Ухвала

від 30.05.2013 по справі 2а-5475/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа № 180956/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Мікули О.І., Качмара В.Я.,

при секретарі Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ОККО-Нафтопродукт» (надалі - ПП «ОККО-Нафтопродукт») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС), у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000070803/322 від 05.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0000070803/322 від 05.04.2012 року прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить чинному законодавству України. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, посилаючись на реальність вчинених господарських операцій, що, зокрема, належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача. Також, вказав, що уся первинна документація складена з дотриманням норм чинного законодавства. Окрім того, позивач посилався на те, що платник податків не несе відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та контрагентами його контрагентів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року позов задоволено повністю. Дана постанова обґрунтована тим, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих обставин проведення господарських операцій між ПП «ОККО-Нафтопродукт» та ПП «Компанія Дія Плюс», в тому числі наявність первинних бухгалтерських документів, факт оплати поставлених ПП «ОККО-Нафтопродукт» товарів, отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, підтвердження використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав на нього апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою акт податкової перевірки ПП «Компанія Дія Плюс», яким встановлено, що дане підприємство здійснювало діяльність сприяння на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, на даному підприємстві відсутні складські приміщення, устаткування, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності. Надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином. До перевірки не було надано сертифікатів якості виробника, карток складського обліку. Також апелянт звертає увагу на те, що автомобіль, яким перевозилися товарно-матеріальні цінності від контрагента до позивача, не належить жодній із сторін, а приймання товару здійснювалося третьою особою, яка не є учасником угоди між позивачем та його поставщиком. Тому відповідач просить скасувати постанову від 30.10.2012 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, та представника позивача, яка просила відмовити в задоволенні скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «ОККО-Нафтопродукт» зареєстроване як юридична особа 24.09.2009 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, є платником, зокрема, податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, екологічного податку, перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС з 25.09.2009 року.

Основними видами діяльності Підприємства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; роздрібна торгівля тютюновими виробами.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС 23.03.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правомірності формування податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Компанія Дія Плюс», за наслідками якої складений Акт «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ОККО-Нафтопродукт» з питань правомірності формування податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Компанія Дія Плюс» від 23.03.2012 року № 321/08-03/36670361 (надалі - акт перевірки від 23.03.2012 року).

За результатами вказаної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС дійшла висновку щодо порушень ПП «ОККО-Нафтопродукт» вимог п. 14.1.185, п. 14.1.191 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, позивачем завищено податковий кредит на 294474,23 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Компанія Дія Плюс» у грудні 2010 року, що, у свою чергу, призвело до заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету у розмірі 294474,23 в грудні 2011 року.

На підставі Акту перевірки від 23.03.2012р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000070803/322 від 05.04.2012 року на загальну суму 441711,35 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 147237,12 грн., яке отримано Підприємством 09.04.2012 року.

Правильно та повно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку та вірно застосував відповідні норми матеріального права.

Зокрема, окружний суд правильно зазначив, що згідно вимог ПК України , який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформлені з порушенням вимог ст. 201 ПК України . Проте, як в ході проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності таких обставин, так само як і не надано доказів на порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України .

Дослідивши докази позивача на підтвердження проведення господарської операції щодо надання послуг згідно договорів з контрагентом «Компанія Дія Плюс», суд першої інстанції встановив, що ПП «ОККО-Нафтопродукт» включило до складу податкового кредиту за грудень 2011 року суми ПДВ з товарів, поставлених ПП «Компанія дія плюс» в грудні 2011 року на суму 413688,16 грн. (в тому числі 68954,69 грн.) та вартість товарів, поставлених ПП «Компанія Дія Плюс» в грудні 2010 року на суму 1766845,38 грн. (в тому числі ПДВ 68954,69 грн.), при цьому правильно зазначивши, що декларування податкового кредиту через рік після здійснення господарських операцій пов'язано з тим, що податкові накладні за цими господарськими операціями не були своєчасно отримані від ПП «Компанія дія плюс».

Передача товарів за договором купівлі-продажу товарів від 02.08.2010 року відбувалась на складі покупця за адресою, що вказана у Додатку № 2 до договору, транспортування товару до зазначеного складу здійснювалось продавцем (ПП «Компанія дія плюс»), що відповідає умовам договору та підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до договору про надання послуг № 0/2-2-10/69 від 12.08.2010 року, що укладений між ТОВ «Універсальна логістична компанія» та ПП «ОККО-Нафтопродукт» приймання товарів здійснювалось ТОВ «Універсальна логістична компанія», що підтверджується актом наданих послуг від 31.12.2010 року та платіжними дорученнями.

Здійснення господарських операцій із закупівлі ПП «ОККО-Нафтопродукт» товарів у ПП «Компанія дія плюс» підтверджується видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. Отримані від ПП «Компанія дія плюс» автотовари використовувались у господарській діяльності ПП «ОККО-Нафтопродукт», що підтверджується копіями фіскальних чеків.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам відповідача стосовно ненадання під час перевірки сертифікатів якості виробника або інших документів, що підтверджують якість товару, оскільки, податковим органом в процесі розгляду справи суду не надано жодного доказу на підтвердження необхідності проведення сертифікації товару, придбаного позивачем за договором купівлі-продажу від 02.08.2010 року.

Також апеляційний суд погоджується із висновками окружного суду щодо доводів відповідача про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. Як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, ТТН не є виключним документом, що підтверджує поставку товару, і, крім того, норми Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, передбачають обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних у разі укладення договорів про перевезення вантажів з перевізником.

До того ж надані позивачем товарно-транспортні накладні містять усі без винятку обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 .

Відсутність окремих інших необов'язкових реквізитів товарно-транспортних накладних не є підставою вважати безтоварними господарські операції, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що не можуть бути доказом безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару у ПП «Компанія дія плюс» посилання податкового органу на взаємовідносини вказаного Підприємства з постачальниками (ПП «Інвест Пром», ТзОВ «Альбатрос Компані», ТзОВ «УТК «Аргумент»), оскільки, у даному випадку, ПП «ОККО-Нафтопродукт» не несе відповідальності за можливі порушення податкового законодавства третіми особами.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що зазначений у наданих позивачем ТТН автомобіль, який здійснював перевезення вантажу по договору купівлі-продажу, не належить ПП «Компанія дія плюс», а належить її власнику - фізичній особі, оскільки, як правильно зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, це є лише додатковим підтвердженням того, що перевезення фактично здійснювалося зареєстрованим у ВРЕВ ДАІ при ГУМВС України у Львівській області транспортним засобом. Доказів про відсутність належним чином оформлених цивільно-правових відносин між ПП «Компанія дія плюс» та його власником по оренді транспортного засобу відповідачем не надано, а відсутність належного оформлення таких відносин не може бути доказом на спростування факту здійснення перевезення зазначеним вище транспортним засобом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави вважати оспорюване податкові повідомлення-рішення правомірним.

Отже оскаржувана постанова прийнята судом з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року у справі № 2а-5475/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді О.І. Мікула

В.Я. Качмар

Повний текст постанови виготовлено 31.05.2013