ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 р. Справа № 38863/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Попка Я.С., Довгополова О.М.
при секретарі судового засідання Куземському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Волинської області від 19 грудня 2005 року у справі за позовом Виробничо-комерційної фірми «Інтегро»товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ВКФ «Інтегро»ТзОВ) до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Відділення державного казначейства України в м. Луцьку про стягнення з Державного бюджету нарахованих на бюджетну заборгованість процентів по податку на додану вартість за 2002 - 2004 роки в сумі 122 410 грн. 60 коп.,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ВКФ «Інтегро»ТзОВ в жовтні 2005 року звернувся з позовом в суд до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та просив стягнути з Державного бюджету нараховані на бюджетну заборгованість проценти по податку на додану вартість за 2002 - 2004 роки в сумі 125 282 грн. 90 коп. В судовому засіданні суду першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Державного бюджету нарахованих на бюджетну заборгованість процентів по податку на додану вартість за 2002 - 2004 роки в сумі 122 410 грн. 60 коп. В позовних вимогах позивач просив стягнути з Луцької об'єднаної державної податкової інспекції витрати по сплаті державного мита в сумі 1252,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказує, на те що відповідачі несвоєчасно в зазначеному податковому періоді відшкодували суми податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету чим порушили визначені Законом України «Про податок на додану вартість»строки такого відшкодування.
Постановою господарського суду Волинської області від 19 грудня 2005 року в справі №5/176-54.3 адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду Волинської області від 19 грудня 2005 року в справі №5/176-54.3 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірні сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. Зазначає також, що факт надмірної сплати можна підтвердити лише при проведенні зустрічних перевірок контрагентів платника податків. Посилається на те, що суд першої інстанції не дав належну оцінку тому, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів ВКФ «Інтегро»ТзОВ на що частина контрагентів надали інформацію про господарські операції з позивачем та сплату податку на додану вартість, а по частині контрагентів відповіді не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що за період березень, жовтень-грудень 2002 року, травень-жовтень 2003 року, квітень, липень-жовтень 2004 року бюджетна заборгованість позивачу була відшкодована, проте із значним запізненням. А тому позивач просить стягнути проценти на бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за 2002-2004 роки в сумі 122410 грн. 60 коп.
Відповідно до п. 1.8 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Як вбачається з приписів п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Податкові декларації з податку на додану вартість, банківські виписки про відшкодування податку на додану вартість, розрахунок пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за 2002-2004 роки по ВКФ «Інтегро»ТзОВ, які містяться у справі є належними доказами та зауважень чи заперечень податкового органу не мають.
Відповідно до ч. 5 вказаного вище підпункту Закону України «Про податок на додану вартість»суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Колегія суддів зазначає, що суми бюджетного відшкодування ВКФ «Інтегро»ТзОВ були відшкодовані, але з порушенням місячного строку встановленого Законом України «Про податок на додану вартість». Колегія суддів також вказує на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факти несвоєчасного відшкодування позивачу бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, однак пояснював таку затримку нестачею коштів в Державному бюджеті у зв'язку з несплатою податків іншими платниками податків та в апеляційній скарзі посилається на необхідність проведення зустрічних перевірок для підтвердження сплати сум податку на додану вартість контрагентами позивача.
Однак колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість від наявності сум в Державному бюджеті. ОСОБА_1 також не надає можливість продовжувати визначений місячний строк відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у зв'язку з проведенням зустрічних перевірок.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку при вирішенні даної справи, а тому постанову господарського суду Волинської області від 19 грудня 2005 року слід залишити без змін.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 19 грудня 2005 року в справі №5/176-54.3 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України -з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.О. Яворський
Судді Я.С. Попко
ОСОБА_2
Повний текст
виготовлено та підписано
12.10.2010 р.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2010 |
Оприлюднено | 04.11.2015 |
Номер документу | 53009497 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Яворський І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні