Постанова

від 04.03.2009 по справі 5/158-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/158-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2009 р.                                                           Справа № 5/158-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Мартинова О.А.

боржника -  не з*явився

ВДВС      -   не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Сумській області (вх. № 276С/3-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.01.09 р. за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка на дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Сумській області по справі № 5/158-08

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

до ВАТ "Акціонерна компанія "Свема", м. Шостка

про стягнення 214990,08 грн.

встановила:

У березні 2008 р. УПФУ в м. Шостка Сумської області звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ВАТ „Свема”, м. Шостка  на користь управління Пенсійного фонду України в м. Шостка 214990,08 грн. заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2007 рік, січень, лютий 2008 р. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.04.08 р. по справі № 5/158-08 позов задоволено та стягнуто з   ВАТ „Свема”, м. Шостка на користь УПФУ в м. Шостка Сумської області заборгованість в сумі 214990,08 грн., в доход державного бюджету м. Суми  витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 118 грн., в доход державного бюджету України держмито –2149,90 грн.

Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили і на його виконання господарським судом виданий наказ № 5/158-08 від 05.05.2008  р.

В грудні 2008 р. УПФУ в м. Шостка Сумської області (далі за текстом - стягувач) звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області (далі за текстом - ДВС), в якій просив суд визнати дії ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними, скасувати постанову ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.08 р. ВП № 8481918, та зобов'язати ДВС прийняти до виконання наказ № 5/158-08 від 05.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.09 р. (суддя - Гудим В.Д.) по справі № 5/158-08 скаргу стягувача задоволено та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.08.08 р. ВП № 8481918, зобов'язано ДВС відкрити виконавче провадження згідно з наказом господарського суду Сумської області від 05.05.08 р. № 5/158-08.

Ухвалу мотивовано з тих підстав, що наведені державним виконавцем в оскаржуваній постанові обставини не можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду по даній справі.

ДВС з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити стягувачу в задоволенні поданої ним скарги. В обґрунтування своїх вимог ДВС посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно не взяв до уваги той факт, що іншою ухвалою господарського суду Сумської області від 29.10.04 р. по справі № 7/136-04 по відношенню до боржника було порушено провадження у справі про банкрутство та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів. При цьому, на думку ДВС, зазначена обставина, з урахуванням вимог ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” та п. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” унеможливлює відкриття та здійснення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду по даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що дії ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження суперечать вимогам ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження”, п. 3.8 р. 3 Інструкції „Про проведення виконавчих дій” та п. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, оскільки порушення господарським судом по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство з урахуванням вимог п. 8 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”  є підставою обов'язкового зупинення виконавчих дій, а не відмови у прийнятті виконавчого документа та ін.

ДВС та боржник в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про причини неприбуття представників не повідомили.

Боржник відзиву чи пояснення по скарзі не надав, нез'явлення представників не перешкоджає розгляду скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника стягувача встановила,  на виконання рішення господарського суду Сумської області від 21.04.2008 р. по справі № 5/158-08 виданий наказ, який направлений до ДВС 05.05.2008 р.

Постановою від 04.08.08 р. ВП № 8481918 ДВС відмовила у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 5/158-08 від 05.05.2008 р. на підставі ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду від 29.10.04 р. по справі № 7/136-04 по відношенню до боржника порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою від 27.09.07 р. по вказаній справі продовжено процедуру санації боржника до 2010 р. Частка майна держави в статутному фонді підприємства боржника становить 50% + 1 акція. У відповідності до Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств у статутних фондах, яких частка держави становить не менше 25 %.  Для забезпечення майнових прав за рахунок майна підприємства -банкрута, було рекомендовано звернутися до господарського суду Сумської області з вимогою про визнання його кредитором боржника та включення до списку кредиторів.

Стягувач звернувся  до суду зі скаргою на дії ДВС по даній справі, вважає дії по відмові у відкритті виконавчого провадження незаконними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним  місцем  виконання  рішення.

Статтею 26 закону  встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема п. 7 ч. 1 зазначеної статті встановлено, що такою підставою можуть бути передбачені законом обставини, наявність яких виключає здійснення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба не надала доказів наявності, передбачених законом інших обставин для відмови у відкритті виконавчого провадження, посилання на норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” та Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” безпідставні, так як зазначені закони не містять норм про відмову у  відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до вимог п. 1, 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”  господарський суд  має право за  клопотанням сторін або учасників  провадження у справі про банкрутство  чи  за  своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог   кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство,  про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Згідно зі ст. 1 цього закону, мораторій на задоволення  вимог  кредиторів  -  зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що порушення по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки така відмова суперечить вимогам ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу” та ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” та грубо порушує права стягувача на своєчасне, повне та неупереджене виконання рішення господарського суду по даній справі.

Таким чином, доводи ДВС про те, що порушення по відношенню до боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів нібито унеможливлює прийняття виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” порушення  господарським  судом  провадження у справі про банкрутство боржника,  в разі  якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, є підставою для обов'язкового зупинення державним виконавцем виконавчого провадження (в даному випадку –зведеного, до якого приєднуються інші провадження). Положення вказаної статті не суперечать вимогам ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” та самі по собі свідчать про безпідставність відмови ДВС у прийнятті виконавчого документа.

ДВС необґрунтовано вважала підставою для відмови в прийнятті виконавчого документа існування мораторію на примусову реалізацію майна підприємства боржника на підставі Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, оскільки ні норми вказаного закону, ні будь-які інші норми чинного законодавства України не містять положень, відповідно до яких державний виконавець має право відмовити в прийнятті виконавчого документа, винесеного по відношенню до боржника, в статутному фонді якого є частка майна держави.

Відповідно до ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що ДВС не виконано.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія –

постановила:

Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.01.2009 р. по справі № 5/158-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Барбашова С.В.  

Повний текст постанови підписаний 04.03.2009 р.