Рішення

від 04.03.2009 по справі 33/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/24

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.03.09 р.                                                                                                       Справа № 33/24                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста” м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 59365грн.70коп., пені у розмірі 1837грн.40коп., 3% річних у розмірі 294грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Тромса Є.В. за дов. №20 від 02.01.2009р.

від відповідача: не з'явився  

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста” м. Донецьк з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 59365грн.70коп., пені у розмірі 1837грн.40коп., 3% річних у розмірі 294грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів; плани лізингу №413/001 від 09.08.2007р., №413/002 від 03.10.2007р.; зміни від 01.10.2007р. до плану лізингу №413/001, зміни від 05.12.2007р. до плану лізингу №413/002;  норми Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, за умовами договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р.  та на підставі актів приймання-передачі від 01.10.2007р., 05.12.2007р. відповідачу були передані транспортні засоби: тягач MAN 18.430, шасі №WMAH06ZZ27M490972, реєстраційний номер АА4632ЕЕ; напівпричіп бортовий тентовий Kogel SN24, шасі №WK0S0002400093700, реєстраційний номер АА5337ХТ.

Посилаючись на положення розділу 5 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. позивач зазначає, що за користування транспортними засобами відповідач мав сплачувати на користь ТОВ „Євро Лізинг” м. Київ щомісячні лізингові та інші платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р.

Внаслідок несплати відповідачем лізингових платежів, за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. виникла сума заборгованості у розмірі 59365грн.70коп.

Згідно із пунктом 16.1 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. за порушення зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, або інших платежів, передбачених цим договором, стягується пеня у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Посилаючись на те, що відповідач прострочив сплату лізингових платежів, позивач пред'явив до стягнення суму пені за період з 20.10.2008р. по 06.01.2009р. у розмірі 1837грн.40коп.

Крім цього, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення за період 20.10.2008р. по 06.01.2009р. суми  3% річних у розмірі 294грн.17коп. та інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп.

У відзиві на позовну заяву №20 від 27.02.2009р., наданого до суду 04.03.2009р., відповідач заперечував проти заявлених вимог посилаючись на економічну кризу в країни, внаслідок якої зменшалась вартість на послуги вантажного транспорту, збільшились строки оплати, що спричинило несвоєчасну сплату лізингових платежів з боку ТОВ „Веста”. Одночасно зазначив, що згідно платіжних доручень №10 від 27.01.2009р., №11 від 27.01.2009р., №25 від 26.02.2009р. позивачу було перераховано суму 37694грн.89коп. в рахунок погашення суми заборгованості.

Крім цього, відповідач просив суд не задовольняти вимогу про стягнення суми 3% річних та інфляційної складової.

У судовому засіданні 04.03.2009р. представник позивача надав письмові пояснення №5738 від 02.03.2009р., відповідно до яких підтвердив факт сплати відповідачем суми 20000грн., перерахованої 27.01.2009р.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (далі – лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Веста” (далі – лізингоодержувач) підписаний договір фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р., відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб (далі - ТЗ) у відповідності з замовленням на транспортний засіб.

Відповідно до п.4.1 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. лізингодавець придбаває ТЗ згідно замовлення на ТЗ і надає ТЗ в лізинг лізингоодержувачу на умовах, передбачених договором.

Пунктом 4.5 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. встановлено, що після надання ТЗ лізингоодержувачеві на дату надання сторони підписують акт приймання-передачі ТЗ.

09.08.2007р. та 03.10.2007р. сторонами підписані замовлення на ТЗ №413/001, №413/002, відповідно до яких лізингоодержувач замовляє лізингодавцю придбати ТЗ: тягач MAN 18.430, напівпричіп Kogel.

Між сторонами були складені акти приймання-передачі ТЗ №413/001, №413/002 від 01.10.2007р., 05.12.2007р. тягачу MAN 18.430, шасі №WMAH06ZZ27M490972, реєстраційний номер АА4632ЕЕ; напівпричепу бортового тентового Kogel SN24, шасі №WK0S0002400093700, реєстраційний номер АА5337ХТ.

Згідно п.5.1 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р., за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (Додаток 3 до договору) та інших додатках.

Планом лізингу №413/001 щодо лізингу ТЗ (тягач MAN 18.430), підписаного сторонами 09.08.2007р., встановлено, що датою надання ТЗ у лізинг є 05.09.2007р., датою повернення 04.09.2012р. Оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожен наступний лізинговий платіж та інші платежі за договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку лізингодавцем.

Разом з тим, був визначений графік лізингових платежів, а саме – 10 числа першого місяця лізингоодержувач мав сплачувати 14352грн.81коп., в-подальшому, 20 числа кожного місяця по 16560грн.90коп.

01.10.2007р. сторони підписали зміни до Плану лізингу №413/001, відповідно до яких встановили, що датою надання ТЗ є 01.10.2007р., датою повернення – 30.09.2012р. Одночасно, змінили суму щомісячних лізингових платежів на 16935грн.49коп. у графіку лізингових платежів.  

В-подальшому, 03.10.2007р. сторони підписали План лізингу №413/002 щодо лізингу ТЗ (напівпричіп бортовий тентовий Kogel SN24), згідно якого було встановлено, що датою надання ТЗ у лізин є 25.10.2007р., датою повернення 24.10.2012р. Оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожен наступний лізинговий платіж та інші платежі за договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку лізингодавцем.

Планом лізингу №413/002 був визначений графік лізингових платежів, а саме – 31 числа першого місяця лізингоодержувач мав сплачувати 1580грн.63коп., в-подальшому, 20 числа кожного місяця по 6774грн.23коп.

05.12.2007р. сторонами підписано зміни до Плану лізингу №413/002, якими була змінена дата надання ТЗ у лізинг на 05.12.2007р., дата повернення ТЗ на 04.12.2012р. Разом з тим, змінилася сума лізингових платежів, перший місяць – 6353грн.37коп., наступні місяці по 7059грн.26коп. кожного місяця.

На адресу відповідача виставлялись рахунки-фактури №С-00027185 від 07.10.2008р., №С-00027186 від 07.10.2008р., №С-00031166 від 12.11.2008р., №С-00031167 від 12.11.2008р., №С-0035323 від 12.12.2008р., №С-0035324 від 12.12.2008р., №00004220 від 22.02.2008р., №С-00021382 від 07.08.2008р., в тексті яких було зазначено дату сплати вказаних рахунків, проте сплачені відповідачем не були.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. утворилась заборгованість у розмірі 59365грн.70коп.

Як вбачається з розрахунку заявленої до стягнення суми та пояснень представника позивача, заборгованість відповідача складається із суми заборгованості з лізингових платежів у розмірі 57988грн.68коп. та суми особистої відповідальності лізингоодержувача за категорією страхування НВТЗ у розмірі 1377грн.02коп.

За умовами пункту 11.2.1 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. з метою зменшення ризиків володіння ТЗ лізингодавець зобов'язаний застрахувати ТЗ на весь строк дії договору по відношенню до ТЗ зазначеного у Плані лізингу, зокрема, за ризиком категорії НВТЗ. У разі настання такого випадку лізингоодержувач зобов'язаний компенсувати лізингодавцеві суму, передбачену категорією НВТЗ в Плані лізингу.

Як вбачається з тексту Плану лізингу №413/002 від 03.10.2007р., сторонами була передбачена відповідальність за категорією страхування НВТЗ, сума якої складає 1377грн.02коп.

Згідно із наявними матеріалами (страховий акт №18293Т від 21.10.2008р.) 25.01.2008р. мав місце страховий випадок.

На адресу відповідача виставлявся рахунок-фактура №00004220 від 22.02.2008р. із вимогою сплатити суму 1377грн.02коп.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 59365грн.70коп.

Відповідно до п. 3 ч.2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, після подачі позовної заяви до суду, відповідачем 27.01.2009р. було сплачено частину суми основного боргу у розмірі 20000грн., що підтверджуються матеріалами справи, зокрема, засвідченими копіями платіжних доручень №10 від 27.01.2009р., №11 від 27.01.2009р.

На підставі викладеного, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 20000грн., через відсутність предмету спору на день розгляду справи на підставі пункту 1№ статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд не приймає до уваги платіжне доручення №25 від 26.02.2009р. про сплату 17694грн.89коп. з призначенням платежу “комісія лізингодавця за 01.01.2009р.-31.01.2009р. згідно рахунка №353241пд від 12.12.2008р.” оскільки предметом розгляду справи є заборгованість за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р.

Решта суми заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 39365грн.70коп. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач наполягає на стягненні суми пені за період з 20.10.2008р. по 06.01.2009р. у розмірі 1837грн.40коп.

Відповідно до положень пункту 16.1 договору фінансового лізингу №413 від 09.08.2007р. за порушення зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Судом перевірено дотримання позивачем строків нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, внаслідок чого, вимога про сплату пені з 20.10.2008р. по 06.01.2009р. у розмірі 1837грн.40коп. підлягає задоволенню.

Одночасно, позивач наполягає на стягненні з відповідача за період 20.10.2008р. по 06.01.2009р. суми  3% річних у розмірі 294грн.17коп. та інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред'явлення до стягнення суми 3% річних у розмірі 294грн.17коп. та інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп. за період 20.10.2008р. по 06.01.2009р.

Розглянувши клопотання відповідача про відмову у задоволенні вимоги про стягнення суми 3% річних та інфляційної складової, суд відмовляє у його задоволенні за недоведеністю.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста” м. Донецьк в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 39365грн.70коп., пені у розмірі 1837грн.40коп., 3% річних у розмірі 294грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20000грн. провадження у справі припинити через відсутність предмету спору на день розгляду справи.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 801, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Припинити провадження по справі №33/24 в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 20000грн. через відсутність предмету спору на день розгляду справи.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста” м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 39365грн.70коп., пені у розмірі 1837грн.40коп., 3% річних у розмірі 294грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста” м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Красножовтнева, 111, ЄДРПОУ 30584183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, ЄДРПОУ 32774741) суму основного боргу за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. у розмірі 39365грн.70коп., суму пені 20.10.2008р. по 06.01.2009р. у розмірі 1837грн.40коп., суми 3% річних у розмірі 294грн.17коп. та інфляційної складової у розмірі 394грн.03коп. за період з 20.10.2008р. по 06.01.2009р., державне мито у розмірі 618грн.92коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 04.03.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик.: Ващенко О.С., надруковано у 4 примірниках: 1 - до справи; 1 -позивачу; 2 - відповідачу.