Постанова

від 01.06.2013 по справі 815/2888/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/2888/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас-2007" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайлас-2007" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 11.03.2013 року № 0000582250 та від 11.03.2013 року № 0000592250.

Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що 29 березня 2013р. головний бухгалтер ТОВ «Кайлас-2007» (ЄДРПОУ 35567183) Лисогор Н.А. отримала у приміщені поштового відділення № 12 поштовим листом з повідомленням податкове повідомлення - рішення № 0000582250 від 11.03.2013р. на сплату податку на додану вартість у сумі 18 084,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000592250 від 11.03.2013р. на сплату податку на прибуток у сумі 20 795,00 грн. Ці рішення були прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі акту перевірки № 581/22-5/35567183 від 05.02.2013р. ,,Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Кайлас 2007", код ЄДРПОУ - 35567183 щодо документального підтвердження господарських відносин із: ТОВ "Лугпромстрой сантехмонтаж" код ЄДРПОУ - 35554567, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: квітень, травень 2011 року ". Позивач вважав, що наведені висновки акту перевірки є помилковими, при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи позивача, які спростовують ці хибні висновки. Позивач зазначав, що ТОВ «Кайлас-2007» у період квітень-травень 2011р. мало взаєморозрахунки та правові відносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». В якості документів, підтверджуючих виконання робіт за квітень 2011р., ТОВ "Кайлас 2007" надав угоду (контракт) з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за № 5 від 11.04.2011 року (договір підряду на проведення ремонтно-будівельних робіт паркана, на загальну суму 64800,80 грн., у т.ч. ПДВ 10666,80 грн.). На виконання умов угоди ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" поставлено роботи (послуги), на що виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні (стор. 4 акту перевірки). Крім того, в якості документів, підтверджуючих виконання робіт за травень 2011р., ТОВ "Кайлас 2007" надав угоду (контракт) з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за № 6 від 03.05.2011 року (договір підряду на проведення ремонтно-будівельних робіт з виконання робіт по будівництву торгівельно - складських приміщень з підземним паркінгом на підприємстві № 2 ПрАТ «Одесахімоптторг», на загальну суму 44 500,80 грн., у т.ч. ПДВ 7416,80 грн.) На виконання умов угоди ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" поставлено роботи (послуги), на що виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні (стор. 6 акту перевірки). Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено ТОВ "Кайлас 2007" до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даними декларацій з ПДВ за періоди з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року та з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року. Тобто позивачем виконані усі передбачені законодавством умови щодо віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по даному договору. Таким чином, позивач правомірно отримав право на податковий кредит за договорами, укладеним з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення законними, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у позові відмовити, надав заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайлас-2007" зареєстровано 12.12.2007 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 15561020000030212, код ЄДРПОУ 359567183.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайлас-2007" взято на податковий облік 04.05.1995 року за № 121, станом на 30.09.2009 року перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі п. п. 78.1.1, п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16.01.2013 №141, та згідно направлення від 16.01.2013 №000111/119 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Кайлас-2007», щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ - 35554567), їх реальності та повноти відображення в обліку за період: квітень, травень 2011 року, за результатами якої складено акт № 581/22-5/35567183 від 05.02.2013р., в якому зазначені наступні порушення: п.п.139.1.9 п. 139.1, п. 138.2 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, в результаті чого безпідставно в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. включило до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на загальну суму 20795,00 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у квітні-травні 2011р. на суму 18083,00 грн.

На підставі акту перевірки були прийняті податкове повідомлення - рішення № 0000582250 від 11.03.2013р. на сплату позивачем податку на додану вартість у сумі 18 084,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000592250 від 11.03.2013р. на сплату позивачем податку на прибуток у сумі 20 795,00 грн.

Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Т.К.О.», за результатами якої був складений акт № 8096/22-5/35931018 від 29.12.2012р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Т.К.О.» код ЄДРПОУ 35931018 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період липень 2012 року», згідно з яким перевіряючими було встановлено нібито порушення ТОВ «Т..К.О.»: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 878 005 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2012 року -878005 грн.; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. п. 135.1, 135.2 ст. 135 ПК України, в результаті чого в результаті чого завищено податок на прибуток на загальну суму 901 760 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2012 року - 901 760 грн.; абз. «а», «б» п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, и. 186.2 ст. 186 ПК України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань всього у сумі 180 352 грн., в тому числі по періодах: липень 2012 року у сумі 180 352 грн.; абз. «а» п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту всього у сумі 175 609 грн., в тому числі по періодах: липень 2012 року у сумі 175 609 грн.

Висновки акта перевірки грунтуються на тому, що вартість товарів, отриманих позивачем від ПП «Юг-Регіон» безпідставно віднесена до складу валових витрат у 3 квартралі 2012 року в сумі 878 005 грн., та ПДВ від вартості цих товарів безпідставно включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року в сумі 175 609 грн.

Вважаючи безтоварною господарську операцію позивача з ПП «Юг-Регіон» відповідач також зробив висновок про безтоварність операцій з підприємствами-покупцями, яким реалізовано придбаний у ПП «Юг-Регіон» товар. На цьому відповідач грунтує висновки про безпідставність віднесення собівартості товарів, отриманих від ПП «Юг-Регіон» та далі реалізованих покупцем, до складу валових доходів позивача у 3 кварталі 2012 року в сумі 901760 грн.

Як наслідок, ПДВ від вартості цих товарів, реалізованих позивачем покупцями, відповідач вважає безпідставно віднесеним до складу податкових зобов"язань за липень 2012 року у сумі 180352 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи, ТОВ «Кайлас-2007» у період квітень-травень 2011р. мало взаєморозрахунки та правові відносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

11.04.2001 року ТОВ "Кайлас 2007" уклав угоду (контракт) з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за № 5 від 11.04.2011 року (договір підряду на проведення ремонтно-будівельних робіт паркана, на загальну суму 64800,80 грн., у т.ч. ПДВ 10666,80 грн.), згідно якого ТОВ "Кайлас 2007" - Замовник, а ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" Підрядник. Замовник поручає, а підрядник забезпечує, згідно проектної документації та умовами договору, виконання поточного ремонт паркана Криво-балківського цвинтора, згідно кошторису.

На виконання умов угоди ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" поставлено роботи (послуги), на що виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкові накладні: № 427 від 13.04.2011 року; № 428 від 22.04.2011 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Кайлас 2007" до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даними декларацій з ПДВ за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи, послуги проводились у безготівковій формі, що підтверджується наступними платіжними документами: № 260 від 13.04.2011 року та № 265 від 22.04.2011 року.

Станом на кінець періоду, що перевіряється, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" становить 0,00 гривень.

Договір з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" від 11.04.2011 року № 5 укладався позивачем на виконання договору № 4 від 06.04.2011 року з КП «Сецпідприємство КБО», за яким ТОВ «Кайлас-2007» виступив підрядником (а.с.83-85).

Крім того, ТОВ "Кайлас 2007" уклав угоду (контракт) з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за № 6 від 03.05.2011 року (договір підряду на проведення ремонтно-будівельних робіт виконання робіт по будівництву торгівельно - складських приміщень з підземним паркінгом на підприємстві № 2, на загальну суму 44 500,80 грн., у т.ч. ПДВ 7416,80 грн.) згідно якого ТОВ "Кайлас 2007" - Замовник, а ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" - Підрядник. Замовник доручає, а підрядник забезпечує, згідно проектної документації та умовами договору, виконання робіт по будівництву торгівельно - складських приміщень з підземним паркінгом на підприємстві № 2 ПрАТ «Одесахімоптторг», за адресою: м.Одеса, вул. Базова 13.

На виконання умов угоди ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" поставлено роботи (послуги), на що виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт тощо) та податкова накладна № 485 від 10.05.2011 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Кайлас 2007" до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даними декларацій з ПДВ за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи, послуги проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним документом № 274 від 10.05.2011 року.

Станом на кінець періоду, що перевіряється, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" становить 0,00 грн.

Договір з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" від 03.05.2011 року № 6 укладався позивачем з метою виконання частини будівельних робіт за договором № 21 від 01.11.2010 року між АТЗТ «Одесахімоптторг» (замовник) та ТОВ «Кайлас-2007» (підрядник) щодо будівництва торгівельно-складських приміщень з підземним паркінгом на підприємстві № 2, АТЗТ «Одесахімоптторг» (а.с.71-73).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення позапланової виїзної перевірки позивача та як наслідок прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є факт отримання відповідачем акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 17.05.2012 №129/227/35554567 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» код ЄДРПОУ - 35554567, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011», в якому вказується, що підприємство за юридичною адресою відсутнє, транспортні засоби відсутні, відсутні основні засоби, складські приміщення, виробничі потужності для виконання будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для займання господарською діяльністю, здійснюється проведення транзитних потоків, направлених на виконання операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції виконуються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на безтоварність операцій.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996 (зі змінами та доповненнями), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

З урахуванням викладеної позиції, суд не бере до уваги доводи відповідча про відсутність у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» трудових ресурсів, транспортних засобів, приміщень, матеріальних ресурсів, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення чинного законодаства, вчинені контрагентом.

При цьому суд враховує, що контрагент позивача мав ліцензію на виконання робіт, пов"язаних із створенням об"єктів архітектури, отрмання якої вже передбачає наявність у підприємства певних трудових та матеріальних ресурсів (а.с.107-108).

Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочину між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання такого договору в момент його укладання та відсутності повноважень ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписувати податкові накладні. Проте, як позивач, так і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» станом на момент укладання правочинів були зареєстровані як платники ПДВ, тобто «Лугпромстройсантехмонтаж» було повноважне виписувати податкові накладні (свідоцтво платника ПДВ анульоване 02.11.2011 року, що зазначено в п.2.4.2 акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 17.05.2012 року № 129/229/35554567).

Крім того, як вбачається з інформації, яка наведена у таблиці на сторінці 7 акта перевірки № 581/22-5/35567183 від 05.02.2013р., у період взаємовідносин ТОВ "Кайлас» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (квітень-травень 2011р.) , ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» знаходився за своєю юридичною адресою, про що свідчать дані, викладені на сторінці 7 акту перевірки у таблиці, а саме: у період з 31.03.2011р. по 18.08.2011р. у ТОВ «Лугпромстрой сантехмонтаж» був нульовий стан (платник податків знаходиться за юридичною адресою).

За таких обставин, податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України.

Норми чинного податкового законодавства не передбачають обов'язок покупця сплатити ПДВ в бюджет, якщо такий податок не сплачений продавцем з вартості товару, отриманого від покупця з урахуванням ПДВ. В іншому випадку покупець сплачував би такий податок двічі, що є неприпустимим.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит та включив витрати до складу валових витрат підприємства по господарських операціях з контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас-2007" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 11.03.2013 року № 0000582250 та від 11.03.2013 року № 0000592250.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 388,79 грн. (триста вісімдесят вісім гривень 79 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайлас-2007" (код ЄДРПОУ 35567183) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2013 року.

Суддя: В.В.Андрухів

.