Постанова

від 27.05.2013 по справі 815/1351/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/1351/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року о 12 год. 03 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Глиняна Г.В. (по довіреності)

представника відповідача - Кирилюк В.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БАУ» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001732201 від 26.10.2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 102153 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25537,25 грн., №0001742201 від 26.10.2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 396238 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99059 грн.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (Том ІV, аркуші справи 48-49), оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами, їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том ІІ, аркуші справи 140-142), оскільки операції позивача з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому податкові повідомлення-рішення винесено правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАУ» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради та на обліку як платник податків перебуває у Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (Том І, аркуш справи 27).

Позивач є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (Том І, аркуші справи 28, 30).

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби у період з 12.09.2012 року по 09.10.2012 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БАУ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт №2634/22-3/32394430 від 16.10.2012 року (Том І, аркуші справи 30-75).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «БАУ», зокрема, п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 105990 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року - 102153 грн., за 4 квартал 2010 року - 847 грн., за 2 квартал 2011 року - 2990 грн., п. 1.3, 1.8 ст.1, п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 396238 грн., у тому числі за серпень 2010 року - на 208409 грн., листопад 2010 року - 187829 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0001732201 від 26.10.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 105990 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25750 грн., №0001742201 від 26.10.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 396238 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99059 грн. (Том І, аркуші справи 76, 78).

Позивач скористався правом на оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, подавши скарги до Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України, проте вони були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (Том І, аркуші справи 80-101).

Враховуючи згоду позивача з виявленими порушеннями щодо заниження валових витрат за оренду опалубки від ДСД ТОВ «СК» в 4 кварталі 2010 року на суму 58970 грн., що стало підставою для нарахування податковим органом суми податку на прибуток в сумі 847 грн. за 4 квартал 2010 року і штрафних санкцій в сумі 211,75 грн. та з порушеннями щодо не включення до валового доходу кредиторської заборгованості у сумі 13 тис. грн. по операціям з ПП «Білдпрофкомпані», яке визнано банкрутом, що стало підставою для нарахування податку на прибуток (13000 грн. х 23(ставка податку на прибуток) = 2990 грн.) за 2 квартал 2011 року і штрафних санкцій в сумі 1 грн., позовні вимоги мотивовані неправомірним нарахуванням позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 396238 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 99059 грн., по податку на прибуток у сумі 102153 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 25537,25 грн., враховуючи підтвердження первинними документами господарських операцій позивача з його контрагентами.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, та не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, який складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Із змісту п. п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену належним чином, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «БАУ» та ПП «Білдпрофкомпані» 01.06.2010 року укладено договір підряду №01/06/10-1, за яким ПП «Білдпрофкомпані» зобов'язується виконати по замовленню ТОВ «БАУ», а ТОВ «БАУ» зобов'язується прийняти та оплати будівельно-монтажні роботи на об'єкті: різноповерховий 3-х секційний житловий будинок з торгівельно-виставковими спеціалізованими приміщеннями, офісними приміщеннями громадського значення та підземним паркингом за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Героїв Сталінграду, 20-30 (Том І, аркуші справи 107-115).

За результатами виконання робіт за договором №01/06/10-1 від 01.06.2010 року ПП «Білдпрофкомпані» виписано позивачу податкові накладні (аркуші справи 203, 204).

Приймання-передача виконаних ПП «Білдпрофкомпані» робіт оформлена актами прийому виконаних будівельних робіт (Том І, аркуші справи 116-119, 127-131, 140-147, 157-161, 172-183) на підставі підсумкової відомості ресурсів та відомості використаних ресурсів (Том І, аркуші справи 120-126, 132-139, 148-156, 162-169, 184-198, Том ІІІ, аркуші справи 117-126, 129-135, 138-145, 148-155, 218-232), довідок про вартість виконаних робіт (Том І, аркуші справи 170, 171, 205, 206), підсумкового акту приймання-передачі матеріалів замовнику (Том ІІІ, аркуші справи 114-116, 127-128, 136-137, 146-147, 215-217.

Приймання-передача будівельного майданчика для проведення будівельних робіт підтверджується складеним 01.06.2010 року між ТОВ «БАУ» та ПП «Білдпрофкомпані» (Том ІV, аркуш справи 53).

Оплату наданих послуг позивач провів у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП «Білдпрофкомпані» (Том І, аркуші справи 211-228).

Також, як вбачається з матеріалів справи позивачу надано послуги ПП «Одеська будівельна компанія» по використанню у будівельній діяльності бетононасосу, про що складено податкову накладну, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), виставлено рахунок на оплату та оплачено ці послуги шляхом перерахування коштів на рахунок ПП «Одеська будівельна компанія» (Том І, аркуші справи 229-233).

Крім того, відповідно до договору №01/11/10-1 від 01.11.2010 року, по замовленню ТОВ «БАУ», ТОВ «Тіса-Інвест» виконувало будівельно-монтажні роботи на об'єкті: різноповерховий 3-х секційний житловий будинок з торгівельно-виставковими спеціалізованими приміщеннями, офісними приміщеннями громадського значення та підземним паркингом за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Героїв Сталінграду, 20-30 (Том І, аркуші справи 235-243), про що складено акти прийому виконаних будівельних робіт (Том І, аркуші справи 244-250, Том ІІ, аркуші справи 1-3, 17-24, 37-40, 44-46, 217-224, 240-249, Том ІІІ, аркуші справи 16-18, 22-25), підсумкові відомості ресурсів та відомості використаних ресурсів (Том ІІ, аркуші справи 4-16, 25-36, 41-43, 47-48, 227-238, Том ІІІ, аркуші справи 2-14, 19-20, 27-29), розрахунки загальновиробничих витрат (Том ІІ, аркуші справи 49-56, 239, Том ІІІ, аркуш справи 15, 21, 30), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (Том ІІ, аркуш справи 57, Том ІІІ, аркуш справи 31), підсумковий акт приймання-передачі матеріалів замовника (Том ІІ, аркуші справи 225-226, 250, Том ІІІ, аркуш справи 1, 26).

Приймання-передача будівельного майданчика для проведення будівельних робіт підтверджується складеним 01.06.2010 року між ТОВ «Бау» та ТОВ «Тіса-Інвест» (Том ІV, аркуш справи 55).

За результатами виконання робіт за договором №01/11/10-1 від 01.11.2010 року ТОВ «Тіса-Інвест» виписано позивачу податкову накладну та позивачем проведено оплату наданих послуг шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Тіса-Інвест» (Том ІІ, аркуші справи 58-67).

Також, до будівельно-монтажних робіт на об'єкті: різноповерховий 3-х секційний житловий будинок з торгівельно-виставковими спеціалізованими приміщеннями, офісними приміщеннями громадського значення та підземним паркингом за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Героїв Сталінграду, 20-30, ТОВ «БАУ» залучено ТОВ «БК Буддріллінг» згідно договору №04/11/2010 року від 04.10.2010 року (Том ІІ, аркуші справи 69-77), виконання яких оформлено актом приймання-передачі будівельного майданчика (Том ІV, аркуш справи 54), актом прийому виконаних будівельних робіт (Том ІІ, аркуші справи 78-81), підсумковою відомістю ресурсів та відомістю використаних ресурсів (Том ІІ, аркуші справи 82-87, Том ІІІ, аркуші справи 97-101), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (Том ІІ, аркуші справи 88-89), підсумковим актом приймання-передачі матеріалів замовника (Том ІІІ, аркуш справи 96), податковою накладною (Том ІІ, аркуш справи 90) та платіжними документами в підтвердження оплати позивачем наданих послуг (Том ІІ, аркуш справи 91-92).

Позивачем в обґрунтування передачі ТОВ «БАУ» будівельного майданчика за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Героїв Сталінграду, 20-30 для виконання будівельних робіт надано договори на постачання електричної енергії на цей будівельний майданчик, її використання, оплату послуг електропостачання (Том ІІ, аркуші справи 150-169).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БАУ» видано Дозвіл на виконання цих будівельних робіт №223 від 10.06.2008 року згідно проектної документації (Том ІІ, аркуш справи 170), яка була надана представником позивача для огляду в судовому засіданні та оглянута за участю представника відповідача, який не заперечував щодо наявності цих документів та їх належного оформлення.

З наданих до суду доказів вбачається, що ТОВ «БАУ», як генеральний підрядник, отримавши виконані будівельні роботи від своїх контрагентів передав їх замовнику робіт.

Позивачем в обґрунтування передачі виконаних робіт, які були передані ТОВ «БАУ», як генеральному підряднику, його контрагентами, ТОВ БК Фірма «СК», яке за договором генерального підряду №1 від 29.08.2008 року є замовником будівельних робіт у позивача, надано зазначений договір, акт приймання виконаних будівельних робіт (Том ІІ, аркуші справи 171-197).

В обґрунтування виконання робіт з матеріалів та обладнання замовника робіт, тобто ТОВ «БАУ», за договорами підряду з ТОВ «Тіса-Інвест», ПП «Білдпрофкомпані», ТОВ «БК Буддріллінг», представником позивача надано акти передачі цих матеріалів контрагентам, відомості ресурсів, видаткові накладні, тощо (Том ІІІ, аркуші справи 32-250, Том ІV, аркуші справи 1-37)

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ПП «Білдпрофкомпані», ТОВ «Тіса-Інвест», ТОВ БК «Буддріллінг», ПП «Одеська будівельна компанія», фактичне виконання робіт, їх оплату, передачу замовнику та з цих документів можливо встановити вартість робіт, місце їх виконання, витрати матеріалів, тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за цими операціями з ПП «Білдпрофкомпані», ТОВ «Тіса-Інвест», ТОВ БК «Буддріллінг», ПП «Одеська будівельна компанія», а тому податкове повідомлення-рішення №0001742201 від 26.10.2012 року підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Витрати - сума будь-яких витрат платника податку, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та змісту ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу валових витрат за 3 квартал 2010 року включено суму коштів сплачених за виконання будівельних робіт ПП «Білдпрофкомпані» по договору підряду №01/06/10-1 від 01.06.2010 року - 406361,94 грн. та суми коштів сплачених ПП «Одеська будівельна компанія» за надання в оренду бетононасосу в сумі 2250 грн., проте податковим органом, враховуючи відсутність реальної можливості цими контрагентами виконати роботи, зменшено ці валові витрати та як наслідок нарахований податок на прибуток в сумі 102153 грн. та штрафні санкції.

Проте, з підстав зазначених вище, судом встановлено необґрунтованість таких висновків податкового органу, а тому податкове повідомлення рішення №0001732201 від 26.10.2012 року в цій частині також підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що висновки податкового органу щодо відсутності реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ґрунтується тільки на висновках актів перевірок цих контрагентів без наявності будь яких зауважень до первинних документів по цим операціям.

Зазначені контрагенти позивача на час здійснення операцій були діючими підприємствами та мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

Щодо посилання в акті перевірки на нікчемність угод по операціям з ПП «Білдпрофкомпані», ТОВ «Тіса-Інвест», ТОВ БК «Буддріллінг», ПП «Одеська будівельна компанія» в силу ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України слід зазначити наступне.

Згідно із п. 1, 2, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина Знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Згідно із ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Враховуючи викладене, висновки в акті про визнання нікчемою угоди позивача з контрагентом не відповідає вимогам ст. 215, 216 ЦК України, а висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів для визнання укладеною позивачем угоди - нікчемним правочином.

Крім того, посилання на базу автоматичного співставлення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів, як на підставу для позбавлення позивача права на податковий кредит не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки позивач не може відповідати за дії контрагентів, якщо доведе реальність здійснення господарських операцій первинними документами. Зазначена правова позиція підтверджується рішеннями Верховного суду України та Європейського суду з прав людини.

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає висновки податкового органу в акті перевірки не обґрунтованими, які не відповідають реальним обставинам справи, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивачем доведено первинними документами здійснення господарських операцій з ПП «Білдпрофкомпані», ТОВ «Тіса-Інвест», ТОВ БК «Буддріллінг», ПП «Одеська будівельна компанія», відповідач не довів обґрунтованість визначення грошових зобов'язань позивачу, операції безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, на момент господарських операцій контрагенти позивача були діючими підприємствами та мали свідоцтва платників податків на додану вартість, а тому позовні вимоги ТОВ «БАУ» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001732201 від 26.10.2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 102153 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25537,25 грн., №0001742201 від 26.10.2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 396238 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99059 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001732201 від 26.10.2012 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 102153 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25537,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001742201 від 26.10.2012 року за основним платежем у розмірі 396238 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99059 грн .

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

.

.