Ухвала

від 27.05.2013 по справі 5/167-54.3

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2013 р. м. Київ К-33811/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря: Корженкової І.О.

представника позивача Замлинського С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Волинської області від 19.12.2005 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі №5/167-54.3

за позовом Виробничо-комерційної фірми «Інтегро» (Товариства з обмеженою відповідальністю)

до 1) Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, 2) Відділення Державного казначейства України у м.Луцьку

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Волинської області від 19.12.2005, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКФ «Інтегро» ТОВ 122410,60 грн. процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість по ПДВ.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відподіача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як установлено судами попередніх інстанцій за період жовтень, грудень 2002 року, травень-жовтень 2003 року, квітень, липень, жовтень 2004 року бюджетна заборгованість з податку на додану вартість відшкодована позивачу із значним запізненням.

Несвоєчасне повернення позивачу сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за зазначений період відповідачем не заперечується, однак відповідача вважає, що на час звернення з позовом таке нарахування не було передбачено законом.

Протягом періоду, за який позивач просив стягнути проценти, ці відносини регулювалися таким чином.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено: «У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків».

З 1 червня 2005 року цей підпункт, з урахуванням положень Закону України від 25 березня 2005 року № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №2505-IV), діяв у іншій редакції, яка не стосувалася відповідальності за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, пункт 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР в редакції Закону № 2505-IV включав підпункт 7.7.8 такого змісту: «Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зазначена пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку".

Відповідно до пункту 13 «Перехідні положення» розділу 2 Закону № 2505-IV підпункт 7.7.8 Закону № 168/97-ВР набирав чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати мала застосовуватися процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до набрання чинності Законом № 2505-IV, з урахуванням того, що це відшкодування надавалося протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникало право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Законом від 7 липня 2005 року № 2771-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» редакцію підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, яка передбачала нарахування пені, було змінено, у зв'язку із чим він перестав регулювати спірні правовідносини.

Однак, дана обставина не свідчить, що з прийняттям цього Закону скасована відповідальність за шкоду заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, посилання відповідача на порушення судами при постановленні рішень у справі норм процесуального права не можуть бути підставою для їх скасування, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення спору.

За таких обставин рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Волинської області від 19.12.2005 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук