Рішення

від 30.05.2013 по справі 917/669/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         30.05.2013 р.                                                                      Справа № 917/669/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюкс", вул. Софійська, буд. 10-А, м. Київ, 01001 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша продовольча сімейна мережа", вул. Половка, буд. 64 Д, м. Полтава, 36010 про стягнення 9970,41 грн.                                                             Суддя Безрук Т. М. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Розглядається позовна заява про стягнення 9970,41 грн., у тому числі 9149,29 грн. основного боргу згідно договору постачання продукції № 236 від 22.12.2010р., 684,29 грн. - пені, 136,83 грн. – 3% річних. Позивач в письмових поясненнях від 29.05.2013р. зазначив, що на  момент укладення договору № 236 відповідач згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи  від 25.11.2010р. мав найменування ТОВ “Перша полтавська соціальна мережа” (ідентифікаційний код 37439732, місцезнаходження: вул. Половка, буд. 64 Д, м. Полтава, 36010); надалі відповідач змінив назву на ТОВ “Перша продовольча сімейна мережа”. Відповідач  відзив на позов не надав. Ухвали, надіслані відповідачу, повернулися до суду з відміткою поштового відділення, що організація вибула (а.с.25-26, 52-53). За даними  веб-сайту Єдиного державного реєстру,  що функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012р., технічним адміністратором якого є Державне підприємство “Інформаційно-ресурсний центр”, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша продовольча сімейна мережа" зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. Половка, буд. 64 Д, Київський район, м. Полтава, 36010 (а.с.35). Така ж адреса була вказана відповідачем в договорі № 236 від 22.12.2010р. На вказану адресу направлялися  судові ухвали. Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами. В судовому засіданні 30.05.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, суд встановив: Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслюкс" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Перша Полтавська соціальна сімейна мережа" (відповідачем) був укладений договір поставки продукції № 236 від 22.12.2010р. з протоколом розбіжностей  (далі – Договір). Як свідчать надані докази, Товариство з обмеженою відповідальністю  "Перша Полтавська соціальна мережа" (ідентифікаційний код 37439732) змінило найменування на  Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша продовольча сімейна мережа" (ідентифікаційний код 37439732), про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 296198 - Товариства з обмеженою відповідальністю  "Перша Полтавська соціальна мережа" (ідентифікаційний код 37439732), даними  веб-сайту Єдиного державного реєстру,  що функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012р., технічним адміністратором якого є Державне підприємство “Інформаційно-ресурсний центр” (а.с.9,35). Згідно з п. 1.1 Договору позивач, як постачальник продає та поставляє, а  відповідач купує та оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар), в асортименті, партіями  згідно накладних,  на умовах даного договору. Узгоджені сторонами кількість, асортимент, ціна проданої по даному Договору продукції зазначається в видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, що являються невід'ємною частиною договору (п.1.1, п. 2.1 Договору). За п. 2.9. Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем на протязі 14 календарних днів з моменту постачання продукції. Згідно п. 8.5 Договору строк дії договору - до 31.12.2012 року. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар  на загальну суму 9149,29 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними ТТН № ПЛТ-000725 від 04.05.2012 року на суму 1591,42 грн., ТТН № ПЛТ-000826 від 16.05.2012 року на суму 462,45 грн., ТТН № ПЛТ-000851 від 18.05.2012 року на суму 1176,33 грн., ТТН № ПЛТ-000903 від 21.05.2012 року на суму 3826,57 грн., ТТН № ПЛТ-000882 від 21.05.2012 року на суму 1376,88 грн., ТТН № ПЛТ-001103 від 06.06.2012 року на суму 715,64 грн.  та генеральною довіреністю відповідача (а.с.12-22). Відповідно до пункту 13 Інструкції про  порядок  реєстрації  виданих,  повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів  України від 16 травня 1996 р.  N 99, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками  може  здійснюватися  без довіреності, якщо  одержувач  цінностей  за  підписом  керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності,   повідомив   постачальника   про  зразок печатки (штампу),  якою матеріально відповідальна особа,  що  буде приймати  цінності,  завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Розрахунок за отриманий товар відповідач в порушення своїх зобов'язань не здійснив. Таким чином, відповідач заборгував позивачеві кошти в сумі 9149,26 грн. Зазначене також підтверджується двостороннє підписаним актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.03.2013р. (а.с.57-58). За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України. Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму. У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються   відповідні   положення   Цивільного кодексу України  про  договори   купівлі-продажу.   Згідно ст.  692  ЦК  України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний  сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 9149,26 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.           Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу. На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 684,29 грн. пені за період з 16.05.2012р. по 19.02.2013р. (поетапно). При цьому позивачем відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня нарахована за 182 дні. Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що  заявлена до стягнення сума пені в розмірі 684,29 грн. не перевищує розрахункову суму. Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню. За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За період з 16.05.2013р. по 19.02.2013р. позивачем правомірно  нараховано 136,83 грн. 3% річних. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. В разі добровільного виконання  рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України. Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                         вирішив: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Перша продовольча сімейна мережа" (вул. Половка, бул. 64-Д, м. Полтава, 36010; ідентифікаційний код 37439732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюкс" (вул. Софійська, буд. 10-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 35465823) 9149грн. 29 коп. основного боргу, 684грн. 29 коп. пені, 136грн. 83 коп. - річних, 1720грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ. Повне рішення складено та  підписано 03.06.2013р.           Суддя                                                                                Т. М. Безрук