Ухвала

від 16.10.2014 по справі 813/1923/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/38481/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючої Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А.,Сіроша М.В.,за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року

у справі № 8815/13/876

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2013 р. № 0000032210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62280, 25 грн., з яких 51160, 00 грн. - за основним платежем, 11164,25 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28травня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року за наслідками розгляду апеляційної скарги податкового органу скасовано рішення суду першої інстанції, та відмовлено в задоволені позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрзозокерит» з питань господарських відносин з ТОВ «БК «АТР Груп» та ТОВ «БТК «Євробуд», за результатами якої складено акт № 260/22-10/33091220 від 19лютого 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження ПДВна51160, 00 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили ТОВ «Укрзозокерит» мало господарські відносини з ТОВ «БК «АТР Груп» та ТОВ «БТК «Євробуд». Позивачем з зазначеними контрагентами укладено договори № 2405-3 від 24.05.2013 р., № 0108-7 від 01.08.2011 р. на поставку продукції, за наслідками яких здійснено придбання позивачем товарів народного споживання, та в податковому обліку відображено податковий кредит.

В акті перевірки суть порушення при формуванні податкового кредиту зазначено в тому, що взаємовідносини з ТОВ «БК «АРТ Груп» не мали реального характеру в зв'язку з наявністю кримінальної справи № 41/0279 від 18.07.2012 р. по обвинувачення ряду фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.27, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст.27 ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України, та пояснень директора ТОВ «БК «АТР Груп»ОСОБА_1 та директора ТОВ «БТК «Євробуд»ОСОБА_2 про відсутність наміру здійснювати господарську діяльність.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дослідивши надані договори, а також видаткові та податкові накладні, платіжні доручення про оплату товару, довіреності на отримання товару та журнал їх реєстрації, прийшов до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки податкового органу про порушення позивачем правил формування податкового кредиту не знайшло свого підтвердження. Суд також встановив, що транспортування товару здійснювалось транспортним засобом, яким володіє позивач на підставі договору оренди автомобіля від 04.01.2011 р.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, зазначив, що матеріали вищезазначеної кримінальної справи свідчать, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального товарного характеру, а відомості, що зазначені в первинних документах є недостовірними. Також суд зазначив, що позивачем до перевірки не надано доказів транспортування товару, а наданий договір оренди автомобіля не є належним доказом, оскільки не засвідчений нотаріально. Крім того, суду не надано документів про якість товару та джерело його походження.

Вищий адміністративний суд України вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору.

Посилаючи на матеріали кримінальної справи, суд апеляційної інстанції взагалі не встановив, на якій стадії знаходиться досудове слідство, який зв'язок мають показання свідків з фінансово-господарськими відносинами позивача, відносно кого порушувалась кримінальна справа, який правовий статус в кримінальному провадженні директора ТОВ «БК «АТР Груп» ОСОБА_1 та директора ТОВ «БТК «Євробуд» ОСОБА_2Суд не зазначив чи взагалі лист про наявність кримінальної справи є належним та допустимим доказом по справі. Надаючи оцінку договору оренди автомобіля, суд зазначив, що про порушення вимог ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, відповідно до якого - договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому суд не дослідив зміст договору, за яким громадянин ОСОБА_3 був одночасно орендодавцем та директором ТОВ «Укрозокерит», тобто не встановив відповідних правовідносин між сторонами та не оцінив, чи має значення форма договору в податкових відносинах, чи відображена оренда автомобіля в бухгалтерському та податковому обліку товариства. Щодо надання товаро-транспортних накладних, то судом не з'ясовувалось у позивача порядок транспортування товару та його обсяг, та не встановлено, чи передбачено оформлення ТТН у разі самостійного перевезення.

Відповідно до статті 195 КАС України, - Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Частиною першою статті 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржуване судове рішення у справі підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня2014 року - скасуванню, оскільки судом не встановлено всі фактичні обставини по справі, тобто допущено порушення норм процесуального права, та суд касаційної інстанції не може встановлювати ці обставини.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» - задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року - скасувати.

Справу № 8815/13/876направити на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В.П. Юрченко

О.А.Веденяпіна

М.В. Сірош