25/28
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.03.09 р. Справа № 25/28
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „ЕнергоАльянс” м. Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Танаіс” м. Донецьк
про стягнення 285870грн.39коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Маленький О.В. - представник (довіреність № б/н від 04.02.2009);
від відповідача: не з'явився
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „ЕнергоАльянс” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Танаіс” м. Донецьк про стягнення 285870грн.39коп., у тому числі заборгованість за поставлене вугілля в сумі 267493грн.20коп., 3% річних в сумі 1416грн.89коп., індекс інфляції в сумі 5625грн.22коп., пеня в сумі 11335грн.08коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 19/11-у від 19.11.2008р., специфікацію на поставку вугілля від 19.11.2008р. до договору поставки № 19/11-у від 19.11.2008р., рахунки № 304 від 20.11.2008р., № 305 від 22.11.2008р., № 306 від 27.11.2008р., № 307 від 27.11.2008р., видаткові накладні № 304 від 20.11.2008р., № 305 від 22.11.2008р., № 306 від 27.11.2008р., № 307 від 27.11.2008р., податкові накладні № 304 від 20.11.2008р., № 305 від 22.11.2008р., № 306 від 27.11.200р., № 307 від 27.11.2008р., акти приймання – передачі вугільної продукції від 20.11.2008р., від 22.11.2008р., від 27.11.2008р. (2 акта).
23.02.2009 позивач через канцелярію господарського суду подав клопотання (вих. № б/н від 23.02.2009) про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з інформацією щодо підприємства відповідача.
Зазначене клопотання судом розглянуто та задоволено, вказані документи долучені до матеріалів справи.
23.02.2009р. позивачем через канцелярію суду надано клопотання про уточнення позовних вимог (вих. № б/н від 19.02.2009), відповідно до якого останній збільшив суму позовних вимог в частині нарахування індексу інфляції до 13642грн.15коп. та клопоче про стягнення з відповідача 293887грн.32коп., у тому числі заборгованість за поставлене вугілля в сумі 267493грн.20коп., 3% річних в сумі 1416грн.89коп., індекс інфляції в сумі 13642грн.15коп., пеня в сумі 11335грн.08коп. До уточнень позивач надав квитанцію (фіскальний чек) № 0939 від 20.02.2009 та опис вкладення у цінний лист в підтвердження направлення копії клопотання про уточнення позовних вимог на адресу відповідача, платіжне доручення № 1 від 20.02.2009 про доплату державного мита в сумі 103,00грн. за збільшення позовних вимог.
Вказані уточнення судом розглянуті та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняті, як такі, що відповідають приписам господарського процесуального законодавства.
Представник відповідача в судове засідання 05.03.2009 не з'явився. Ухвала про відкладення розгляду справи була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
19.11.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „ЕнергоАльянс” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Танаіс” (Покупець) був укладений договір поставки № 19/11-у.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Продавець на умовах, викладених в розділах цього договору, зобов'язується передати у власність, а Покупець – прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті, за цінами та в кількості, зазначених в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до договору, та які є невід'ємною його частиною.
19.11.2008 Сторони підписали Специфікацію на поставку вугілля в рамках цього договору, якою узгодили марку вугілля, що поставляється, кількість, ціну, зольність, вологість та період поставки (листопад-грудень 2008р.).
На виконання умов договору поставки вугільної продукції позивач 20.11.2008, 22.11.2008 та 27.11.2008 поставив відповідачу вугілля марки АМ 13-25, а саме: 20.11.2008 було поставлено вугілля в кількості 137,94тн, вартістю 102214,80грн., у тому числі ПДВ та залізничний тариф; 22.11.2008 було поставлено вугілля в кількості 67,70тн, вартістю 49551,60грн., у тому числі ПДВ та залізничний тариф; 27.11.2008 було поставлено вугілля в кількості 68,70тн, вартістю 50211,60грн., у тому числі ПДВ та залізничний тариф; 27.11.2008 було поставлено вугілля в кількості 137,70тн, вартістю 95515,20грн., у тому числі ПДВ та залізничний тариф. Всього було поставлено товару на загальну суму 297493,20грн.
Про факт постачання та, відповідно, прийняття вугільної продукції свідчать видаткові накладні № 304 від 20.11.2008р., № 305 від 22.11.2008р., № 306 від 27.11.2008р., № 307 від 27.11.2008р., податкові накладні № 304 від 20.11.2008р., № 305 від 22.11.2008р., № 306 від 27.11.200р., № 307 від 27.11.2008р. та акти приймання – передачі вугільної продукції від 20.11.2008р., від 22.11.2008р., від 27.11.2008р. (2 акта).
Видаткові накладні та акти приймання-передачі вугільної продукції були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.
Позивачем за поставлене вугілля були виставлені відповідачу рахунки № 304 від 20.11.2008р., № 305 від 22.11.2008р., № 306 від 27.11.2008р., № 307 від 27.11.2008р.
Пункти 5.2., 5.3. та 3.2.2. договору передбачають, розрахунок за поставлений товар та залізничний тариф здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 4-х банківських днів, з моменту прийомки товару на складі Вантажоодержувача Датою оплати вважати дату списання коштів з розрахункового рахунку Покупця в адресу Продавця. Оплата послуг з транспортування товару від станції відправлення до Споживача (вантажоодержувача) здійснюється за рахунок Продавця, з наступною компенсацією Покупцем вартості залізничного тарифу на підставі рахунків, виставлених Продавцем за ціною, вказаною в залізничних накладних. За взаємною домовленістю сторін допускається оплата залізничного тарифу Покупцем.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання по оплаті поставленого вугілля виконав неналежним чином, перерахувавши на рахунок позивача лише 30000,00грн.
Загальна сума заборгованості склала 267493грн.20коп.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 267493грн.20коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 6.1. договору № 19/11-у від 19.11.2008, ст. ст. 216, 230, 232 Господарського кодексу України, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 11335грн.08коп.
Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. ст. 231, 232 Господарського кодексу України, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений, тому сума пені також підлягає стягненню на користь позивача.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції та 3% річних. Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 13642грн.15коп., 3% річних – 1416грн.89коп.
Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір нарахованих інфляційних та 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже інфляційні в сумі 13642грн.15коп. та 3% річних в сумі 1416грн.89коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач платіжними дорученнями № 103 від 03.02.2009 на суму 2860,00грн. та № 1 від 20.02.2009 на суму 103,00грн. оплатив державне мито на загальну суму 2963,00грн.
Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з позовної заяви, ціна позову складає 293887грн.32коп.
З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, держмито повинно бути сплачене в розмірі 2938грн.87коп.
Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 2938грн.87коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „ЕнергоАльянс” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Танаіс” м. Донецьк про стягнення 293887грн.32коп., у тому числі заборгованість за поставлене вугілля в сумі 267493грн.20коп., 3% річних в сумі 1416грн.89коп., індекс інфляції в сумі 13642грн.15коп., пеня в сумі 11335грн.08коп., задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Танаіс” (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченка, 122а, ЄДРПОУ 35035750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об'єднання „ЕнергоАльянс” (83045, м. Донецьк, вул. Луговцова, 3; р/р 260060419980 в АБ „УкрБізнесБанк” м. Донецьк, МФО 334969, ЄДРПОУ 32724376) основний борг в сумі 267493грн.20коп., 3% річних в сумі 1416грн.89коп., індекс інфляції в сумі 13642грн.15коп., пеню в сумі 11335грн.08коп., держмито в сумі 2938грн.87коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.
Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 24грн.13коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
тел. 3056827
Надруковано 3 примірники:
1 прим. – до справи;
1 прим. – позивачу;
1 прим. – відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2009 |
Оприлюднено | 20.03.2009 |
Номер документу | 3162494 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні