Постанова

від 21.05.2013 по справі 2а-17470/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17470/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіооптичні системи України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2013 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомленя-рішення, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Радіооптичні системи України» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002732250 Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 20 серпня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Радіооптичні системи України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Радіооптичні системи України" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Арміс», ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК «Інтермарр», ТОВ «КГ «СВ», ТОВ «Томкет груп», ТОВ «Технолоджи груп», ПП «Сіті Будком» («Неттелко Буддім-СГ»), ТОВ «Добробут 05», ТОВ «УА «Реалті» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 06.08.2012р. №249/22-50/35635242.

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6. п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Радіооптичні системи України» занижено податок на додану вартість на загальну суму 495529грн., в тому числі за лютий 2011 на суму 341862грн. та березень 2011 на суму 153667грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 р. №0002732250, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 495 530 грн. (495 529 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, проте з таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Зокрема судом першої інстанції зазначено про відсутність даних про поставку продукції та цілей, для яких вона використовувалась.

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Діючим законодавством України не передбачено такої істотної умови для господарського договору, в тому числі і для договору поставки, як мета (ціль) Договору.

Крім того, до матеріалів справи Позивачем було додано документи, що засвідчують реалізацію придбаної продукції, зокрема, видаткова та податкова накладна.

Щодо заниження зобов'язання з ПДВ, яке відбулося в результаті укладання фіктивних угод між Позивачем та ТОВ «Будівельна Компанія «Арміс» і ТОВ «Міріс», то Будівельна компанія «Арміс» та ТОВ «Міріс» станом на дату складання акту мають стан « 7»-до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, свідоцтво платника ПДВ анульоване; в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДШ у Києво-Святошинському районі перебуває кримінальна справа№13-8373, яка порушена відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом фіктивного підприємництва, слід зазначити наступне.

Під час укладання договору між Позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Арміс» і ТОВ «Міріс» останніми надавалися копіі Статуту, Виписки з ЄДРПОУ, довідки № 4-ОПП та Свідоцтва платника ПДВ. Тобто, будь-яких сумнівів щодо законності укладання договору позивача не було і немає. Більш того, позивач мав намір укласти відповідний договір. При цьому у відповідності до ст.235 Цивільного кодексу України фіктивним правочином може вважатися право чин, в якому відсутні дійсні наміри сторін створити наслідки, які зумовлюються у цьому правочині. Тобто, для визнання правочину фіктивним обов'язково повинно бути відсутність наміру у всіх його сторін. До того ж, фіктивним правочин визнається за рішенням суду. При цьому жодним нормативним актом України не надається право податковим органам визнавати правочини фіктивними або нікчемними.

На даний час відсутнє будь-яке рішення суду про визнання недійсним договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Будівельна Компанія «Арміс» та ТОВ «Міріс». Як вже зазначалося вище позивачем було надано до матеріалів справи документи, що свідчать про реалізацію придбаного у ТОВ «Міріс» товару (видаткова накладна та податкова), та документи, що свідчать про необхідність замовлення послуг ТОВ «Будівельна Компанія «Арміс», зокрема, листи контрагентів позивача із вимогою про необхідність проведення відповідних вимірів та звіти вимірювання, які залишилися поза увагою суду.

Крім того, згідно ст. 198.6 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, як вбачається з зазначеної ст. 198.6 ПКУ тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт або послуг.

ТОВ «Будівельна компанія «Арміс» та ТОВ «Міріс» надали Позивачу податкові накладні, що оформлені згідно з вимогами діючого законодавства України. Крім того, між Позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Арміс» були підписані відповідні Акти виконаних робіт. Вказані документи свідчать саме про здійснення господарської операції позивачем.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (послуг);

- дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Позивач отримав від ТОВ «Будівельна компанія «Арміс» та ТОВ «Міріс» податкові накладні за січень-березень 2011 року, що підтверджує факт придбання товарів, що дає законне право на отримання податкового кредиту.

Позивач надав докази реалізації придбаного від ТОВ «Міріс» товару, а саме: видаткова та податкова накладна про продаж епоксидної смоли та шприців іплікаторів.

Щодо замовлення послуг ТОВ «Будівельна компанія «Арміс», то позивачем надано листи контрагентів позивача про необхідність проведення відповідних вимірювань кабельної продукції, а також звіти про проведення відповідних вимірювань, які містяться в матеріалах справи.

Всупереч висновку суду першої інстанції позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товари) використані в межах господарської діяльності

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податків та наявність у платника податку виданої йому продавцем податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідач не надав суду належних доказів, що укладені між позивачем та ТОВ «Міріс» і ТОВ «Будівельна компанія «Арміс» є нікчемними, оскільки відповідний вирок суду, яким встановлено умисел керівників вказаних підприємств на ухилення від сплати податків та зборів, або відповідне рішення суду про визнання недійсними вказаних угод, не існує.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не відповідають фактичним обставинам справи, тому вини не заслуговують на увагу.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем таких доказів надано не було.

Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіооптичні системи України»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2013 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002732250 від 20.08.2012 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 495 530 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О.Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 24.05.2013 року.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.