Ухвала

від 29.05.2013 по справі 2а-1007/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 р. Справа № 51624/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Хобор Р.Б, Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ТзОВ "Охоронне підприємство "Альфа-Z" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі № 2а-1007/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до ТзОВ "Охоронне підприємство "Альфа- Z" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство "Альфа-Z" про стягнення податкового боргу в сумі 12527,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 9943,86 грн. та по сплаті єдиного податку в розмірі 2583,67 грн. Консолідована сума податкового боргу становить 12527,15 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство "Альфа-Z" в дохід Державного бюджету України заборгованість в сумі 12527,15 грн. за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що про судові засідання повідомлений не був, а суму податкового зобов'язання почав виплачувати самостійно.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2010 року працівниками державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт за № 11732/15-2/32360050 від 25.06.2010 року в якому зазначено порушення вимог податкового законодавства відповідачем, а саме порушено вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виразилось в несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0004551502/0 від 30.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 166,23 гривень.

Винесене податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача, однак адресатом не отримано, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом та довідкою про неможливість вручення податкового повідомлення за результатами невиїзної документальної перевірки від 30.06.2010 року за № 172/15-2/32360050, внаслідок чого, рішення вивішено на дошці податкових оголошень.

19.04.2010 року відповідачем самостійно здійснено розрахунок зі сплати єдиного податку за перший квартал 2010 року та задекларовано до сплати суму єдиного податку в загальному розмірі 3239 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженої суми податку.

Відповідно до поданої декларації по податку на додану вартість за перший квартал 2010р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на суму 9607 грн. Заборгованість по сплаті податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку, а також несвоєчасної сплати узгодженої суми податку

В ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Зокрема п. 4.9 ст. 4 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" роз'яснює, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про причини неможливості його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовано положення п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, згідно з яким податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У п. 6.2.1 цього ж Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно з «Довідкою про борг за платежами, що контролюються органами податкової служби і обліковуються в картках особових рахунків», що наявна в матеріалах справи, сума заборгованості позивача станом на 12 липня 2010 року становить 12527,15 грн, з них 9606,06 грн - заборгованість по сплаті податку на додану вартість, 166,23 грн - штрафні санкції за несплату податку на додану вартість, 171,57 грн - пеня на суму несплаченого податку на додану вартість, 2513 грн - заборгованість по сплаті єдиного податку, 70,29 грн - пеня на суму несплаченого єдиного податку.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду.

Керуючись ст. ст.160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТзОВ "Охоронне підприємство "Альфа-Z" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі № 2а-1007/11/0970 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Р.Б. Хобор

А.І. Рибачук