Рішення

від 04.03.2009 по справі 15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/21

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/21                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 32406393)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Азовснабторг” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 33258914)

про стягнення заборгованості за поставлений металопрокат з врахуванням інфляції в сумі 48503,50 грн., 3% річних в сумі 1880,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Матюхіна І.К. за довіреністю № 056/03-09 від 03.03.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех” м. Горлівка до товариства з обмеженою відповідальністю “Азовснабторг” м. Маріуполь про стягнення заборгованості за поставлений металопрокат з врахуванням інфляції в сумі 48503,50 грн., 3% річних в сумі 1880,72 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/21, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач в судові засідання 11.01.2009 р., 04.03.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки. 16.02.2009 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 093/09-05 від 23.09.2005 р. Згідно умов договору постачальник бере зобов'язання поставити та продати, а покупець – прийняти та купити товар, асортимент, кількість та якість якого зазначена у відповідній специфікації до цього договору. Загальна вартість договору складає 500000 грн. Покупець відвантажує товар у кількості, передбаченої специфікацією до договору, на протязі 15 календарних днів з моменту підписання специфікації та отримання предоплати. Оплата товару здійснюється покупцем постачальнику у розмірі 100% предоплати. Сторони допускають будь-яку іншу форму розрахунків, додатково погоджену сторонами в ході виконання зобов'язань за даним договором.

Згідно п. 7.1 договору умови даного договору мають однакову обов'язкову силу для сторін та можуть бути змінені за взаємним погодженням з обов'язковим складанням письмового документа. Відповідно до п. 8.1 даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його повного виконання. Завірена копія вказаного договору долучена до позову.

Позивач додав до позовної заяви специфікацію № 16 від 10.02.2007 р. до вказаного договору поставки, яка містить підпис тільки постачальника, підпис покупця на специфікації відсутній. За таких обставин вказана специфікація не є належним доказом у даному спорі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини:

Сторони протягом 2006-2007 років за взаємним усним погодженням, підтвердженим складанням письмових документів у вигляді рахунків на оплату, видаткових накладних, довіреностей на осіб, які отримували товар, актів звірки взаєморозрахунків, вийшли за межі встановленої в договорі кількості товару та його вартості. Згідно розрахунку позивача у період з 03.04.2006 р. по 18.02.2007 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1281350,68 грн. Усього за цей же період з врахуванням заборгованості позивача перед відповідачем на суму 33173,51 грн., яка виникла у зв'язку з попередньою оплатою, існувала до спірного періоду, підтверджена актом звірки між сторонами за підписом обох сторін станом на 01.04.2006 р., та яку позивач враховує як погашення відповідачем вартості товару, отриманого по вказаним у розрахунку накладним у спірний період, відповідач оплатив товар на загальну суму 1245713,35 грн. Залишок неоплаченої вартості товару складає за розрахунком позивача  1281350,68 грн. –  1245713,35 грн. = 35637,33 грн. (частково не оплачена остання у спірному періоді накладна № 047 від 18.02.2007 р., за якою був поставлений товар на суму 64123,72 грн.). Усі інші, вказані у розрахунку позивача накладні, були оплачені, що підтверджується крім вказаного вище акту звірки станом на 01.04.2006 р. ще банківськими виписками з рахунку позивача про отримання коштів від відповідача в якості оплати за металопрокат згідно договору № 093/09-05 від 23.09.2005 р. (саме таке призначення платежу зазначив відповідач у платіжних документах за період з квітня 2006 р. по лютий 2007 р.)

У підтвердження вказаних фактів поставки товару у період з квітня 2006 р. по лютий 2007 р. на виконання умов спірного договору позивач додав до позову завірені копії видаткових накладних, рахунків на оплату, виставлених позивачем відповідачу, довіреностей на осіб, які отримували товар для відповідача. Згідно представлених довіреностей товар для відповідача отримувала особисто його керівник. Кожний з вказаних документів містить вказівку на договір № 093/09-05 від 23.09.2005 р. Крім того, позивач надав до суду завірені копії наступних актів звірки взаєморозрахунків, підписаних обома сторонами та скріплених печатками сторін: акт станом на 20.12.2006 р., де відповідач вказує про заборгованість позивача перед ним на суму 42332,62 грн.; акт станом на 01.01.2007 р., де відповідач вказує про заборгованість позивача на суму 2969,73 грн.; акт станом на 01.02.2007 р., де відповідач вказує про заборгованість позивача на суму 34369,64 грн.; акт станом на 01.03.2007 р., де відповідач в особі директора Солодилової Л.С. підтвердив власноручним записом наявність кредиторської заборгованості перед позивачем на суму 35216,11 грн.  

Усі вищевказані акти звірки розрахунків складені сторонами на виконання договору № 093/09-05 від 23.09.2005 р., про що є запис в назві кожного акту; усі акти містять поширену інформацію про поставку товару з номером накладної, датою її оформлення, сумою поставленого товару та з аналогічними даними по кожному платіжному документу. Такі акти відповідають вимогам ст. 36 ГПК України щодо письмових доказів у господарському процесі, тому приймаються судом до уваги як належні докази у даній справі.

В якості письмової вимоги до відповідача позивач направляв йому претензію на суму 35637,34 грн. та рахунок-фактуру № 077 від 23.04.2008 року на суму 35637,34 грн. Завірені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи разом з квитанцією та описом поштового вкладення від 30.04.2008 р. На вказану претензію відповідач надав відповідь, якою відмовляє в оплаті заборгованості у зв'язку з повним виконанням умов договору поставки. Завірена копія відповіді на претензію додана до справи.

У відзиві на позовну заяву від 16.02.2009 року відповідач вказує про те, що договір поставки № 093/09-05 від 23.09.2005 р. містить загальну суму договору у розмірі 500000,00 грн. Строк дії договору передбачений до його повного виконання. Відповідач у період з вересня по грудень 2005 року перерахував позивачу на виконання умов вказаного договору попередню оплату на загальну суму 413500,00 грн. Таким чином умови договору сторонами були виконані належним чином та в повному обсязі в 2005 році. Усі інші поставки товару відповідач не пов'язує з виконанням умов спірного договору. Тому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 3 статті 670 ЦК України встановлено, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що покупець фактично прийняв більшу кількість товару та на суму більшу, ніж це було передбачено договором поставки. Усі документи, що стосуються поставки товару між сторонами та його оплати протягом 2006 – 2007 років, мають обоюдне посилання на договір № 093/09-05 від 23.09.2005 р.

Таким чином сторони згідно п. 7.1 вказаного договору внесли до нього зміни стосовно загальної суми договору, кількості товару, асортименту шляхом оформлення письмових документів (рахунків на оплату, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару). Вказані дії сторін не суперечать п. 8.1 договору у зв'язку з тим, що сторони за взаємною згодою продовжили термін виконання цього договору, про що свідчать їх фактичні дії.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Умовами договору № 093/09-05 від 23.09.2005 р. встановлена 100% попередня оплата, що означає термін оплати до настання певної події – передачі товару за видатковою накладною. Вказану оплату відповідач мав можливість здійснювати тільки на підставі рахунків на оплату або погоджених специфікацій до договору. Належних доказів наявності підписаних обома сторонами специфікацій або виставлення рахунків відповідачу для оплати у період до поставки товару позивач до суду не надав. Тобто між сторонами по спірній накладній № 047 від 18.02.2007 р. умови договору про попередню оплату фактично не діяли.

За таких обставин, зобов'язання для відповідача оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 35637,33 грн. у термін після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього прямо передбачено спеціальною нормою закону, яка регулює правовідносини купівлі-продажу – ст. 692 ч.1 ЦК України. Товар був прийнятий за спірною видатковою накладною 18.02.2007 р., наступного дня 19.02.2007 р. для відповідача настав строк оплати за товар. З 20.02.2007 р. року для відповідача почалося витікання прострочення виконання грошового зобов'язання.

Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими, тому як вони не підтверджені фактичними матеріалами даної справи, до уваги їх не приймає.

Позивач у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу на суму основного боргу інфляцію та 3% річних (розрахунок доданий до позовної заяви). При розрахунку 3% річних позивач допустив математичну помилку та просить стягнути з відповідача 1880,72 грн. Розрахунок суду наступний: 35637,33 грн. х 3% / 365 х 643 = 1883,41 грн. Але при винесенні судового рішення згідно ст.. 83 ГПК України суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідної заяви відповідача. Такою заяви від позивача до суду не надходило, тому суд задовольняє вимоги про стягнення 3% річних на суму 1880,72 грн. З розрахунками позивача щодо інфляційних нарахувань за період з березня 2007 по жовтень 2008 року на суму 12866,17 грн. (48503,50 грн. – 35637,33 грн. = 12866,17 грн.) суд погоджується, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Азовснабторг” (юридична адреса: 87520, м. Маріуполь, вул. Маміна Сибіряка, 46/17; код ЄДРПОУ 32258914; розрахунковий рахунок 26003215080491 в АКБ “Укрсоцбанк” м. Маріуполь, МФО 334185) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех” (юридична адреса: 84614, м. Горлівка, вул. Артилеристів, 19; код ЄДРПОУ 32406393; розрахунковий рахунок 26008014408980 в філії ДРУ “Фінанси і кредит”, МФО 335816) суму 50384,22 грн. (а саме: основний борг – 35637,33 грн., 3% річних – 1880,72 грн., інфляційні нарахування – 12866,17 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 503,84 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В судовому засіданні 04.03.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя