Рішення

від 29.05.2013 по справі 910/7395/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7395/13 29.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Евразія" ДоПриватного організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" Простягнення 55440, 00 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Куц А.В. дов. № 40/12 від 30.11.2012р. до 30.11.2013р., Куницький Ю.М. дов. б/н від 02.04.2013р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - Хлєбніков С.Г. дов. б/н від 01.08.2012р. до 01.08.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Евразія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про стягнення 55440, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/7395/13, розгляд справи призначено на 20.05.2013 року.

16.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

18.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.05.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.

У судовому засіданні розглядається клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження у справі підтримав у повному обсязі.

Представник-1 позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Представник-2 позивача проти заявленого клопотання заперечив.

У судовому засіданні представники позивача надали суду для огляду примірник повідомлення про відмову від договору.

Судом відмовлено у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі через необґрунтованість.

У поданому клопотанні про зупинення провадження у справі, відповідач зазначає, що на розгляді Київського апеляційного господарського суду перебуває справа № 5011-59/14011-2012, яка на думку відповідача пов'язана з справою № 910/7395/13.

20.05.2013 року у судовому засіданні встановлено, що предметом позову справи № 5011-59/14011-2012 є стягнення заборгованості по договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 року, проте предметом позову справи № 910/7395/13, є стягнення з відповідача безпідставно одержаних грошових коштів по договору № КБР-59/08/11 від 01 серпня 2011 року.

Відповідно до п.3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 визначено, що ст. 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року розгляд справи відкладено на 29.05.2013 року.

27.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

29.05.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

29.05.2013 року у судовому засіданні представник-1 позивача надав суду документи по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представники сторін надали суду усні пояснення щодо договору.

Представники сторін надали суду усні пояснення по справі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи та формуляр, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.05.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евразия" було укладено Договір № КБР-59/08/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору № КБР - 59/08/11 від 01.08.2011 р. користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань (далі разом - Твори), що входять до Каталогу, а УЛАСП надає користувачу на умовах визначених цим договором право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті).

Згідно п. 2.2 договору, перелік творів, на які УЛАСП надає Користувачу право (невиключну ліцензію) на публічне виконання визначається у відповідних додатках до даного договору.

Відповідно преамбули договору сторони визначили, що каталог - це невід'ємна частина договору, в якій визначений перелік Творів, належать каталогу УЛАСП "Український звукозапис".

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що обов'язковим є предмет ліцензійного договору, визначення об'єктів авторського права та суміжних прав, щодо використання яких укладається такий договір.

В матеріалах відсутній перелік творів, що належать каталогу УЛАСП "Український звукозапис", також позивач вказує на його відсутність.

Відповідач відповідного каталогу суду не надав, спростовуючи позовні вимоги у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач в силу приписів ч.4 ст. 47 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі. Таким чином відповідач вважає, що предмет договору є визначеним і всі істотні умови при укладенні договору дотримані.

Строк дії Договору визначено в п. 4.1., де зазначено, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до 01.08.2012 р.

У пункті 4.2. Договору визначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Позивачем до матеріалів справи долучено копії листів № 36/12 від 04.10.2012 року, №17/12 від 31.05.2012 року, № 19/12 від 18.06.2012 року, відповідно яких позивач вказував, що каталог - як невід'ємна частина договору не передавався, у зв'язку з чим предмет договору невизначеним, а тому вважає договір припиненим з 02.03.2012 року, також позивач вказує у відповідача відсутні повноваження здійснювати збір та розподіл винагороди за використання об'єктів суміжних прав.

По спірному Договору Позивач у порядку його виконання перерахував Відповідачу 55 440,00 грн. у безготівковому порядку (копії платіжних доручень долучено до матеріалів справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.4 ст.180 ГК України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати, зокрема, найменування (номенклатуру, асортимент) продукції (робіт, послуг).

У предметі договору сторони визначили, що користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань (далі разом - Твори), що входять до Каталогу, а УЛАСП надає користувачу на умовах визначених цим договором право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті).

Згідно ч.5 ст. 48 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. \Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними

З системного аналізу приписів чинного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав (зокрема, ст.1109 ЦК України, ст.ст.33, 48-49 Закону України "Про авторське право і суміжні права") вбачається, що в контексті вимог ч.4 ст.180 ГК України, обов'язковим атрибутом умови про предмет ліцензійного договору є визначення об'єкту(ів) авторського права і (або) суміжних прав, щодо використання якого(их) укладається такий договір, а отже відсутність такого визначення є ознакою відсутності погодження Сторін ліцензійного договору щодо його предмету.

Позивач відповідно позовної заяви зазначає, що у тексті Договору в цілому, відсутнє визначення об'єктів авторського права і суміжних прав, щодо яких цей Договір укладався, що, як вбачається з вищенаведеного, є ознакою відсутності погодження Сторін Договору щодо його предмету, а отже, згідно приписів ч.8 ст.181 ГК України, ознакою його неукладеності.

Крім того, як свідчать листи № 36/12 від 04.10.2012 року, №17/12 від 31.05.2012 року, № 19/12 від 18.06.2012 року, відповідно яких позивач вказував, що каталог - як невід'ємна частина договору не передавався.

Відповідно п.п. 30, 30.1, 30.2 договору, оскільки ліцензійний договір має визначати, зокрема, вид ліцензії, конкретні права, що надаються за договором, способи використання відповідного об'єкта, то у вирішенні відповідних спорів слід враховувати, що деякі з цих прав можуть передаватися як виключні, інші - як невиключні. При цьому права на використання твору та/або об'єкта суміжного права, що передаються за договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору (частина шоста статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статті 1108 - 1110 ЦК України). Ліцензійний договір про надання дозволу на використання творів та/або об'єктів суміжних прав вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (строку дії договору; способу використання твору; території, на яку поширюється право, що надається; інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).Частиною другою статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Умову договору щодо зобов'язання фактично використовувати твір може бути включено до договору в разі, якщо сторони визнають її істотною, і тільки у цьому випадку колишній правовласник може вимагати від користувача фактичного використання твору. Відсутність у договорі вказівки на конкретний твір, право на який передається за цим договором, означає, що сторонами в такому разі не визначено предмет договору і, отже, він є неукладеним. Такі ж наслідки тягне за собою й відсутність у відповідному договорі хоча б однієї з умов, визначених згаданою нормою як істотна.

Відповідно платіжних доручень №№ 193, 372, 286, 311, 345, 388, 42, 88, 127, 135, 281 позивачем перераховано 55440, 00 грн.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю в сумі 55440,00 грн.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Березняківська, 8, ідентифікаційний код 37396233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, офіс 55; ідентифікаційний код 36757117) суму боргу в розмірі 55440,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок грн. 00 коп.), судовий збір в сумі 1720, 50 грн.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 03.06.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська