Постанова

від 29.05.2013 по справі 5011-25/18137-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа№ 5011-25/18137-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Щербань Д.М. (представник за довіреності); Коротюк М.Г. (представник за довіреності);

від відповідача 1. - Грицишиніна Л.Г. (представник за довіреності);

від відповідача 2. - Сербін Є.Л. (представник за довіреності);

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційні скарги Одеської міської ради та Державного підприємства «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року

по справі № 5011-25/18137-2012 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська

будівельна компанія «Вікоіл»

до 1. Державного підприємства «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя»

2. Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача - 2 Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» задоволені у повному обсязі. Зобов'язано Державне підприємство «Український державний науково-дослідницький міст «Діпромісто» виконати умови п. 1.1. Договору на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеса) № 620-02/1-2004 від 14.05.2004р. та передати Одеській міській раді детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса». Визнано третій етап, визначений в п 1.1. Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність № 22 від 02.04.2004 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» та Одеською міською радою в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, виконаним, а ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одесі Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл», який передано 13.11.2006р. до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, - таким, що погоджений (затверджений). Зобов'язано Одеську міську раду виконати свої зобов'язання, передбачені п. 4.1.2. Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» та Одеською міською радою, та передати, в порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на 02.04.2004р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» земельну ділянку (площа до 18 га, згідно акту вибору земельної ділянки для розміщення об'єкту, затвердженого постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів в м. Одеса Одеської міської ради, протокол №08 від 11 серпня 2004 року, земельна ділянка межує: з півночі - з територією узбережних схилів пляжу «Ланжерон»; зі сходу - з берегоукріпними спорудами пляжу «Отрада»; з півдня - зі з'їздом з провулку В.А. Азарова; з заходу - з Нагорним бульваром, що проектується), визначену в п. 3 Додаткової угоди від 14.09.2004р. до Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004р. на умовах оренди з правом її подальшого першочергового викупу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Одеська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі № 5011-25/18137-2012 повністю та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року апеляційну скаргу Одеської міської ради прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу Одеської міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року залишити в силі та без змін.

Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі № 5011-25/18137-2012 та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову в частині позовних вимог ТОВ ОБК «Вікойл», пред'явлених до ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, у зв'язку з пропуском позовної давності.

Від Державного підприємства «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» надійшла заява про затвердження мирової угоди відповідно до статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, укладену між позивачем та відповідачем 1 та припинити провадження по справі в частині позовних вимог до ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя про зобов'язання виконати п. 1.1. Договору № 620-02/1-2004 від 14 квітня 2004 року на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія в місті Одеса») та передати Одеській міській раді.

Державне підприємство «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» подало заяву про відкликання заяви про укладення мирової угоди, посилаючись на те, що сторони частково виконали свої зобов'язання по мировій угоді і при цьому частково відступили від неї, у зв'язку із чим затвердження мирової угоди втратило сенс.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач проти зазначеного не заперечує.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приймає заяву про відкликання заяви про укладення мирової угоди.

Крім того, Державне підприємство «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» подало заяву про відмову від апеляційної скарги та про припинення провадження у справі.

Усно в судовому засіданні відповідач 1 підтримала заяву про відмову від апеляції.

Заява про припинення мотивована наступним, по оскаржуваному рішенню суду було зобов'язано Державне підприємство «Український державний науково-дослідницький міст «Діпромісто» виконати умови п. 1.1. Договору на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеса) № 620-02/1-2004 від 14.05.2004р. та передати Одеській міській раді детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса», що, як стверджує відповідач 1 ним виконано, оскільки 24.05.2013 року направило матеріали детального плану території спецзв'язком Одеській міській раді (реєстр № 94 від 24.05.2013 року, квитанція № 2378 від 24.05.2013 року Киїспецзв'язку про відправлення по реєстру №94).

14.05.2013 року матеріали вищезазначеного детального плану території направлялись ТОВ ОБК «Вікойл» за вказаною у рішенні адресою: м. Київ, вул. Щорса, 29 (реєстр № 84 на відправлення ДПСЗ від 14.05.2013 року, квитанції № 2283 Київспецзв'язок 147 від 14.05.2013 року на направлення по реєстру № 84).

З причин їх повернення через відсутність адресату матеріали ДПТ направлені до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 24.05.2013 року.

Позивач заперечує проти заяви про припинення провадження.

Враховуючи те, що матеріали ДПТ направлені до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, то в силу статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, відповідачу 1 слід звернутися до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві щодо добровільного виконання рішення після відкриття виконавчого провадження по даній справі.

Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до частини 5 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

За змістом Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 ГПК, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва.

Враховуючи те, що відповідачем 2 є Одеська міська рада, то даний спір підсудний Господарському суду міста Києва.

02 квітня 2004 р. між позивачем (інвестор) та відповідачем-2 укладено Генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність №22 (надалі - Генеральний договір) відповідно до п. 1.1. якого, учасники Генерального договору зобов'язалися спільно діяти з метою створення умов для забудови території берегових схилів від пляжу «Лонжерон» до курорту «Аркадія» в м. Одесі, зокрема, затвердити у встановленому порядку проектну документацію (ескізний проект) забудови території від пляжу «Отрада» до провулку Шампанський в м. Одесі виготовлену паралельно з розробкою детального плану території та у відповідності до нього.

14 вересня 2004р. сторони уклали Додаткову угоду до Генерального договору, п. 2 якої встановили, що у тексті Генерального договору слова "від пляжу «Отрада» до провулку Шампанський в м. Одесі» у всіх відмінках замінити відповідно словами «від вулиці Адмірала Азарова до провулку Купального в м. Одесі» у відповідних відмінках.

14 травня 2004р. між відповідачем-1 (виконавець), відповідачем-2 (замовник-1) та позивачем (замовник-2) укладений Договір на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеса) №620-02/1-2004 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, у порядку і на умовах, передбачених цим Договором, позивач та відповідач-2 доручають, позивач сплачує, відповідач-1 зобов'язується розробити у відповідності до завдання на розробку ДПТ і передати позивачу і відповідачу-2, по одному екземплярові кожному містобудівну документацію, а саме: ДПТ берегових схилів м. Одеси від пляжу «Лонжерон» до курорту «Аркадія», відповідач-2 зобов'язується погодити та забезпечити затвердження матеріалів ДПТ Одеською міською радою.

Згідно з п. 2.1.1. Договору відповідач-1 зобов'язався вчасно та якісно виконати роботи відповідно до Договору, Календарного плану виконання робіт. Обов'язок приступити до виконання робіт по ДПТ наступає не раніше і при умові отримання відповідачем-1 від позивача та відповідача-2 необхідних вихідних даних та сплати позивачем першого авансового платежу.

За статтею 35 господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. по справі № 13/191-3/291 встановлено, що станом на 31.12.2006р. позивач перерахував відповідачу-1, на виконання умов Договору, 341 451,20грн., що підтверджується картою рахунку 3711.

Проте, відповідачем-1 не виконано свого обов'язку щодо передання відповідачу-2 (замовнику-1) ДПТ берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одесі, що в свою чергу впливає на реалізацію Генерального договору, тобто призводить до порушення обов'язку покладеного на відповідача-1 умовами Генерального договору та Договору.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про планування і забудову територій» визначено, що ДПТ є містобудівною документацією, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Відповідно до частини 1 статті 13 вказаного Закону ДПТ розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Таким чином, обов'язок відповідача-1, встановлений умовами Генерального договору та Договору, закріплений нормами закону, не виконаний останнім, а тому обов'язок відповідача-1 виконати умови п. 1.1. Договору та передати відповідачу-2 детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одесі підлягає виконанню.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. було зобов'язано відповідача-2 погодити ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. В.А. Азарова в місті Одеса позивача, який передано 13.11.2006 р. до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, що підтверджується листом № 13 від 13.11.2006 р.

Як встановлено, зазначеним судовим рішенням, 06.03.2007р. позивач звернувся до відповідача-2 (вх. 03-10/580 від 06.03.2007р.) з проханням виконати умови Генерального договору, а саме розглянути та затвердити ескізний проект забудови, поданий позивачем, проте згідно з листом Управління архітектури та містобудування від 20.04.2007р. №5555, ескізний проект, поданий позивачем повинен розглядатися лише після погодження, експертизи та затвердження ДПТ берегових схилів від пляжу «Лонжерон» до курорту «Аркадія», хоча Генеральним договором такої умови щодо «погодження» не передбачено.

Таким чином, відповідч-2 в особі Управління інженерного захисту фактично відмовилась від виконання своїх зобов'язань щодо надання необхідних вихідних даних для розробки Інститутом «Діпромісто» детального плану території берегових схилів від пляжу «Лонжерон» до курорту «Аркадія», тобто відмовилась від виконання зобов'язань, передбачених п. 2.1.2 та п. 4.1.2 Генерального договору та п. 2.2.2 Договору. Вимогу про виконання п. 2.2.2. Договору відповідачем-1 було направлено на адресу третьої особи 27.07.2006р., що підтверджується листом №3-1047 від 27.07.2006р., наявним у матеріалах справи. Відповідач-2 та відповідач-3 не заперечують факт отримання відповідачем-3 листа №3-1047.

Отже, оскільки як встановлено матеріалами справи, ескізний проект передано 13.11.2006р. до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, то 3-й етап, згідно умов Генерального договору, є відповідно виконаним (погодженим).

Згідно з п. 1.1. Генерального договору учасники Генерального договору зобов'язалися спільно діяти з метою створення умов для забудови території берегових схилів від пляжу «Лонжерон» до курорту «Аркадія» в м. Одесі, зокрема, підготувати та узгодити необхідну документацію щодо отримання позивачем права на проектування та забудову об'єктами рекреаційного призначення (будинків відпочинку сімейного типу, готелів, розважальних закладів загального користування та інших об'єктів) земельної ділянки від пляжу «Отрада» до провулку Шампанський в м. Одесі, тобто згідно ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» отримання відповідного розпорядчого документу Одеського міського Голови з подальшим отриманням, у встановленому законодавством України порядку, рішення Одеської міської Ради щодо надання вищевказаної земельної ділянки позивачу для забудови на умовах оренди строком на 5 років з правом її подальшого першочергового викупу.

Відповідно до п. 4.1.2 Генерального договору відповідач-2 в особі Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя зобов'язується забезпечити підготовку та узгодження необхідної документації щодо отримання позивачем права на проектування та забудову об'єктами рекреаційного призначення (будинків відпочинку сімейного типу, готелів, розважальних закладів загального користування та інших об'єктів) земельної ділянки від пляжу «Отрада» до провулку Шампанський в м. Одесі, тобто згідно ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» отримання відповідного розпорядчого документу Одеського міського Голови з подальшим отриманням, у встановленому законодавством України порядку, рішення Одеської міської Ради щодо надання вищевказаної земельної ділянки позивачу для забудови на умовах оренди строком на 5 років з правом її подальшого першочергового викупу.

14 вересня 2004р. сторони уклали Додаткову угоду до Генерального договору, п. 2 якої встановили, що у тексті Генерального договору слова «від пляжу «Отрада» до провулку Шампанський в м. Одесі» у всіх відмінках замінити відповідно словами «від вулиці Адмірала Азарова до провулку Купального в м. Одесі» у відповідних відмінках. Також учасники встановили, що площа земельної ділянки відповідно до Акту вибору земельної ділянки для розміщення об'єкту, затвердженого постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів в м. Одесі Одеської міської ради, протокол № 08 від 11 серпня 2004р, встановлена до 18 га, згідно схеми, яка додається. Земельна ділянка межує: з півночі - з територією узбережних схилів пляжу «Ланжерон»; зі сходу - берегоукріпні споруди пляжу «Отрада»; з півдня - з'їзд з провулку В.А. Азарова; з заходу - проектуємий Нагорним бульваром.

Окрім того, п. 4 зазначеної Додаткової угоди до Генерального договору учасники цієї угоди підтвердили свої права та обов'язки по Генеральному договору.

Позивачем зазначено, що відповідачем-2 лише частково виконано своє зобов'язання щодо 4-го етапу, а саме складено та надано позивачу акт вибору земельної ділянки від 11.08.2004р. (факсимільна копія міститься в матеріалах справи). Однак, повного виконання 4-го етапу згідно умов Генерального договору, відповідачем-2 здійснено не було (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).

Відповідно до статті 169 Цивільного кодексу України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради є органами місцевого самоврядування, що здійснюють від імені територіальної громади функції та повноваження місцевого самоврядування.

Враховуючи порушення відповідачем-2 взяте на себе зобов'язання, передбачене п. 1.1. Договору та п. 4.1.2 Генерального договору щодо передання позивачу земельної ділянки на умовах оренди з правом першочергового викупу та відсутність доказів його виконання, то вимога є також обґрунтованою.

Щодо пропуск строку позовної давності, то відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що строк позовної давності ще не сплив, з огляду на існування конкретного моменту виникнення обов'язку відповідача-2 надати необхідну для розробки детального плану території документацію, встановленого Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р., та враховуючи виконання зобов'язання відповідачем 1.

Окрім того, статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті закріплено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, передбачено примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься у пункті 5 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, в якому встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Предметом по даній справі є зобов'язання виконати умови договору, а тому, враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України та зміст постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», даний спір має розглядатись в порядку господарського, а не адміністративного судочинства.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Одеської міської ради колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Разом з цим, відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

За статтею 100 Господарського процесуального кодексу України суд не зобов'язує особу, яка відмовляється від апеляційної скарги, мотивувати свою відмову.

У частині 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приймає відмову Державного підприємства «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» від апеляційної скарги.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі № 5011-25/18137-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 100, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти відмову Державного підприємства «Український науково-дослідний інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року по справі № 5011-25/18137-2012.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року у справі № 5011-25/18137-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради - без задоволення.

3. Матеріали справи № 5011-25/18137-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.