Постанова

від 05.06.2013 по справі 913/821/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №913/821/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: Камишацький О.Ю. за довіреністю №31/04 від 30.04.2013р. від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2013р. по справі№913/821/13 (провадження 18/913/821/13) (суддя Корнієнко В.В.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області до Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області простягнен ня 670204,13 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Антрацит Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області про стягнення 670204,13 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.04.2013р. у справі №913/821/13 (провадження 18/913/821/13) визнаний недійсним договір про переведення боргу від 15.03.2012р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія», Краснолуцькою міською радою та комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго», у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2013р. по справі №913/821/13 (провадження 18/913/821/13) скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано наявність договору уступки права вимоги (цессії) №19/11 від 19.11.2010р., за яким товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія» набуло право вимоги з комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» боргу в сумі 670204,13грн. На думку скаржника, договір про переведення боргу від 15.03.2012р. було укладено правомірно та цей договір є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не прибув, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача не заперечував. Просив прийняти до уваги при розгляді справи договір цесії від 19.11.2010р., доданий до апеляційної скарги.

Судова колегія вважає за можливим в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України залучити вказаний договір, оскільки з додатків до спірного договору вбачається передання боргу за рішенням суду саме позивачем.

Апеляційний суд вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача, оскільки ухвалою про порушення провадження у справі від 22.04.2013р. (з урахуванням ухвали від 29.04.2013р.) сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області обґрунтовані наявною заборгованістю за постановленими господарським судом Луганської області рішеннями від 13.11.2008р. по справі №7/210, від 05.05.2010р. по справі 14/111, від 16.06.2010р. по справі №6/129.

Згідно зазначених рішень суду з Міського комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго», м. Красний Луч Луганської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс», м. Антрацит Луганської області стягнуто: за рішенням від 13.11.2008р. по справі №7/210 - 394655,38грн. боргу, 180244,95грн. інфляційних нарахувань, 5749,00грн. витрати по держмиту та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; за рішенням від 05.05.2010р. по справі 14/111 - інфляційні нарахування у сумі 59987,62грн., 3% річних у сумі 11839,66грн., витрати на сплачене держмито 718,27грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236грн.; за рішенням від 16.06.2010р. по справі №6/129 - основний борг в сумі 135713,00грн., інфляційних нарахувань в сумі 11807,03грн., 3% річних в сумі 3167,87грн., витрати по оплаті держмита у сумі 1506,88грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,49грн.

Посилаючись на договір про переведення боргу від 15.03.2012р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія", Краснолуцькою міською радою та комунальним підприємством "Міськтеплокомуненерго", а в подальшому і на договір цесії від 19.11.2010р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія» (Цесіонарій), позивач просив стягнути суму заборгованості в розмірі 670204,13грн.

Відмовляючи у позові, господарський суд дійшов висновку, що за рішеннями господарського суду Луганської області грошові кошти в загальній сумі 805957,15грн. стягнуті не на користь позивача, а на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» та договір про переведення боргу від 15.03.2012р. укладено незаконно, оскільки заміна боржника в зобов'язанні, яке виникло з господарського договору, є неможливим після розгляду спору в суді, де підставою позову було порушення цього зобов'язання.

При таких обставинах договір про переведення боргу від 15.03.2012р. визнаний недійсним.

Колегія суддів вважає зазначений висновок господарського суду передчасним, таким що не відповідає обставинам справи та нормам права з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» (Цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія» (Цесіонарій) на підставі статей 520-522 Цивільного кодексу України та статті 195 Господарського кодексу України заключили договір за умовами якого Цедент поступається Цесіонарію правом вимоги з «Боржника» боргу згідно договору №17/10 від 07.10.2005р. між Цедентом та міським комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» в сумі 670204,13грн., а Цесіонарій зобов'язується сплатити встановлену даним договором суму еквівалентну сумі боргу.

В силу приписів статті 512 Цивільного кодексу України припускається заміна приймаючих в ньому участь осіб із збереженням самого зобов'язання.

15.03.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія", Краснолуцькою міською радою та комунальним підприємством "Міськтеплокомуненерго" укладено договір про переведення боргу.

За вказаним договором регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (первісного боржника - комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго") у зобов'язанні, що виникає із договору від 17.10.2005р. № 17/10 та договору від 19.11.2010р. №19/11.

Відповідно до пункту 2 договору первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 670204,13грн., що виник на підставі основних договорів, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору на умовах визначених в додатковій угоді до цього договору, яка укладається між новим боржником та кредитором.

За змістом пункту 3 договору кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основних договорах і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 6 договору після виконання Новим боржником зобов'язань за цим договором до нього переходять всі права Кредитора за Основними договорами, тобто виникає право регресу.

Відповідно до пункту 8 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання його сторонами та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами (пункт 9 договору).

Невід'ємною частиною договору, згідно його умов, є його додатки у вигляді акту звірки заборгованості, який містить посилання на рішення суду.

Згідно з статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Тобто, переведення боргу це багатосторонній правочин, в силу якого первісний боржник по зобов'язанню за згодою кредитора переводить свій обов'язок на нового боржника (вибуваючи, таким чином, з цього зобов'язання).

Відповідно до частини 1, 2 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор і такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання зобов'язання, яке згідно статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема, виконанням.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. При цьому, доказів звернення із примусовим виконанням рішень господарського суду Луганської області від 13.11.2008р. по справі №7/210, від 05.05.2010р. по справі 14/111, від 16.06.2010р. по справі №6/129 не надано.

Первинним боржником, як вбачається з рішень господарського суду, є підприємство комунальної власності (комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго»).

Згідно частини 1 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Частиною 3 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2013р. до Єдиного Держаного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго».

Згідно статті 111 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на цей період, комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго» не мала можливості включити зазначені вимоги до ліквідаційного балансу та задовольнити їх у зв'язку із наявністю договору про переведення боргу.

При таких обставинах, переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов'язанні, опосередковує зміну суб'єктивного складу зобов'язання, але залишає незмінним його зміст і жодна норма права не містить прямої вказівки на заборону здійснення заміни боржника у зобов'язанні після рішення суду.

Таким чином, господарський суд припустився невірного висновку щодо суперечності договору від 15.03.2012р. нормам статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Водночас, згідно з приписами частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Звертає увагу той факт, що дослідження доказів і винесення рішення у справі відбулось за одне судове засідання. При цьому суд не спростував приписи пункту 4 частини 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України, яка предписує судді з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору зобов'язати сторін, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки тощо); витребувати від них документи, відомості висновки, необхідні для вирішення спору.

За приписами частини 3 статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя викликає представників сторін для уточнення обставини справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково.

При таких обставинах суд не дослідив, в тому числі, договір цесії, тоді як з договору про переведення боргу вбачається посилання саме на рішення господарського суду, які визначені в позові позивачем.

На підставі викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Антрацит Луганської області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2013р. у справі №913/821/13 (провадження №18/913/821/13) скасуванню з прийняттям нового рішення відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2013р. у справі №913/821/13 (провадження №18/913/821/13) скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області до Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області про стягнення 670204,13 грн. задовольнити.

Стягнути з Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області (94520, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Комуністична, буд.33, код ЄДРПОУ 04051945), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Молодогвардійська, буд.6 кв.33, код ЄДРПОУ 31053864) борг в сумі 670204,13грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 13404,08 грн.

Стягнути з Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області (94520, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Комуністична, буд.33, код ЄДРПОУ 04051945), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Антрацит Луганської області (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Молодогвардійська, буд.6 кв.33, код ЄДРПОУ 31053864) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6702,04грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСДО