Рішення

від 17.02.2009 по справі 12/23пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/23пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 12/23пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Лозовій Н.С.

за участю представників сторін

від позивача - Ситнік В. А. директор

від відповідача - Рурський 10.3. директор

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» м.Дебальцеве

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Енергія» м.Донецьк

.за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Єнакіївська міська рада

про визнання права власності

СУТЬ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія» м.Дебальцеве звернулося до тосподарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Енергія» м.Донецьк. за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Єнакіївська міська рада про визнання права власності на самочинно побудовані об'єкти нерухомості.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 376 ЦК України.

Відповідач в судовому засіданні право власності за позивачем на спірні об'єкти нерухомості не визнавав. посилаючись на відсутність відповідної реєстрації.

Дослідивши   обставини   справи,   вислухав   пояснення   представників   сторін господарський суд встановив

22.04.2005 року рішенням Єнакіївської міської Ради за № 4/23-13 ТОВ «Енергія» передано в оренду земельна ділянка строком на 10 років

На підставі вите зазначеного рішення між Єнакіївською міською Радою та позивачем 27.05.2005 року підписано договір оренди земельної ділянки, згідно якого в тимчасове платне користування передавалася земельна ділянка площею 0,2604 га, яка знаходиться у м.Єнакіїво, м. Вуглегірськ, 758-200 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський.

Земельна ділянка передавалася в оренду з метою будівництва автомобільної газозаправної станції.

Під час експлуатації вище зазначеної земельної ділянки позивачем без наявності відповідних дозволів здійснено будівництво будівлі, навісу, сараю, вбиральні, огорожі та замощення.

Відповідно до технічного звіту, виконаного ОП «Донбаскомунпроект» ( ліцензія АБ № 208259 від 13.О1.20О5 року), технічний стан будівлі в цілому задовільний. Дефекти та пошкодження, які знижують несучу можливість конструкцій будівлі не виявлено. Будівля відповідає вимогам діючий нормативно-технічної документації в області архітектурного проектування та може бути введено в експлуатацію.

Позивач просить суд визнати за ним право власності, посилаючись на не визнання цього права з боку відповідача.

Позовна вимога щодо визнання права власності за позивачем підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 392 ЦК України закріплює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа який засвідчує його право власності.

Згідно ст- 31 б ЦК України правом власності є право особи на річ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

Стаття 319 ЦК України встановлює, шо власник користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд,

Власник мас право вчиняти шодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Власник має право використовувати свос майно для здійснення підприємницької діяльності.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якшо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду позивач є користувачем земельної ділянки та володіє, розпоряджається та користується спірним майном.

Суду не надано документів, які підтверджують, що визнання права власності на нерухоме майно самочинно збудоване позивачем порушує чиї-небудь права, враховуючи приписи п. 7 ст. 376 ЦК України.

Суд також зазначає, що Цивільний кодекс України, який набув чинність 01.01.2004 року закріплює широке коло можливостей для узаконення самочинно побудованих об'єктів. Необхідними умовами такого узаконення є: відведення для нієї мети у встановленому законом порядку самочинному забудовнику земельної ділянки, відсутність      заперечень з боку власника (

користувача) земельної ділянки, відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб. Таким чином, новий Цивільний кодекс України фактично змінив багаторічну практику узаконення самочинної забудови в адміністративному порядку - відтепер таке узаконення мас відбуватися виключно за рішенням суду.

Як зазначалося вище, земельна ділянка відведена позивачу саме з метою будівництва спірного об'єкту. Доказів заперечення власника земельної ділянки з цього приводу, суду не надано.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню

Судові витрати покласти на позивача, так як саме з його вини виник спір.

На підставі ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія» ( м.Дебальепсве, Донецька область, м-н Восточний, 6.2 кв.62, ЗКПО 31816455) на будівлю оператора ( літ. Б-1), навіс ( літ. В), сарай ( літ Г). вбиральня ( літ Д). огорожа, замощення ( літ І, II,) які розташовані за адресою: м. Вуглегірськ, вул. Ростовська, 3.

               Суддя                                                                                                            Склярук О.І.