Постанова

від 05.12.2013 по справі 2а-10004/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/800/30337/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

у справі № 2а-10004/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой плюс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області

Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки та

складання акту,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» (надалі також - «ТОВ «Профстрой ЛТД»; «Позивач») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (надалі також - «ДПІ»; «Відповідач») про визнання противоправними дій ДПІ при проведенні перевірки та складенні акту перевірки № 601/23-0302/34944204 від 18 березня 2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд», код за ЄДРПОУ 34944204 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010р.»; визнання протиправними висновків акту перевірки ДПІ № 601/23-0302/34944204 від 18 березня 2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд», код за ЄДРПОУ 34944204 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р.» щодо визнання нікчемними угод, укладених за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року, між ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» з контрагентами; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд»на суму 168 824 431,00 гривень, у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд»на суму 168 824 431,00 гривень, у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 127 165,00 гривень; 3 квартал 2010 року - на 72 093 839,00 гривень; 2010 рік - на 168 824 431,00 гривень; щодо зменшення (коригування) витрат на суму 166 055 527,00 гривень, у т.ч. в розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 017 028,00 гривень, 3 квартал 2010 року - на 70 759 889,00 гривень, 2010 рік - на 166 055 527,00 гривень; щодо зменшення (коригування) податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на загальну суму ПДВ 33 972 313,00 гривень, у т.ч.: квітень 2010 року - 1 002 810 гривень; травень 2010 року - 1 932 511 гривень; червень 2010 року - 1 690 113 гривень; липень 2010 року - 3 431 921 гривень; серпень 2010 року - 2 503 116 гривень; вересень 2010 року - 4 065 798 гривень; жовтень 2010 року - 5 300 543 гривень; листопад 2010 року - 4 053 130 гривень; грудень 2010 року - 9 992 371 гривень; щодо зменшення (коригування) податкового кредиту ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на загальну суму ПДВ 32 965 648,00 гривень, у т.ч. квітень 2010 року - 972 726 гривень; травень 2010 року - 1 874 536 гривень; червень 2010 року - 1 609 833 гривень; липень 2010 року - 3 270 621 гривень; серпень 2010 року - 2 407 998 гривень; вересень 2010 року - 3 947 890 гривень; жовтень 2010 року - 5 173 156 гривень; листопад 2010 року - 3 943 664 гривень; грудень 2010 року - 9 765 224 гривень; щодо порушень вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету за перевіряє мий період на суму 539,42 коп.; зобов'язати ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС відновити в обліковій картці платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» (код ОКПО 34944204) особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»зняті суми податку на додану вартість у розмірі 33 972 313,00 гривень (податкові зобов'язання), у т.ч.: квітень 2010 року - 1 002 810 гривень; травень 2010 року - 1 932 511 гривень; червень 2010 року - 1 690 113 гривень; липень 2010 року - 3 431 921 гривень; серпень 2010 року - 2 503 116 гривень; вересень 2010 року - 4 065 798 гривень; жовтень 2010 року - 5 300 543 гривень; листопад 2010 року - 4 053 130 гривень; грудень 2010 року - 9 992 371 гривень; та 32 965 648,00 гривень (податковий кредит), у т.ч.: квітень 2010 року - 972 726 гривень; травень 2010 року - 1 874 536 гривень; червень 2010 року - 1 609 833 гривень; липень 2010 року - 3 270 621 гривень; серпень 2010 року - 2 407 998 гривень; вересень 2010 року - 3 947 890 гривень; жовтень 2010 року - 5 173 156 гривень; листопад 2010 року - 3 943 664 гривень; грудень 2010 року - 9 765 224 гривень (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано противоправними дії ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС при проведенні перевірки та складенні акту перевірки № 601/23-0302/34944204 від 18 березня 2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд», код за ЄДРПОУ 34944204 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.»; визнано протиправними висновки акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС № 601/23-0302/34944204 від 18 березня 2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд», код за ЄДРПОУ 34944204 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р.» щодо визнання нікчемними угод, укладених за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року, між ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» з контрагентами; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на суму 168 824 431,00 гривень, у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів; щодо коригування (зменшення) доходів ТОВ «Профстрой Плюс Лтд»на суму 168 824 431,00 гривень, у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 127 165,00 гривень; 3 квартал 2010 року - на 72 093 839,00 гривень; 2010 рік - на 168 824 431,00 гривень; щодо зменшення (коригування) витрат на суму 166 055 527,00 гривень, у т.ч. в розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 017 028,00 гривень, 3 квартал 2010 року - на 70 759 889,00 гривень, 2010 рік - на 166 055 527,00 гривень; щодо зменшення (коригування) податкових зобов'язань ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на загальну суму ПДВ 33 972 313,00 гривень, у т.ч.: квітень 2010 року - 1 002 810 гривень; травень 2010 року - 1 932 511 гривень; червень 2010 року -1 690 113 гривень; липень 2010 року - 3 431 921 гривень; серпень 2010 року - 2 503 116 гривень; вересень 2010 року - 4 065 798 гривень; жовтень 2010 року -5 300 543 гривень; листопад 2010 року - 4 053 130 гривень; грудень 2010 року -9 992 371 гривень; щодо зменшення (коригування) податкового кредиту ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» на загальну суму ПДВ 32 965 648,00 гривень, у т.ч. квітень 2010 року - 972 726 гривень; травень 2010 року - 1 874 536 гривень; червень 2010 року - 1 609 833 гривень; липень 2010 року - 3 270 621 гривень; серпень 2010 року - 2 407 998 гривень; вересень 2010 року - 3 947 890 гривень; жовтень 2010 року - 5 173 156 гривень; листопад 2010 року - 3 943 664 гривень; грудень 2010 року - 9 765 224 гривень; щодо порушень вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та своєчасності перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету за перевіряємий період на суму 539,42 коп.; зобов'язано ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС відновити в обліковій картці платника - товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» (код ОКПО 34944204) особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зняті суми податку на додану вартість у розмірі 33 972 313,00 гривень (податкові зобов'язання), у т.ч.: квітень 2010 року - 1 002 810 гривень; травень 2010 року - 1 932 511 гривень; червень 2010 року - 1 690 113 гривень; липень 2010 року - 3 431 921 гривень; серпень 2010 року - 2 503 116 гривень; вересень 2010 року - 4 065 798 гривень; жовтень 2010 року - 5 300 543 гривень; листопад 2010 року - 4 053 130 гривень; грудень 2010 року - 9 992 371 гривень; та 32 965 648,00 гривень (податковий кредит), у т.ч.: квітень 2010 року - 972 726 гривень; травень 2010 року - 1 874 536 гривень; червень 2010 року - 1 609 833 гривень; липень 2010 року - 3 270 621 гривень; серпень 2010 року - 2 407 998 гривень; вересень 2010 року - 3 947 890 гривень; жовтень 2010 року - 5 173 156 гривень; листопад 2010 року - 3 943 664 гривень; грудень 2010 року - 9 765 224 гривень.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 грудня 2012 року - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи про допущення порушень вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасувати та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення від 25 лютого 2011 року №01-045/142 та наказу від 25 лютого 2011 року № 144 ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 601/2-0302/34944204 від 18 березня 2011 року.

Актом перевірки встановлено, що угоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой плюс ЛТД», які укладені з контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто відповідно до частин 1, 2 статті 215 , частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними до «вигодонабувача», та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, в зв'язку з чим доходи ТОВ «Профстрой Плюс ЛТД» на суму 168 824 431 грн., які проведено на підставі нікчемних правочинів, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають коригуванню (зменшенню) на суму 168 824 431 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: півріччя 2010 року - на 23 127 165 грн.; 3 квартали 2010 року - на 72 093 839 грн.; 2010 рік - на 168 824 431 грн.; витрати позивача у сумі 166 055 527 грн., які проведені на підставі нікчемних правочинів, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають коригуванню (зменшенню) на суму 166 055 527 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів; в порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 33 972 313 грн., обчислене з вартості товару, угоди на відвантаження яких між позивачем та контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто відповідно до частин 1, 2 статті 215 , частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На думку податкового органу, податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33 972 313 грн., які проведені на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , підпункту 7.3.1 пункту 7.3, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягають коригуванню (зменшенню).

В порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 32 965 648 грн., обчислене з вартості товарів, послуг, угоди на придбання яких між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс ЛТД» та контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто, відповідно до частин 1, 2 статті 215 , частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, у зв'язку з чим підлягає коригуванню на зазначену суму.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили наступного: при призначенні документальної позапланової перевірки та складанні акту перевірки відповідачем допущено порушення вимог податкового законодавства; формування в акті перевірки висновків про недійсність договорів позивача та його контрагентів відбувалось протиправно, з огляду на не надання судових рішень про визнання договорів недійсними, а також в порушення вимог статті 20 Податкового кодексу України, згідно з положеннями якої органи державної податкової служби України не наділені повноваженнями визнання угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними; зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками з огляду на наступне.

Згідно положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач допустивши посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, фактично не погоджувався з діями ДПІ, що були вчинені останнім до початку виїзної документальної позапланової перевірки, за таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання дій податкового органу неправомірними при проведенні перевірки, оскільки позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Щодо позовних вимог ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» про визнання протиправними висновків акту перевірки, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними висновків акту перевірки ДПІ.

Крім того, вищенаведена позиція застосування норм права відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13 за позовом ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції Омельчук С. І. про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПІ відновити в обліковій картці ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зняті суми податку на додану вартість колегія суддів звертає увагу на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що зміни в обліковій картці платника податків відбуваються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України, а не на підставі акту перевірки.

В той же час, Вищий адміністративний суд України не може погодитися із такими висновками з огляду на те, що згідно з пунктом 66.1 статті 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

Крім того, безпідставним є посилання суду першої інстанції на наказ Державної податкової адміністрації України від 24 травня 2011 року № 306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)», оскільки останній не набрав чинності на час проведення перевірки та на час внесення змін до даних облікової картки позивача.

За таких обставин, не ґрунтуються на нормах закону висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача повноважень внесення змін до облікових даних платника на підставі акту перевірки, оскільки акт перевірки фактично є документом, що фіксує дані перевірок платників податків.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 2а-10004/11/2670 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко