Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-5832/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К-40191/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Вербицької О.В.

Голубєвої Г.К.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року

у справі № 2а-5832/09/2670

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001471740/0 від 07 квітня 2009 року та № 0001481740/0 від 07 квітня 2009 року, а також зобов'язати відповідача відшкодувати йому матеріальні та моральні збитки в розмірі 161 265,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001481740/0 від 07 квітня 2009 року повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001471740/0 від 07 квітня 2009 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 109 601,61 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Одночасно ДПІ у Дніпровському районі м. Києва поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року заяву ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року залишено без задоволення, а апеляційну скаргу - без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні Окружного адміністративного суду м. Києва 26 березня 2010 року в присутності представника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду першої інстанції, йому було роз'яснено порядок та строк набрання рішенням законної сили, а також порядок оскарження.

Повний текст постанови суду першої інстанції складено 15 квітня 2010 року та отримано представником податкового органу 11 травня 2010 року.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року направлено відповідачем на адресу суду першої інстанції 06 квітня 2010 року, а апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - 21 травня 2010 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження податковий орган посилався на несвоєчасне отримання копії оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної постанови та звернення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з апеляційною скаргою) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Частиною 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної постанови та звернення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з апеляційною скаргою) передбачено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що він з незалежних від нього причин зміг отримати повний текст рішення суду першої інстанції лише 11 травня 2010 року, оскільки, за змістом частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної постанови та звернення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з апеляційною скаргою) особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.

Таким чином, відповідач мав об'єктивну можливість отримати в суді першої інстанції копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року для її подальшого оскарження в строк, передбачений частиною 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної постанови та звернення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з апеляційною скаргою).

Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, із заявою про видачу копії постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року податковий орган звернувся до суду першої інстанції лише 21 квітня 2010 року.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

В свою чергу, оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишено без розгляду, тобто без прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, передбаченого статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що в частині оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року у даній справі касаційне провадження слід закрити як помилково відкрите на підставі пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 214, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

Касаційне провадження в частині оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2010 року закрити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Вербицька О.В.

Голубєва Г.К.