Постанова

від 10.03.2009 по справі 29/154-08-4898

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/154-08-4898

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р. Справа № 29/154-08-4898

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                    

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.02.2009 р.

від позивача: Бестужев М.Л., довіреність №093/276-ОД/КЗ від 21.03.2008р..;

від відповідача: не з'явилися;

від прокуратури: Болгар А.В., посвідчення №52від 14.03.2007р.;

                          Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 03.03.2009 р.

від позивача: Бестужев М.Л., довіреність №093/276-ОД/КЗ від 21.03.2008р..;

від відповідача: Садовничий О.В., паспорт;

від прокуратури: Болгар А.В., посвідчення №52від 14.03.2007р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.03.2009 р.

від позивача: Бестужев М.Л., довіреність №093/2

від відповідача: Садовничий О.В., паспорт;

                              Бондус А.І., довіреність б/н від 01.03.2009р.;

від прокуратури: Болгар А.В., посвідчення №52від 14.03.2007р.;

                          Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопласт”

на рішення господарського суду Одеської області

від 12 січня 2009 року

по справі №29/154-08-4898

за позовом: Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державного регіонального проектно-вишукувального інституту „Укрпівдендіпроводгосп”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Технопласт”

про стягнення 5244 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 03.03.3009р. та 10.03.2009р..

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2009р. по справі №29/154-08-4898 (суддя Аленін О.Ю.) задоволено позов Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державного регіонального проектно-вишукувального інституту „Укрпівдендіпроводгосп” до ТОВ „Техноласт” про стягнення 5244 грн. : 1) стягнуто з ТОВ „Технопласт” на користь позивача борг у розмірі 5244 грн., 2) зобов'язано відповідача сплатити до Державного Бюджету України 102 грн. державного мита та 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що в результаті проведення перевірки прокуратурою Малиновського району м. Одеси за додержанням законів, що стосуються орендних відносин в ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп”, встановлено, що за договором оренди нежитлового приміщення від 07.07.2003р., укладеного між ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” та ТОВ „Технопласт”, у останнього утворилася заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати у розмірі 5244 грн., яка відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Технопласт” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №29/154-08-4898 від 12.01.2009р., прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, мотивуючи це тим, що у ТОВ „Технопласт” відсутня заборгованість перед орендодавцем по оплаті орендної плати, оскільки ТОВ „Технопласт” фактично орендувало приміщення площею 37 кв.м., а не 38 кв.м., як зазначено у договорі, про що свідчить „Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежилих приміщень дев'ятого поверху, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 13 в приміщенні ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп”” та довідка позивача по справі №001/517-ОД/к3 від 31.08.2006р., таким чином відповідач сплачував позивачу не за 37 кв.м., які фактично було орендовано, а за 38 кв.м., у зв'язку з чим утворилася переплата, крім того під час оренди офісу були постійні перебої з енерго- та водопостачанням, а також робою ліфту, в результаті бездіяльності орендодавця оренда не мав можливості в повній мірі користуватися офісним приміщенням. Також ТОВ „Технопласт” не було повідомлено належним чином про час, дату та місце розгляду справи, оскільки позовна заява та ухвали про призначення справи до розгляду та відкладення відповідачу не надсилалися.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Технопласт”, заслухавши представників позивача та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 07.07.2003р. між ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” (орендодавець) та ТОВ „Технопласт” (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 13, 9-ий поверх, загальною площею 38,0 кв.м., під розміщення офісу, строком на 5 років ( з 07.07.2003р. по 07.07.2008р..

Пунктом 3.2 договору оренди нежитлового приміщення встановлено, що орендна плата за базовий місяць оренди (лютий 2003 року) складала 453,01 грн. (без ПДВ), за наступні місяці орендна плата повинна була коригуватися з врахуванням щомісячного індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України.

01.02.2004р. між ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” (орендодавець) та ТОВ „Технопласт” укладено договір оренди нежитлового приміщення, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 13, 9-ий поверх, к. 902, загальною площею 38 кв.м., строком на 11 місяців: з 01.02.2004р. по 31.12.2004р..

Пунктами 2.1- 2.4 договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2004р. встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язався відшкодовувати витрати на комунальні послуги та видаткові витрати, відшкодування витрат по комунальним послугам здійснювалося орендарем згідно з рахунками орендодавця, за орендоване нежитлове приміщення орендар зобов'язаний відшкодовувати накладні витрати в сумі 209 грн. в місяць, крім того ПДВ.

01.01.2007р. ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” (орендодавець) та ТОВ „Технопласт” (орендар) уклали додаткову угоду до договору оренди державного нерухомого майна від 07.07.2003р., в якій п. 3.2 договору викладено в наступній редакції: „Орендна плата за базовий місяць оренди (грудень 2996р.) складає 1375,60 грн.” надалі по тексту; розділ 2 договору оренди по відшкодуванню витрат на накладні витрати п. 2.4 договору викладено в такій редакції: „За орендоване нежитлове приміщення орендар зобов'язаний відшкодувати накладні витрати в сумі 396,72 грн. в місяць, крім того ПДВ”; розділ 5 договору оренди п. 5.3 доповнити наступним: „В разі нецільового використання орендованого приміщення оренда несе адміністративну та фінансову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

По розрахункам ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” у ТОВ „Технопласт” утворилася заборгованість по орендній платі (доплата) у розмірі 2899,62 грн., по накладним витратам за квітень 2007 року (доплата січень-квітень 2007 року) у розмірі 750,88 грн. та ПДВ у розмірі 730,10 грн., всього на суму 4380,60 грн. (рахунок №631 від 20.04.2007р.), 28.01.2008р. орендодавець виставив орендарю рахунок №120 на оплату комунальних витрат за січень 2008 року у розмірі 570,46 грн..

Під час проведення перевірки прокуратурою Малиновського району м. Одеси щодо додержанням законів, що стосуються орендних відносин в ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп”, встановлено, що за договором оренди нежитлового приміщення від 07.07.2003р., укладеного між ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” та ТОВ „Технопласт”, у орендаря утворилася заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати у розмірі 5244 грн., у зв'язку з чим заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” про стягнення з ТОВ „Технопласт” заборгованості по орендній платі та супутнім витратам за користування нежитловим приміщенням в розмірі 5244 грн..

12.01.2009р. ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” подало до господарського суду Одеської області доповнення до позовної заяви заступника прокурора Малиновського району м. Одеси, при цьому вказувало на те, що заборгованість по оплаті витрат по комунальним послугам виникла за договором оренди нежитлового приміщення, який укладений між ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп” (орендар) та ТОВ „Технопласт” 01.02.2004р..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Пунктами 3.2 договору та п. 1 додаткової угоди до договору сторони визначили, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, яка становить за перший після підписання договору оренди місяць 2375,60 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України, орендар вносить орендну плату щомісячно до 10 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Крім того, п.п. 2.1 – 2.4 договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2004р. сторони домовилися, що за орендоване приміщення орендар зобов'язався відшкодовувати витрати на комунальні послуги та видаткові витрати, відшкодування витрат по комунальним послугам здійснювалося орендарем згідно з рахунками орендодавця, за орендоване нежитлове приміщення орендар зобов'язаний відшкодовувати накладні витрати в сумі 209 грн. в місяць, крім того ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Технопласт” не в повному розмірі оплачувало орендну плату, витрати на комунальні послуги та видаткові витрати, у зв'язку з чим у орендаря утворилася заборгованість перед орендодавцем за квітень 2007р. по орендній платі у розмірі 2899,62 грн., 730,10 грн. –ПДВ, по накладним витратам –у розмірі 750,88 грн. (рахунок №631 від 20.04.2007р.), за грудень 2007 року –по комунальним витратам –в сумі 492,94 грн. (рахунок №1870 від 19.12.2007р.), та за січень 2008 року –по комунальним витратам –570,46 грн. (рахунок №120 від 28.01.2008р.), всього заборгованість відповідача перед позивачем становить 5244 грн..

Таким чином, орендар, порушуючи п. 3.2. договору, ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачував орендну плату, витрати на комунальні послуги та видаткові витрати не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати та витрат на комунальні послуги та видаткові витрати, яка станом на час розгляду справи у суді згідно наявного в матеріалах справи розрахунку становить 5244 грн..

ТОВ „Технопласт” у апеляційній скарзі посилається на те, що у ТОВ „Технопласт” відсутня заборгованість перед орендодавцем по оплаті орендної плати, оскільки ТОВ „Технопласт” фактично орендувало приміщення площею 37 кв.м., а не 38 кв.м., як зазначено у договорі, про що свідчить „Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежилих приміщень дев'ятого поверху, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 13 в приміщенні ДРПВІ „Укрпівдендіпроводгосп”” та довідка позивача по справі №001/517-ОД/к3 від 31.08.2006р., таким чином відповідач сплачував позивачу не за 37 кв.м., які фактично було орендовано, а за 38 кв.м., у зв'язку з чим утворилася переплата, крім того під час оренди офісу були постійні перебої з енерго- та водопостачанням, а також робою ліфту, в результаті бездіяльності орендодавця оренда не мав можливості в повній мірі користуватися офісним приміщенням.

Між тим, як свідчать матеріали справи, ТОВ „Технопласт” не доведено того факту, що він звертався для зміни умов договору, а саме: орендної плати у зв'язку з невідповідністю площі орендованого приміщення, яка вказана в договорі, іншим документам.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, представники ТОВ „Технопласт” вказували на той факт, що додаткова угода від 01.01.2007р. до договору оренди від 07.07.2003р. підписана була лише у квітні 2007 року, проте доказів в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження цього факту не надали.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, ТОВ „Технопласт” не доведено належними доказами в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України своїх доводів, на які посилається у апеляційній скарзі, а отже не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження відповідача, викладені у апеляційній скарзі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2009р. по справі №29/154-08-4898 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                              Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                 Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                               Лавренюк О.Т.