Постанова

від 28.05.2013 по справі 813/1923/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року № 813/1923/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Куспись Є.А., відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» (далі - ТзОВ «Укрозокерит») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04 березня 2013 року № 0000032210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 62 280 грн. 20 коп., у тому числі за основним платежем - 51 116 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 164 грн. 25 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та надуманість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 19.02.2013 р. № 260/22-10/33091220, про неправомірність віднесення до податкового кредиту по податку на додану вартість вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних підприємством у ТзОВ «БК «АТР Груп» та ТзОВ «БТК «Євробуд», у зв'язку із відсутністю поставок товарно-матеріальних цінностей і надання послуг та укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Дійсність господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначає, що невиконання контрагентами - продавцями вимог податкового законодавства при фактичному здійсненні господарської операції не є підставою для притягнення до відповідальності позивача. Оскільки підприємство не порушувало вимог Податкового кодексу України, спірне податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача Куспись Є.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Кельбас Р.А. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснила, що проведеною ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ «Укрозокерит» з питань господарських відносин з ТзОВ «БК «АТР Груп» (ЄДРПОУ 37241554) та ТзОВ «БТК «Євробуд» (ЄДРПОУ 33499358) за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року встановлено порушення пп. 198.1, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 51 116 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 463 грн. та 3 квартал 2011 року на суму 44 653 грн. В ході проведення перевірки використано акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.04.2012 року № 943/22-3/37241554 ТзОВ «БК «АТР Груп», матеріали зібрані в ході досудового слідства по кримінальній справі № 41/0279 СУУПМ ДПС у Хмельницькій області та скеровані на адресу ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС для вжиття заходів, а також інформаційні запити: АІС «Облік платників і платежів», АІС «ТАХ», Інформаційно-пошукова система «Запит», АРМ-свідоцтво (ПДВ), АІС «Бест Звіт», АС «Аудит», згідно яких ТзОВ «Укрозокерит» здійснювало свою господарську діяльність з контрагентами, які були створені для фіктивного підприємництва, відсутні за податковою адресою, не мали необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні виробничі потужності, основні фонди, виробничі активі, складські приміщення, транспортні засоби та спеціалісти. До перевірки не представлено товарно-транспортних накладних чи будь-яких інших документів, які б підтверджували перевезення товару, що свідчить про ненадходження товару від контрагентів ТзОВ «БК «АТР Груп» і ТзОВ «БТК «Євробуд» та відповідно про відсутність фактичного отримання ТзОВ «Укрозокерит» ТМЦ та послуг від даних суб'єктів господарювання. Вказані обставини свідчать про штучне формування ТзОВ «Укрозокерит» податкового кредиту за охоплений перевіркою період за рахунок придбання ТМЦ та послуг, по яких неможливо проведення перевірок з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера. Таким чином, ТзОВ «Укрозокерит» відобразило господарські операції щодо придбання товарів, які фактично не відбувались. Відтак, у ТзОВ «Укрозокерит» відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами ТзОВ «БК «АТР Груп» та ТзОВ «БТК «Євробуд». Вважає спірне податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2013 року № 0000032210 законним. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ТзОВ «Укрозокерит», зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 16.09.2004 року (код ЄДРПОУ 33091220) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС з 04.10.2004 року за № 571.

ТзОВ «Укрозокерит» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100051565 від 09.07.2007 року.

ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Укрозокерит» з питань господарських відносин з ТзОВ «БК «АТР Груп» та ТзОВ «БТК «Євробуд» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

Перевірка проводилась згідно наказу від 08.11.2012 року № 473 та направлення на перевірку від 06.02.2013 року № 61 на підставі пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Результати перевірки оформлено актом від 19.02.2013 р. № 260/22-10/33091220, яким встановлено порушення:

- пп. 198.1, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на суму 51 116 грн., в т.ч. за 2 кв. 2011 року на суму 6 463 грн. та за 3 кв. 2011 року на суму 44 653 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Франківському районі Львівської області ДПС 04 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000032210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податок на додану вартість на загальну суму 62 280 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - 51 116 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 164 грн. 25 коп.

Позивач податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2013 року № 0000032210 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту коштів по оплаті придбаного позивачем товару від ТзОВ «БК «АТР Груп» та ТзОВ «БТК «Євробуд», витрати по яких здійснено без фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей та у зв'язку з нікчемністю правочинів, укладених з вказаними контрагентами.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.04.2012 року № 943/22-3/37241554 ТзОВ «БК «АТР Груп», зібрані в ході досудового слідства по кримінальній справі № 41/0279 СУУПМ ДПС у Хмельницькій області матеріали, а також інформаційні запити: АІС «Облік платників і платежів», АІС «ТАХ», Інформаційно-пошукова система «Запит», АРМ-свідоцтво (ПДВ), АІС «Бест Звіт», АС «Аудит». Оскільки контрагенти ТзОВ «Укрозокерит» відсутні за податковою адресою, не мали необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні виробничі потужності, основні фонди, виробничі активі, складські приміщення, транспортні засоби та спеціалісти, то, на думку податкового органу, це свідчить про те, що вони були створені для фіктивного підприємництва. У зв'язку із тим, що відсутнє підтвердження фактичного отримання послуг, не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних товарів без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат, податковий орган вбачає в діяльності ТзОВ «Укрозокерит» проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, коли такі операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та які не мають реального характеру.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 Податкового кодексу, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.

Згідно пункту 138.2. статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порівняльний аналіз наведених вище норм № 393/34 - ВР, Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України свідчить про однаковий підхід законодавця до порядку формування та віднесення витрат до складу валових витрат та підстав формування платником податків податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Судом встановлено, що господарські взаємовідносини ТзОВ «Укрозокерит» з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» та ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» базувалися на договорі поставки товару № 2405-3, укладеному 24.05.2011 року з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (а.с. 35) та договорі № 0108-7, укладеному 01.08.2011 року з ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (а.с. 35а).

На підтвердження виконання умов договорів позивач надав суду наступні документи, копії яких наявні в матеріалах справи:

- видаткову накладну № 24/05-14 від 24.05.2011 року на загальну суму 26 723,04 грн., в т. ч. ПДВ - 4453,84 грн. (а.с. 29);

- податкову накладну № 567 від 24.05.2011 року на загальну суму 26 723,04 грн., в т. ч. ПДВ - 4453,84 грн. (а.с. 30);

- видаткову накладну № 25/05-12 від 25.05.2011 року на загальну суму 12 055,20 грн., в т. ч. ПДВ - 2009,20 грн. (а.с. 31);

- податкову накладну № 568 від 25.05.2011 року на загальну суму 12 055,20 грн., в т. ч. ПДВ - 2009,20 грн. (а.с. 32);

- видаткову накладну № 1/07-07 від 01.07.2011 року на загальну суму 79 354,80грн., в т. ч. ПДВ - 13 225,80 грн. (а.с. 33);

- податкову накладну № 7 від 01.07.2011 року на загальну суму 79 354,80 грн., т. ч. ПДВ - 13 225,80 грн. (а.с. 34);

- видаткову накладну № 1/08-07 від 01.08.2011 року на загальну суму 51 775,20 грн., в т. ч. ПДВ - 8629,20 грн. (а.с. 37);

- податкову накладну № 7 від 01.08.2011 року на загальну суму 51 775,20 грн., в т. ч. ПДВ - 8629,20 грн. (а.с. 38);

- видаткову накладну № 8/08-07 від 08.08.2011 року на загальну суму 93 250, 00 грн., в т. ч. ПДВ - 15 541, 66 грн. (а.с. 39);

- податкову накладну № 107 від 08.08.2011 року на загальну суму 93 250, 00 грн., в т. ч. ПДВ - 15 541,66 грн. (а.с. 40);

- акт №30/09-32 здачі-прийняття робіт від 30.09.2011 року між замовником ТзОВ «Укрозокерит» (Замовник) та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (Виконавець) на загальну суму 43 540 грн, в т.ч. ПДВ - 7256,67 грн. (а.с.41);

- податкову накладну № 770 від 30.09.2011 року на загальну суму 43 540, 00 грн., в т. ч. ПДВ - 7256,67 грн. (а.с. 42, 150).

В ході розгляду справи встановлено, що на підставі податкової накладної № 770 від 30.09.2011 року фактично було здійснено поставку комплектів постелі (а.с150). Саме такого змісту податкова накладна була надана до перевірки. Щодо одержання послуг з ремонту установок для виробництва озокериту, то як пояснила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_3, яка виконує на товаристві обов'язки бухгалтера, такого змісту податкова накладна (а.с.42) є помилковою і ця помилка сталася з її вини.

Позивач повністю розрахувався з продавцями за придбані ТМЦ, що підтверджується копіями платіжних доручень з наявними на них відмітками банку:

- платіжне доручення № 79 від 29.06.2011 року, згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТзОВ «БК АТР Груп» за матеріали 14 778,24 грн.;(а.с. 43);

- платіжне доручення № 68 від 06.06.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТзОВ «БК АТР Груп» за товар 24 000,00 грн.;(а.с.44);

- платіжне доручення № 95 від 27.07.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТзОВ «БК АТР Груп» за товар 49 954,80 грн.;(а.с.45);

- платіжне доручення № 108 від 11.08.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТзОВ «БК АТР Груп» за товар 29 000, 00 грн.;(а.с.46);

- платіжне доручення № 116 від 31.08.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТзОВ «БК АТР Груп» за товар 400 грн.;(а.с.47);

- платіжне доручення № 119 від 31.08.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд » за товар 44 150 грн.;(а.с.49);

- платіжне доручення № 117 від 31.08.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд » за товар 45 450 грн.;(а.с.50);

- платіжне доручення № 133 від 04.10.2011 року , згідно якого ТзОВ «Укрозокерит» сплатило ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд » за товар 45 000 грн.;(а.с.51);

Згідно пояснень представника ТзОВ «Укрозокерит» та допитаного в судовому засіданні в якості свідка заступника директора ОСОБА_4, придбані у ТзОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» товарно-матеріальні цінності були доставлені постачальниками та одразу перевантажені на наданий ним в оренду власний автомобіль марки Вольво і транспортовані до покупців. На підтвердження таких доводів представником позивача подано договір оренди автомобіля від 04.01.2011 року (а.с. 132).

Крім цього, товарно-матеріальні цінності одержувались ОСОБА_4 згідно довіреностей, що підтверджується випискою з журналу довіреностей.

ТзОВ «Укрозокерит» на праві оренди користується нерухомим майном - нежитловими приміщеннями, що знаходяться на балансі КЗ «Львівська обласна клінічна лікарня», загальною площею 39 кв.м., переданих позивачу у строкове платне користування на підставі наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 15.10.2007 року. Договір оренди даного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області № 326/07 від 10.12.2007 року укладено строком на 2 роки 11 місяців, тобто з 01.01.2007 року по 30.11.2009 року.

Згідно договору № 91-326/07/11 від 28.11.2011 року про внесення змін до договору № 326/07 від 10.12.2007 року термін оренди вищевказаного приміщення продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто з 01.12.2011 року по 31.102014 року включно.

Вказане орендоване приміщення позивач використовує для здійснення своєї господарської діяльності, в тому числі і під склад.

Придбаний в контрагентів ТзОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» товар був реалізований ТзОВ «Укрозокерит» наступним покупцям: «Львівський геріатричний пансіонат», «Солдонський психоневрологічний інтернат», «КЗ Львівська психологічна лікарня», «Ходорівський психоневрологічний інтернат», «Львівський онкологічний диспансер».

Кошти від реалізації товару надійшли на рахунок ТзОВ «Укрозокерит», підтвердженням чого є наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення №1279459 від 18.07.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 1986 грн.;(а.с.80);

- платіжне доручення №1555608 від 30.08.2011 року, згідно якого Ходорівський психоневрологічний інтернат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 19 128, 00 грн.;(а.с.81);

- платіжне доручення №1421972 від 08.08.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 35 100 грн.;(а.с.82);

- платіжне доручення №154870 від 29.08.2011 року, згідно якого КЗ «ЛОК психіатрична лікарня» сплатила ТзОВ «Укрозокерит» 98 200, 00 грн.;(а.с.83);

- платіжне доручення №1805783 від 03.10.2011 року, згідно якого Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 37 500, 00 грн.;(а.с.84);

- платіжне доручення №1279136 від 18.07.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 5400, 00 грн.;(а.с.85);

- платіжне доручення №1329318 від 26.07.2011 року , згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 9504,00 грн.;(а.с.86);

- платіжне доручення №1329319 від 26.07.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 9572,00 грн.;(а.с.87);

- платіжне доручення №1279135 від 18.07.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит » 10435,00 грн.;(а.с.88);

- платіжне доручення №1305545 від 21.07.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 10 588,20 грн.;(а.с.89);

- платіжне доручення №955569 від 31.05.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 1000,00 грн.;(а.с.90);

- платіжне доручення №930013 від 27.05.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 10871,00 грн.;(а.с.91);

- платіжне доручення №923124 від 27.05.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 11 225,00 грн.;(а.с.92);

- платіжне доручення №949893 від 30.05.2011 року, згідно якого Созанський психоневрологічний інтернат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 12 660,00 грн.;(а.с.93);

- платіжне доручення №923125 від 27.05.2011 року, згідно якого Львівський геріатричний пансіонат сплатив ТзОВ «Укрозокерит» 4600,00 грн.;(а.с.94);

Також на підтвердження здійснення даних господарський операцій позивач надав наступні видаткові накладні:

- видаткову накладну № РН-0000026 від 15.07.2011 року на загальну суму 35 100,00 грн., в т. ч. ПДВ - 5850,00 грн. (а.с. 95);

- видаткову накладну № РН-0000025 від 05.07.2011 року на загальну суму 9504,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1584,00 грн. (а.с. 96);

- видаткову накладну № РН-0000024 від 05.07.2011 року на загальну суму 10 435,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1739,17 грн. (а.с. 97);

- видаткову накладну № РН-0000023 від 05.07.2011 року на загальну суму 9572,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1595,33 грн. (а.с. 98);

- видаткову накладну № РН-0000022 від 05.07.2011 року на загальну суму 5400,00 грн., в т. ч. ПДВ - 900 грн. (а.с. 99);

- видаткову накладну № РН-0000021 від 05.07.2011 року на загальну суму 12574,20 грн., в т. ч. ПДВ - 2095,70 грн. (а.с. 100);

- видаткову накладну № РН-0000014 від 27.05.2011 року на загальну суму 12660,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2110,00 грн. (а.с. 101);

- видаткову накладну № РН-0000013 від 26.05.2011 року на загальну суму 4600,00 грн., в т. ч. ПДВ - 766,67 грн. (а.с. 102);

- видаткову накладну № РН-0000012 від 26.05.2011 року на загальну суму 11 225,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1870,83 грн. (а.с. 103);

- видаткову накладну № РН-0000011 від 26.05.2011 року на загальну суму 11871,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1978,50 грн. (а.с. 104);

- видаткову накладну № РН-0000032 від 10.08.2011 року на загальну суму 98 200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 16366,67 грн. (а.с. 105);

- видаткову накладну № РН-0000030 від 29.08.2011 року на загальну суму 19 980,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3330,00 грн. (а.с. 106);

- видаткову накладну № РН-0000029 від 01.09.2011 року на загальну суму 37 500,00 грн., в т. ч. ПДВ - 6250,00 грн. (а.с. 107);

- податкову накладну № 770 від 30.09.2011 року на загальну суму 43 540,00 грн., в т. ч. ПДВ - 7256,67 грн. (а.с. 109);

- видаткову накладну № 30/09-07 від 30.09.2011 року на загальну суму 43 540,00 грн., в т. ч. ПДВ - 7256,67 грн. (а.с. 151);

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, у ТзОВ «Укрозокерит не було жодних підстав вважати договори поставки товару № 2405-3 від 24.05.2011 року з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» та № 0108-7 від 01.08.2011 року з ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» недійсними чи підписаними не уповноваженими на це особами, оскільки на момент укладення таких вказані контрагенти були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Аналіз господарських операцій та представлених позивачем первинних документів дає суду підстави вважати, що господарські операції між ТзОВ «Укрозокерит» з ТзОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» відповідали тим видам діяльності, яку здійснювали ці суб'єкти господарювання.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У позивача наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання у ТзОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» ТМЦ, які позивачем фактично були отримані, на суму отриманих ТМЦ виписано податкові та видаткові накладні та здійснено розрахунок за них.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ТзОВ «Укрозокерит» з ТзОВ «БК АТР Груп» та ТОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» по придбанню ТМЦ та використання їх в господарській діяльності позивача та спростовують висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту по податку на додану вартість коштів по взаєморозрахунках з цими контрагентами в період, охоплений перевіркою.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ «Ді.Ві.Ес.» та ТзОВ «БК Київбудмонтаж», суд зазначає наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна, правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем не представлено суду будь - яких доказів того, що заперечуванні ним правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Стосовно доводів податкового органу з посиланням на відомості акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.04.2012 року № 943/22-3/37241554 ТзОВ «БК «АТР Груп», матеріали зібрані в ході досудового слідства по кримінальній справі № 41/0279 СУУПМ ДПС у Хмельницькій області та скеровані на адресу ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС для вжиття заходів, а також інформаційні запити: АІС «Облік платників і платежів», АІС «ТАХ», Інформаційно-пошукова система «Запит», АРМ-свідоцтво (ПДВ), АІС «Бест Звіт», АС «Аудит», згідно яких ТзОВ «Укрозокерит» здійснювало свою господарську діяльність з контрагентами, які були створені для фіктивного підприємництва, то вони спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час судового розгляду та зробленими на підставі цього висновків суду щодо реальності господарських операцій, наведених у мотивувальній частині постанови.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених у акті перевірки даних щодо відсутності у контрагентів позивача виробничих потужностей, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та спеціалістів, а також доказів про наявність такого, що набрало законної сили судове рішення у кримінальній справі № 41/0279.

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 04.03.2013 року № 0000032210.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 04.03.2013 року № 0000032210, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому підлягає визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 622 грн. 80 коп., сплаченого за платіжним дорученням №25 від 12.03.2013 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 04.03.2013 року № 0000032210.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» 622 (шістсот двадцять дві) грн. 80 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 04 червня 2013 року.