Постанова

від 12.05.2011 по справі 2а-1007/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р. Справа № 2a-1007/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство "Альфа-Z"

про стягнення податкового боргу в сумі 12527,15 грн,-

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство "Альфа-Z" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 12527,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 9943,86 грн. та по єдиному податку в розмірі 2583,67 грн. Консолідована сума податкового боргу становить 12527,15 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обов'язковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обов'язком. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до поданої декларації по податку на додану вартість за перший квартал 2010р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на суму 9607 грн. Заборгованість по сплаті податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку, а також несвоєчасної сплати узгодженої суми податку.

Так, 25.06.2010 року працівниками державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт за № 11732/15-2/32360050 від 25.06.2010 року в якому зазначено порушення вимог податкового законодавства відповідачем, а саме порушено вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 ЗУ В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , що виразилось в несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0004551502/0 від 30.06.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 166,23 гривень.

Пунктом 4.9 статті 4 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" передбачено, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про причини неможливості його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача, однак адресатом не отримано, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідкою про неможливість вручення податкового повідомлення за результатами невиїзної документальної перевірки від 30.06.2010 року за № 172/15-2/32360050, внаслідок чого, рішення вивішено на дошці податкових оголошень.

Також, відповідачем 19.04.2010 року самостійно здійснено розрахунок зі сплати єдиного податку за перший квартал 2010 року та задекларовано до сплати суму єдиного податку в загальному розмірі 3239 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженої суми податку.

Згідно із пунктом 5.1. статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі - Закону), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Як встановлено з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/940/10972/10/24-150/2953 від 22.04.2010р. на суму 2513,00 грн. та другої податкової вимоги за № 2/1141/13660/10/24-150/3604 від 25.05.2010р. на суму 12119,06 грн.

Пунктом 16.1.1. частини 16.1. статті 16 Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 241,86 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем нарощено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 9943,86 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2010 року та по єдиному податку, сума податкового боргу по сплаті якого становить 2583,29 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2010 року та іншими матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, за умов обгрунтованості вимог позивача, на переконання суду, позов слід визнати таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12527,15 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне підприємство "Альфа-Z" (ЄДРПОУ 32360050), вул. М.Павлика, 17А, м. Івано-Франківськ, 76000 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 12527,15 грн. (дванадцять тисяч п"ятсот двадцять сім гривень п"ятнадцять копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 13.05.2011 року.