Постанова

від 30.05.2013 по справі 813/2432/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року справа № 813/2432/13-а

зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

встановив:

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт від 01.03.2013 року №453/17-20/НОМЕР_1; 2) визнати протиправними та скасувати накази № 130, 155, 156, 157 від 18.02.2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова про проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із КНДВП «Крок» за листопад 2012 року; 3) визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті перевірки від 01.03.2013 року №453/17-20/НОМЕР_1 висновків про безтоварність вчинених правочинів КНДВП «Крок» (ЄДРПОУ 2783006) за період листопад 2012 року; 4) визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по зменшенню ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту в єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань з податкового кредиту на рівні ДПС України по господарських операціях з контрагентами позивача - продавцями послуг (робіт, товарів) КНДВП «Крок», та зменшення значення податкових зобов'язань з ПДВ сформованих позивачем по господарських операціях з контрагентами - покупцями позивача: ФОП ОСОБА_4, УДППЗ «Укрпошта» за обревізований період, а також визнати протиправними дії щодо сторнування в обліковій картці позивача валових витрат по операціях з переліченими контрагентами - продавцями послуг (робіт, товарів) та валових доходів позивача сформованих по перелічених контрагентах - покупцях за обревізований період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 суперечить закону. Так, вимоги ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 27.12.2012 рок та від 28.01.2013 року про надання пояснень та документів, складені із порушенням вимог ПК України, а тому позивач правомірно відмовив у наданні інформації на вимоги відповідача. Тому, підстав для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідності до ст.78 ПК України у відповідача не було. Крім того, позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки податкового органу про нікчемність правочинів, завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту зроблені з перевищенням повноважень податкових органів те не узгоджуються із фактичними обставинами господарських правовідносин. Вважає, що факт поставки товарів (робіт, послуг) позивачу його контрагентами та подальша їх реалізація підтверджується договорами купівлі-продажу та комісійної торгівлі, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт (приймання-передачі наданих послуг) та квитанціями до прибуткових касових ордерів, а тому підтверджують правомірність формування валових витрат і податкового кредиту. Відтак, позивач вважає, що подальше зменшення в картці особового рахунку позивача суми податкового кредиту та зменшення значення податкових зобов'язань з ПДВ також було здійснено відповідачем неправомірно.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 здійснена у зв'язку із ненаданням останнім інформації на запити податкового органу від 27.12.2012 рок та від 28.01.2013 року, що згідно з приписами ст.78 Податкового кодексу України є підставою для проведення позапланової перевірки. Зазначає, що в процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по безтоварних операціях, проведених в листопаді 2012 року з ФОП ОСОБА_4 та УДППЗ «Укрпошта» в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по безтоварних операціях з КНДВП «Крок» за листопад 2012 року. Щодо вимог позивача про оскарження дій податкового органу по викладенню в акті перевірки від 01.03.2013 року висновків про порушення позивачем ПК України зазначив, що позивач фактично оспорює висновки акт перевірки, який не є рішенням органу владних повноважень, не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків, що виключає можливість такого оскарження у судовому порядку. Окрім того зазначив, що жодних змін до облікової картки позивача на підставі акту перевірки від 01.03.2013 року не вносилось.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Додатково пояснив, що позивачем не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у виконавчому комітеті Львівської міської ради 02.07.1998 року, запис №1774, взятий на податковий облік 02.07.1998 року за №1503. Місцезнаходження позивача: АДРЕСА_1. Місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2. Свідоцтво платника ПДВ від 08.12.2011 року НОМЕР_2.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова вручено ФОП ОСОБА_1 письмові запити про надання пояснень та документальних підтверджень від 27.12.2012 року №25516/10/17-2017 та від 28.01.2013 року №1768/10/17-2017.

На вказані запити ФОП ОСОБА_1 надіслав на адресу податкового органу відповіді від 09.01.2013 року №1 та від 06.02.2013 року №2, в яких зазначив про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації.

Вказані обставини сторонами спору не заперечуються.

Як вбачається із відповідей позивача від 09.01.2013 року та від 06.02.2013 року мотивами відмови у наданні інформації та документального підтвердження зазначено останнє речення абзацу 5 п.73.3. ст. 73 ПК України - у разі, коли запит складено з порушеннями вимог, викладених в абзацах першому та другому вказаного пункту, платник податків звільняється від обов'язку надати відповідь на такий запит. При цьому зазначено, що органом податкової служби не конкретизовано відповідні підстави, передбачені Податковим кодексом України, для надання інформації.

З приводу цього суд вказує наступне.

Для здійснення своїх функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкове служби мають право отримувати безоплатно від платників податків. у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному Кодексом, інформацію, довідки, копії документі (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою га скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншою законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених Кодексом (п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно з ст.72 Податковою кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від платників податків, втому числі і та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах, а також інформація від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація яка надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби регулюється нормами ст.73 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.73.1 ст.73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, хоча б однієї з таких підстав: 1)за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків: 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної: 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПК України). У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 р. №1245 у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

З наведених вище правових положень випливає, що податковий орган у порядку, визначеному законом, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При цьому, до податкової інформації на підставі якої податковий орган може прийти до висновку про можливі порушення податкового законодавства відноситься і періодична інформація, яка міститься у поданих платниками податків деклараціях. Платник податків отримавши такий запит в силу наведених вище норм зобов'язаний надати запитувану податковим органом інформацію та доку менти у визначений строк.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.6 п.20.1 ст.20. п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 р. №1245. ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, з метою здійснення функцій податкового контролю та отримання податкової інформації щодо проведених господарських відносин, було надіслано фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 запит від 28.01.2013 р. №1768/10/17- 2017 про надання пояснень та підтверджуючих документів, що підтверджують фінансово-господарські взаєморозрахунки з платниками податків за листопад 2012 року.

Як на підставу направлень запитів про надання пояснень та документальних підтверджень від 27.12.2012 року №25516/10/17-2017 та від 28.01.2013 року №1768/10/17-2017, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що такі направлялись у зв'язку з тим, що відповідачем за результатом отримання від позивача податкової інформації (податкової декларації) виявлено факти, що свідчили про можливі порушення платником податків податкового законодавства, тобто на підставі, передбаченої пп. 73.3.1 п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Як вбачається із вказаних запитів від позивача просилось надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо господарських відносин з іншими платниками податків за листопад 2012 року, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались з даними суб'єктами господарської діяльності, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Також, від позивача витребовувалась інформація щодо сукупності фізичних та технологічних можливостей до вчинення дій. що становлять зміст господарських операцій.

Однак, листом від 06.02.2013 р. №2. керуючись ст.сг. 17. 73 Податкового кодексу України. ФОП ОСОБА_1 відмовлено ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС у наданні запитуваної інформації.

У зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та підтверджуючих документів по фінансово- господарським взаємовідносинам із суб'єктами господарювання за листопад 2012 року на запит ДП1 у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 28.01.2013 р. №1 768/10/17-201 7, начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС у відповідності до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України видано наказ від 18.02.2013 р. №130 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та видано направлення від 18.02.2013 р. №155, №156, №157 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року. Із вказаним наказом та направленнями про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ознайомлено ФОП ОСОБА_1 19.02.2013 р.

З цих підстав, суд дійшов висновку про правомірність письмових запитів про надання пояснень та документальних підтверджень від 27.12.2012 року №25516/10/17-2017 та від 28.01.2013 року №1768/10/17-2017, а відповідно безпідставності відмови позивача у наданні запитуваної інформації та документального підтвердження.

За таких умов, відповідачем правомірно видано наказ від 18.02.2013 року №130 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та направлення від 18.02.2013 року №№155, 156, 157, а відповідно правомірно проведено перевірку. Таким чином позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача по викладенню в акті перевірки від 01.03.2013 року №453/17-20/НОМЕР_1 висновків про порушення ОСОБА_1 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України у результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з КНДВП «Крок» за період листопад 2012 року на загальну сум 235 256,95 грн., суд зазначає таке.

На підставі наказу від 18.02.2013 р. №130 та направлень від 18.02.2013 р. №155, №156. №157 Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року, про що складено акт від 01.03.2013 р. №453/17-20/НОМЕР_1.

В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення підприємцем п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185. п. 188.1 ст. 188. п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по безтоварних операціях, проведених в листопаді 2012 року з ФОП ОСОБА_4 в сумі 5991,48 грн. та УДППЗ «Укрпошта» в розрізі дирекцій в сумі 229264,47 грн. п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по безтоварних операціях з КНДВП «Крок» за листопад 2012 року на загальну суму 235256.95 грн .

Вказаний висновок податкового органу обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 сформовано податковий кредит за листопад 2012 року по контрагенту КНДВП «Крок» в сумі 235 256,95 грн. за рахунок придбання насіння овочевих культур та квітів згідно договору поставки. Вказані господарські операції, на думку відповідача, не мали реального товарного характеру.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з КНДВП «Крок» суд зазначає наступне.

Позивач здійснював взаємовідносини з КНДВП «Крок» (код ЄДРПОУ 003783006) в листопаді 2012 року на суму 1 411 535,73 грн. в т. ч. ПДВ - 235 256,95 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано: податкову накладну від 10.10.2012 року №2 (сума 59 852,42 грн.), податкову накладну від 17.10.2012 року №6 (сума 45 600,00 грн.), податкову накладну від 18.10.2012 року №7 (сума 45 600,00 грн.), податкову накладну від 19.10.2012 року №8 (сума 52 794,52 грн.), податкову накладну від 19.10.2012 року №9 (сума 51 300,00 грн.), податкову накладену від 22.10.2012 року №10 (сума 50 628,72 грн.), податкову накладену від 22.10.2012 року №11 (сума 56 259,52 грн.), податкову накладну від 310.2012 року №12 (сума 38 726,94 грн.), податкову накладну від 24.10.2012 року №13 (сума 57 934,69 грн.), податкову накладну від 01.11.2012 року №3 (сума 59 910,47 грн.), податкову накладну від 01.11.2012 року №4 (сума 59 223,52 грн.), податкову накладну від 08.11.2012 року №7 (сума 54 249,98 грн.), податкову накладну від 08.11.2012 року №8 (сума 59 621,53 грн.), податкову накладну від 09.11.2012 року №9 (сума 59 952,79 грн.), податкову накладну від 09.11.2012 року №10 (сума 59 470,62 грн.), податкову накладну від 09.11.2012 року №11 (сума 59 975,17 грн.), податкову накладну від 12.11.2012 року №12 (сума 55 106,08 грн.), податкову накладну від 12.11.2012 року №13 (сума 59 986,51 грн.), податкову накладну від 14.11.2012 року №19 (сума 59 818,31 грн.), податкову накладну від 14.11.2012 року №20 (сума 58 723,26 грн.), податкову накладну від 14.11.2012 року №21 (сума 59 830,06 грн.), податкову накладну від 15.11.202 року № 22 (сума 59 522,26 грн.), податкову накладну від 15.11.2012 року №23 (сума 49 824,70 грн.), податкову накладну від 16.11.2012 року №24 (сума 45 600,00 грн.), податкову накладну від 21.11.2012 року №26 (сума 45 600,00 грн.), податкову накладну від 21.11.2012 року №27 (сума 46 423,66 грн.), відповідні видаткові накладні, товарно-транспортні накладні згідно з якими позивачем отримано від КНДВП «Крок» товару на суму 1 411 535,73 грн. в т. ч. ПДВ - 235 256,95 грн.

Вказані податкові накладні складені КНДВП «Крок», не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені ФОП ОСОБА_1 в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Описані податкові накладні внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що підтверджується відповідною податковою декларацією та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.11.2012 року №181, від 21.11.2012 року №182, від 12.12.2012 року №194, від 14.12.2012 року №195, від 09.12.2012 року №196, від 22.01.2013 року №2, від 15.02.2013 року №8 від 19.03.2013 року №16, від 22.03.2013 року №17 на загальну суму 1 411 535,73 грн. призначенням платежів в повній відповідності до отриманих товарів.

Факт отримання вказаного товару підтверджується видатковими накладними (а.с. 65-88).

Факт транспортування вказаного товару від КНДВП «Крок» до позивача підтверджується товарно - транспортними накладними: серії ААК №325212, серії ААК №325213, серії ААК №325214, серії ААК №325215, серії ААК №325216, серії ААК №325217, серії ААК №325218, серії ААК №325219.

Отримані від КНДВП «Крок» (код ЄДРПОУ 003783006) товари реалізовані позивачем ФОП ОСОБА_4, що підтверджується накладною від 14.11.2012 року №2511 та податковою накладною від 14.11.2012 року №22, а також УДППЗ «Укрпошта» на підставі договорів комісії від 23.07.2012 року №08-528, від 07.12.2011 року №453 та від 15.12.2011 року №09-536, що підтверджується податковими накладними від 13.11.2012 року №7, від 13.11.2012 року №8, від 13.11.2012 року №9, від 14.11.2012 року. Реалізація товарів, отриманих від КНДВП «Крок» підтверджується також актами виконаних робіт по перевезенню товарів та оплатою за такі роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з КНДВП «Крок».

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вказаного Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи первинні документи, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, свідчать про реальне здійснення господарських операцій, і відповідно про підтвердження правомірності віднесення витрат позивача до складу валових.

В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які би спростували придбання позивачем товарів у КНДВП «Крок» і, які б свідчили про укладання позивачем угод з метою ухилення від сплати податків.

Із встановлених вище обставин суд дійшов висновку, що зібрані докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом - КНДВП «Крок», а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентом та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Щодо доводів відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом КНДВП «Крок», суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на час укладення та виконання договорів контрагент позивача мав всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, а, тому вимоги щодо умов укладання та виконання угоди жодною із сторін, в розумінні ст.203 Цивільного кодексу України, порушені не були.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України) - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст.234 ЦК України). Доказів (рішень судів) про визнання вказаних вище договорів недійсними відповідачем суду не представлено.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду. Наявність умислу позивача чи КНДВП «Крок» відповідачем не доведена та доказів суду не надано.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договору, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та КНДВП «Крок» не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що дії органу державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки висновків про порушення позивачем податкового законодавства, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті перевірки від 01.03.2013 року №453/17-20/НОМЕР_1 висновків про порушення ОСОБА_1 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України у результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з КНДВП «Крок» за період листопад 2012 року на загальну сум 235 256,95 грн. підлягає до задоволення.

Щодо вимог позивача визнати протиправними дії відповідача по зменшенню позивачу суми податкового кредиту в єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань з податкового кредиту на рівні ДПС України по господарських операціях з контрагентами позивача - продавцями послуг (робіт, товарів) КНДВП «Крок», та зменшення значення податкових зобов'язань з ПДВ сформованих позивачем по господарських операціях з контрагентами - покупцями позивача: ФОП ОСОБА_4, УДППЗ «Укрпошта» за обревізований період, а також визнати протиправними дії щодо сторнування в обліковій картці позивача валових витрат по операціях з переліченими контрагентами - продавцями послуг (робіт, товарів) та валових доходів позивача сформованих по перелічених контрагентах - покупцях за обревізований період, суд зазначає наступне.

Позивачем жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем вказаних дій не надано. З пояснень даних позивачем та його представником в судовому засіданні вбачається, що доводи про зменшення позивачу суми податкового кредиту, зменшення значення податкових зобов'язань з ПДВ та сторнування в обліковій картці позивача валових витрат вбачається, що такі ґрунтуються на припущеннях про можливе відображення таких даних в обліковій картці позивача.

Як зазначив представник відповідача в своїх запереченнях на позовну заяву, жодних змін в єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та змін до облікової картки позивача на підставі акту перевірки від 01.03.2013 року не вносилось. У разі внесення таких змін відповідач зобов'язаний винести відповідні податкові повідомлення - рішення. Сторони в судовому засіданні визнали, що жодних податкових повідомлень - рішень за результатом проведення перевірки відповідачем не виносились.

На цих підставах, суд дійшов до висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті перевірки від 01.03.2013 року №453/17-20/НОМЕР_1 висновків про порушення ОСОБА_1 п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України у результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з КНДВП «Крок» за період листопад 2012 року на загальну сум 235 256,95 грн. підлягає задоволенню, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 8 грн. 72 коп. з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби щодо викладення в акті від 01.03.2013 року №453/17-20/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податнку на додану варість за листопад 2012 року" висновків про порушення ОСОБА_1 п.198. 3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з КНДВП "Крок" (код ЄДРПОУ 02783006">02783006) за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012 р.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 72 коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 03.06.2013 р.

Суддя А.Г.Гулик