Рішення

від 22.05.2013 по справі 12/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.2013р. Справа № 12/210

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Бокової Ю.В., судді Демідової П.В.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю прокурора: Архипенко Р.І. за посвідченням

представників сторін:

від позивача: 1. не з'явився

2. не з'явився

3. не з'явився

від відповідача: Галезник С.М. довіреність від 02.11.2012р.

від третьої особи: не з'явився

у справі за позовом: Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Володарської районної ради Донецької області, смт. Володарське, Володарської селищної ради, Володарського району Донецької області, смт. Володарське, Тополинської сільської ради Володарського району, Донецької області, с. Тополине

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», м. Донецьк

за участю третьої особи, на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення умов водокористування в сумі 219190,40грн.

Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Володарської районної ради, Володарської селищної ради, Тополинської сільської ради, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції в Донецькій області про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення умов водокористування в сумі 219190,40грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо охорони раціонального використання водних ресурсів на підприємстві відповідача був встановлений факт самовільного, без належного дозволу (ліцензії), користування надрами для видобування прісних підземних вод, чим нанесені державі збитки, які розраховані згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.09р. №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. №767/16783.

Позивачі в письмових поясненнях, підтримали позовні вимоги Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора. Також, просили розглядати справу без їх участі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не доведеними належним чином. Також, вказував на те, що підставою розрахунку завданої шкоди є Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.09р. №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. №767/16783, а саме п. 9.1, в якому зазначено, що розрахунок збитків обумовлений самовільним використанням водних ресурсів, застосовується відносно до всіх свердловин (колодязів), окрім прісних підземних вод глибиною більш ніж 20 метрів. Проте, за своїми технічними параметрами свердловини ТОВ «Агрофірма «Агротіс» філія «Володарський» підпадають під дане виключення та відповідно даний розрахунок збитків не може бути застосований по відношенню до відповідача.

Також, відповідачем були надані додаткові пояснення та документи в обґрунтування своєї правової позиції, зі змісту яких вбачається, що відповідно до рекомендацій, викладених в дозволі на спеціальне водокористування на 2008-2010р.р., відповідно до висновку ДРГП «Донецькгеологія» №03/4-73 від 06.06.2007р., відповідачем виконувався систематичний нагляд за кількістю водозабору, якістю та положенням рівня води в свердловині (на кожній свердловині встановлені лічильники), вівся журнал обліку видобутої води. Перевірку якості води регулярно перевіряла Володарська районна санітарно-епідеміологічна станція, відповідно до її висновків вода за якістю не відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питна». Щорічно товариство надавало звіт по формі 7-гр (арк. справи 134-147, том 2 ).

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, в судовому засіданні підтримала позицію прокурора.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» 26.07.2007р. був отриманий дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-Дон-3346 філіалу «Володарський».

Зазначеним дозволом встановлені вимоги щодо спеціального водокористування, зокрема, ведення первинного обліку водокористувача за встановленими формами ПОД-11, ПОД-12, складання державної звітності за формами 2-ТП та 7-гр, використання води з підземних джерел на питні потреби тільки за умови доведення якості води до ГОСТ «Вода питна».

У висновку про умови спеціального водокористування підземними водами філії «Володарська» ТОВ «Агрофірма «Агротіс» №03/4-73 від 06.06.2007р., виданого Державним регіональним геологічним підприємством «Донецькгеологія», зазначено, що за аналізом наданих матеріалів щодо умов спеціального водокористування ДРГП «Донецькгеологія» підземні води за сухим залишком, загальної жорсткості не відповідають вимогам ГОСТУ 2874-82 «Вода питна»; відповідно до ОСТ 41-05-263-86 підземні води з мінералізацією 3,0-5,0г/дм3 відносяться до солонуватої групи води; підземні води використовуються для централізованого водопостачання населенню; для добування підземних вод ТОВ «Агрофірма «Агротіс» філії «Володарська» необхідно отримати дозвіл на користування надрами для розвідки та добування підземних вод.

Також, позивачу було рекомендовано проводити системний нагляд за кількістю вододобування, якістю та рівнем води в свердловині; при виконанні досліджень проб води встановлювати наступні показники, а саме, сухий залишок, загальну жорсткість, сульфати, хлориди, гідрокарбонати, магній, кальцій, калій, натрій; щорічно складати звітність за формою 7-гр.

Листом № 08-10382 від 31.12.2008р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області було продовжено філії «Володарська» ТОВ «Агрофірма «Агротіс» строк дії дозволу на спеціальне водокористування №Укр-Дон-3346 до 01.07.2010р.

26.11.2009р. фахівцями відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Приазовському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України при видобуванні підземних вод на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» філія «Володарська» та складено відповідний акт №169.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що філія «Володарський» ТОВ «АФ «Агротіс» є первинним водокористувачем, на підставі дозволу на спеціальне водокористування №Укр-Дон-3346 від 26.06.2007р. (продовжений листом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 31.12.2008р. до 01.07.2010р.). Згідно вищевказаного дозволу джерелами водопостачання є шість свердловин та два колодязі. Але на момент перевірки підприємство використовує п'ять свердловин, які маю такі технічні показники підземних джерел водопостачання: свердловина №583гд - глибиною 55,0м; свердловина №163 - глибиною 46,0м; свердловина 592гд - глибиною 54,0м; свердловина №82тц - глибиною 20,2м; свердловина №159гд - глибиною 30,0м.

Також, зі змісту акту перевірки вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-Дон-3346 від 26.06.2007р. передбачає низку умов, однією з яких є виконання висновку Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія» (лист №03/4-73 від 06.06.2007р.) щодо отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами у 2008р. Проте, на момент перевірки, підприємством не отриманий вищевказаний дозвіл (ліцензія) на користування надр (підземних вод), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 24 Кодексу України «Про надра».

На підставі даних, отриманих в результаті перевірки, державним інспектором було здійснено, відповідно до п. 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.09р. №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. №767/16783, розрахунок розміру збитків, обумовлених порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, за період з 24.08.2009р. по 26.11.2009р., який склав 219190,40грн.

Оцінюючи матеріали справи, доводи та докази сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. за № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» питні підземні води для централізованого та нецентралізованого водопостачання відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. До корисних копалин загальнодержавного значення, згідно Постанови, також відносяться промислові та технічні підземні води.

Статтею 21 Кодексу України «Про надра» передбачено, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Статтею 23 Кодексу України «Про надра» передбачено, що видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно із ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

За твердженнями прокурора, відповідачем протягом періоду з 24.08.2009р. по 26.11.2009р. здійснювалося спеціальне водокористування, з порушенням умов встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №Укр-Дон-3346 від 26.06.2007р., а саме, за відсутністю відповідного дозволу (ліцензії) на користування надрами.

Крім того, положеннями ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі й зобов'язання підприємств відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з пунктом 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Порядок визначення розмирів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) регламентується Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі Методика), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованого в Мінюсті України 14.08.2009р. за № 767/16783.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, передбачений порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: 1) забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; 2) забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів, та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

При цьому, п. 9.1 розділу Х Методики передбачено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), який здійснюється за формулою: Зсам = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, приписами п.п. 1.2, 9.1 Методики (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковими передумовами для застосування цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено: а) використання вод із свердловин більш 20м, які не відносяться до прісних; б) наявність фактів забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, в їх сукупності.

Визначаючи технічні показники мінералізації вод, які видобуваються відповідачем (а саме, чи має місце порушення у водокористуванні щодо видобутку вод, які не відносяться до прісних зі свердловин більш ніж 20м), судом було призначено судову експертизу. Проведення експертних досліджень було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертів було поставлено наступне питання: «Яку воду добуває ТОВ «Агрофірма «Агротіс» прісну чи ні?»

Проте, від експертної установи надійшли матеріали справи №12/210 з повідомленням про неможливість проведення експертного дослідження в межах даної справи, оскільки, в експертній установі відсутні відповідні лабораторії та фахівці в даній галузі.

Після поновлення провадження у справі від Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури надійшло клопотання про проведення судової експертизи в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Судом дане клопотання не було задоволено, оскільки, прокурором не було надано достеменної інформації, що в зазначеній експертній установі наявні відповідні лабораторії та фахівці в даній галузі.

Враховуючи відсутність висновку фахівців щодо показників вод, які видобуває відповідач, суд виходить з наступного.

Мінералізація води - це сумарна концентрація анионів, катіонів і недисиціірованих розчинених в воді неорганічних речовин, що виражаються в g dm-3. Відносно показника мінералізації поділ вод відбувається за 4 видами: води прісні, води солонуваті, води солені та розсоли.

В акті перевірки від 26.11.2009р. вказано про те, що за висновками Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія» (лист №03/4-73 від 06.06.2007р.) підземні води свердловин відповідача не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна».

Проте, як вказано вище (п.9.1 Методики), показником порушення є визачення вод, як прісних (а не питних).

Так, зокрема, відповідно до ГОСТу 27065-86 прісними водами є води з мінералізацією до 1gm*dm (-3).

Крім того, п.1 додатку 1 ГОСТу 17.1.1.04-80 встановлено, що вода технічна - це вода, окрім питної, мінеральної та промислової, яка придатна для використання в народному господарстві.

Як вбачається з матеріалів справи, аналіз води (в тому числі під час перевірки від 26.11.2009р.), для встановлення якісних показників води, а саме чи є видобувовуванна вода прісною водою, відповідності до ГОСТу 27065-86, на підприємстві відповідача не проводився.

Враховуючи наведе, суд вважає недоведеними твердження прокурора, позивачів, третіх осіб про те, що підземні води свердловин відповідача не відносяться до прісних, та, як слід, не вбачає наявність підстав для застосування п.9.1 Методики при розрахунку розміру збитків.

Також, згідно з п. 4.1 Методики факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Проте, прокурором, позивачами та третьою особою не доведено факту забруднення відповідачем підземних вод, внаслідок самовільного водокористування (без відповідного на дозволу (ліцензії) на користування надрами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру збитків внаслідок самовільного використання води (без відповідного на дозволу (ліцензії) на користування надрами) за період з 24.08.2009р. по 26.11.2009р., не підлягає застосуванню положення Методики (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки, вчинене позивачем правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідача (використання підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами), не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосування Методики, а проведеною перевіркою не встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування.

Разом з цим, інших розмірів відшкодування збитків, завданих внаслідок самовільного використанням суб'єктами господарювання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме підземних прісних вод глибиною більше ніж 20 м. та не пов'язаних із їх забрудненням, законодавством України не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Володарської районної ради, Володарської селищної ради, Тополинської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції в Донецькій області про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення умов водокористування в сумі 219190,40грн., є не обґрунтованими, не доведеними належним чином, та, як слід такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 38, 47, 48, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. Водного кодексу України ст.ст. 6, 19, 21, 23, 24 Кодексу України «Про надра», керуючись ст.ст. 33, 41, 43, 49, 75, 79, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Володарської районної ради, Володарської селищної ради, Тополинської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції в Донецькій області про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення умов водокористування в сумі 219190,40грн.

Повний текст рішення підписаний 27.05.2013р.

Рішення набирає законної сили 07.06.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя П.В. Демідова