач діяв протиправно з порушенням вимог податкового законодавства України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на підставі направлення від 25.02.2011 року №01-045/142, виданого Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську та відповідно до наказу Держаної податкової інспекції у м. Іллічівську від 25.02.2011 року №144 працівниками податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 601/2-0302/34944204 від 18.03.2011 року.

Актом перевірки встановлено, що угоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой плюс ЛТД», які укладені з контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, частин 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними до «вигодонабувача», та в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, в зв'язку з чим доходи ТОВ «Профстрой Плюс ЛТД» на суму 168 824 431 грн., які проведено на підставі нікчемних правочинів, відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають коригуванню (зменшенню) на суму 168 824 431 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 127 165 грн.; 3 квартали 2010 року - на 72 093 839 грн.; 2010 рік - на 168 824 431 грн.; витрати позивача у сумі 166 055 527 грн., які проведені на підставі нікчемних правочинів, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2, п 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають коригуванню (зменшенню) на суму 166 055 527 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів; в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 33 972 313 грн., обчислене з вартості товару, угоди на відвантаження яких між позивачем та контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, частин 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На думку податкового органу податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33 972 313 грн., які проведені на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п.7.3, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягають коригуванню (зменшенню).

В порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 32 965 648 грн., обчислене з вартості товарів, послуг, угоди на придбання яких між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс ЛТД» та контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто, відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, частин 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності та в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, у зв'язку з чим підлягає коригуванню на зазначену суму.

В частинні обґрунтування вимог апеляційної скарги, щодо проведення перевірки та складення акту перевірки № 601/23-0302/34944204 від 18.03.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд», колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» на підставі протоколу №1 від 16 березня 2007 року зареєстровано 22.03.2007 року Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, номер реєстраційного запису 1 554 102 0000 001756.

Згідно п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп.75.1.2., п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначені статтею 78 Кодексу, які містить вичерпний перелік підстав для її проведення.

Згідно пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .

З матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку за №01-048/142 від 25.02.2011 року, Наказ на перевірку за №144 від 25.02.2011 року та початок перевірки датовані 25.02.2011 року.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки.

Задовольняючи вимоги позивача в зазначеній частині, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем при призначенні та проведенні документальної позапланової перевірки порушення зазначені вище вимоги податкового законодавства.

Щодо визнання відповідачем недійсними договорів слід зазначити, що при розгляді справи судом першої інстанції було досліджено дійсність укладених договорів на підставі норм Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України та з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року, та зроблено висновок, що безпідставними є твердження Відповідача про недійсність договорів між позивачем та його контрагентами, оскільки суду не надано обов'язкових в такому випадку судових рішень про визнання договорів недійсними у зв'язку з порушенням приписів ст. 203 ЦК (ч. 1 ст. 215 ЦК ) або недійсними у зв'язку з їх фіктивністю (ст. 234 ЦК ), або визнання договорів недійсними у зв'язку з порушенням інтересів держави та моральних засад суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК ), або визнання недійсними господарських зобов'язань (ст. 207 ГК ).

Вказані висновки підтверджуються ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, питання наявності у представників будь-якої мети взагалі не досліджувалося під час перевірки, отже, доводи відповідача щодо нікчемності (фіктивності) правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, колегією суддів до уваги не приймаються.

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту згідно з вимога Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належним чином оформлених первинних документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Апелянтом не надано доказів не сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету.

В матеріалах справи наявні копії судових рішень, відповідно до яких встановлено дійсність угод укладених між позивачем та його контрагентами.

Товари та роботи (послуги), що були придбані позивачем у контрагентів, були в подальшому реалізовані, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами та висновком експертизи.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо правомірності вимог позивача в частині визнання протиправними висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби №601/23-0302/34944204 від 18.03.2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року» щодо визнання нікчемними угод, укладених за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року, між ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» з контрагентами; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на суму 168 824 431,00 грн., у тому числі у розрізі звітних податкових періодів; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на суму 168 824 431,00 грн., у тому числі у розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 127 165,00 грн.; 3 квартал 2010 року - на 72 093 839,00 грн.; 2010 рік - на 168 824 431,00 грн.; щодо зменшення (коригування) витрат на суму 166 055 527,00 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 017 028,00 грн., 3 квартал 2010 року - на 70 759 889,00 грн., 2010 рік - на 166 055 527,00 грн.; щодо зменшення (коригування) податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на загальну суму податку на додану вартість 33 972 313,00 грн., у тому числі квітень 2010 року - 1 002 810 грн.; травень 2010 року - 1 932 511 грн.; червень 2010 року - 1 690 113 грн.; липень 2010 року - 3 431 921 грн.; серпень 2010 року - 2 503 116 грн.; вересень 2010 року - 4 065 798 грн.; жовтень 2010 року - 5 300 543 грн.; листопад 2010 року - 4 053 130 грн.; грудень 2010 року - 9 992 371 грн.; щодо зменшення (коригування) податкового кредиту ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на загальну суму податку на додану вартість 32 965 648,00 гривень, у тому числі квітень 2010 року - 972 726 грн.; травень 2010 року - 1 874 536 грн.; червень 2010 року - 1 609 833 грн.; липень 2010 року - 3 270 621 грн.; серпень 2010 року - 2 407 998 грн.; вересень 2010 року - 3 947 890 грн.; жовтень 2010 року - 5 173 156 грн.; листопад 2010 року - 3 943 664 грн.; грудень 2010 року - 9 765 224 грн.; щодо порушень вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету за перевіряємий період на суму 539,42 коп..

На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби відновити в обліковій картці платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової Адміністрації України» зняті суми податку на додану вартість.

Згідно з п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Зважаючи на вище викладене, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість, здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України, а не на підставі акта перевірки.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Твердження апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми податкового законодавства України, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 22.05.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.