Постанова

від 21.05.2014 по справі 813/1923/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 8815/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Холявка І.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

13.03.2013р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» (надалі - ТзОВ «Укрозокерит», позивач, платник податків) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Франківському районі м.Львова, відповідач, податковий орган) № 0000032210 від 04.03.2013р. (а.с.3-10, 117-118).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова № 0000032210 від 04.03.2013р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.172-182).

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила відповідач ДПІ у Франківському районі м.Львова, яка у поданій апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с.186-188).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою встановлено здійснення безтоварних операцій з ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», оскільки у цих контрагентів були відсутніми достатні трудові ресурси, основні засоби, складські приміщення і транспортні засоби, що виключало можливість виконання ними взятих на себе зобов'язань згідно укладених договорів. Вказана інформація також підтверджується матеріалами кримінальної справи № 41/0279 по обвинуваченню Сугака О.О., в якій фігурують наведені контрагенти позивача.

Окрім цього, при вирішенні спору судом не надано правової оцінки факту відсутності під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних та надання позивачем однакових за формою, однак різних за змістом первинних документів, які оформлялися щодо розглядуваних господарських операцій.

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби в ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. (Т.2, а.с.86).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, впродовж 06.02.2013р.-12.02.2013р. ревізорами ДПІ у Франківському районі м.Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Укрозокерит» з питань господарських відносин з ТзОВ «БК «АТР Груп» та ТзОВ «БТК «Євробуд» за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено Акт перевірки № 260/22-10/33091220 від 19.02.2013р. (а.с.11-28).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем приписів п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму 51116 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032210 від 04.03.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 62280 грн. 25 коп., в тому числі 51116 грн. за основним платежем та 11164 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.53).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», на підставі яких платником податку були сформовані дані податкового обліку.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що розглядувані господарські операції виконані договірними сторонами, податковим органом не доведено вчинення цих господарських зобов'язань із метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Факти придбання товарів стверджуються представленими первинними документами, позивачем дотримані передбачені ПК України вимоги для формування податкового кредиту, придбані товари використані позивачем у своїй господарській діяльності, через що висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах закону.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів реальний характер, яким чином придбавалися товари, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів перевірки 24.05.2011р. між позивачем (покупець) та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (постачальник) був укладений договір № 2405-3, у рамках якого покупцю поставлено постачальником товарів на загальну суму 118133 грн. 04 коп. (в т.ч. ПДВ - 19688 грн. 84 коп.) (а.с.35).

Поставка товарів оформлена шляхом складання видаткових накладних № 24/05-14 від 24.05.2011р. на суму 26723 грн. 04 коп. (в т.ч.ПДВ), № 24/05-12 від 25.05.2011р. на суму 12055 грн. (в т.ч.ПДВ), № 01/07-07 від 01.07.2011р. на суму 79354 грн. 80 коп. (в т.ч.ПДВ), а також податкових накладних № 567 від 24.05.2011р., № 568 від 25.05.2011р., № 7 від 01.07.2011р. (а.с.29-34).

Розрахунки за поставлені товари позивачем проведені шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника (а.с.43-48).

01.08.2011р. між позивачем (покупець) та ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (постачальник) був укладений договір № 0108-7, у рамках якого покупцю поставлено постачальником товарів на загальну суму 188565 грн. 18 коп. (в т.ч. ПДВ - 31427 грн. 53 коп.) (а.с.35-36).

Поставка товарів оформлена шляхом складання видаткових накладних № 30/09-07 від 30.09.2011р. на суму 43540 грн. 04 коп. (в т.ч.ПДВ), № 1/08-07 від 01.08.2011р. на суму 51775 грн. 20 коп. (в т.ч.ПДВ), № 8/08-07 від 08.08.2011р. на суму 93250 грн. 80 коп. (в т.ч.ПДВ), а також податкових накладних № 770 від 30.09.2011р., № 7 від 01.08.2011р., № 107 від 08.08.2011р. (а.с.37-40, 42).

Розрахунки за поставлені товари позивачем проведені шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника (а.с.49-51).

Разом з тим, у провадженні слідчого відділу ДПС у Хмельницькій обл. перебуває кримінальна справа про обвинувачення ряду фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, та за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва шляхом придбання фірми, внаслідок чого державі заподіяно велику матеріальну шкоду, за ч.2 ст.205 КК України (в тому числі й щодо контрагентів позивача).

Згідно показань посадових осіб слідує, що суб'єкти господарювання зареєстровані на їхні прізвища на прохання незнайомих осіб за грошову винагороду та іншу особисту зацікавленість. До діяльності підприємств вони відношення не мають, договірні та первинні фінансово-бухгалтерські документи не підписували і фінансово-господарських операцій з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не здійснювали. Ці підприємства за юридичними та фактичними адресами протягом 2010-2012 років не знаходилися, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності у них відсутні.

Таким чином, господарські операції між ТзОВ «Укрозокерит» та ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не мали реального товарного характеру, а відомості, що зазначені у первинних документах, є недостовірними (а.с.68-74, 111-114).

Додатково податковий орган наголошує на тому, що під час проведення перевірки позивачем не представлено товарно-транспортних накладних щодо транспортування товарів.

В спростування висновків податкового органу позивачем під час перевірки справи не було представлено товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковими відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затв. спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 228/253 від 07.08.1996р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також позивачем не надані документи, які б засвідчували якість придбаного товару та джерело його походження.

Колегія суддів критично оцінює представлений договір оренди вантажного автомобіля від 04.01.2011р., який укладений між Зукіним М.Л. та ТзОВ «Укрозокерит», оскільки такий всупереч вимогам ч.2 ст.799 Цивільного кодексу України не посвідчений нотаріально. Також під час судового розгляду не були надані акт прийому-передачі автомобіля та подорожні листи, які б свідчили про реальне транспортування товарів, а також документи про перебування орендованого автомобіля у власності саме орендодавця.

Окрім цього, на умовах договору оренди № 326/07 від 10.12.2007р. позивач орендував нежитлові приміщення загальною площею 39 кв.м, які розташовані у м.Львові по вул.Кульпарківська, 95. Вказані приміщення передані позивачу для виробництва озокериту (а.с.156-160).

Цільове призначення цих приміщень та їхня незначна площа свідчить про неможливість використання таких для зберігання придбаних у ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» товарів.

Також первинні документи, які представлені позивачем до перевірки, є відмінними від тих, які долучені ним до матеріалів справи.

Зокрема, до перевірки ТзОВ «Укрозокерит» надано податкову накладну № 770 від 30.09.2011р., виписану ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», на виконання умов договору поставки № 0109-5 від 01.09.2011р., щодо поставки комплекту постелі на суму 43540 грн. У матеріалах справи наявна податкова накладна № 770 від 30.09.2011р., згідно якої ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» проводив на користь позивача ремонт установки для виробництва озокерита (а.с.42, 150).

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» по поставці товарів.

Наведені висновки також стверджуються актами перевірок ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», проведених відповідними податковими органами (а.с.133-140).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди.

За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Аналізуючи в сукупності вищевикладені обставини, а також оцінюючи представлені позивачем первинні документи щодо подальшого використання придбаних товарів (а.с.80-107) колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що останні не спростовують вищевказаних висновків податкового органу, із змісту таких неможливо чітко та однозначно встановити використання придбаних від контрагентів ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» товарів у господарській діяльності позивача.

Із змісту представлених підприємством документів не видається можливим визначити місця поставки товарів, їхнього перевізника та умови транспортування, факти проведення розвантажувально-навантажувальних робіт тощо.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ПК України, а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрозокерит» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька