Рішення

від 03.06.2013 по справі 904/2579/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.13р. Справа № 904/2579/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД КЛЕР", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 13 159 грн. 74 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Чесноков К.О. - представник за дов. від 31.12.2012 б/н

від відповідача: Михайленко О.М. - директор паспорт АН 341938 виданий 23.10.1998 Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Клер" про стягнення заборгованості у розмірі 13159 грн. 74 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1996 від 23.04.2012 в частині своєчасної оплати за товар.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.04.2013.

Відповідач у судове засідання 22.04.2013 не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора в черговій відпустці.

Ухвалою від 22.04.2013 розгляд справи відкладено до 13.05.2013.

У судовому засідання 13.05.2013 представник відповідача не заперечив проти задоволення позовних вимог, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.

Відповідно до ст. 77 Господарського кодексу України у судовому засіданні 13.05.2013 було оголошено перерву до 03.06.2013.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Клер» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки №1996 (далі договір). Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно п. 4.1. договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії договору згідно видаткових накладних на товар (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 570 грн. 42 коп., відповідно до видаткових накладних №70757 від 01.09.2012 на суму 1 037 грн. 28 коп., №73029 від 12.09.2012 на суму 330 грн. 84 коп., №76035 від 21.09.2012 на суму 220 грн. 56 коп., № 77265 від 26.09.2012 на суму 661 грн. 68 коп., №78810 від 28.09.2012 на суму 661 грн. 68 коп., №79533 від 02.10.2012 на суму 2 251 грн. 74 коп., №79899 від 03.10.2012 на суму 1 102 грн. 80 коп., №80262 від 04.10.2012 на суму 1 323 грн. 36 коп., №83322 від 16.10.2012 на суму 819 грн. 48 коп., №84645 від 19.10.2012 на суму 886 грн. 38 коп., №86503 від 25.10.2012 на суму 1 323 грн. 36 коп., №86504 від 25.10.2012 на суму 880 грн. 92 коп. та №89670 від 06.11.2012 на суму 1 070 грн. 34 коп.

Відповідач, з порушенням умов договору, здійснив оплату товару у розмірі 1 037 грн. 28 коп. (фіскальний чек № 0094414 0090515 від 02.11.2012), 330 грн. 84 коп. (платіжне доручення №1111 від 18.01.2013) та 220 грн. 56 коп. (платіжне доручення №1173 від 27.02.2013).

Під час розгляду справи відповідач також здійснив часткову оплату у розмірі 2 661 грн. 68 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи (арк. с. 42-44).

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 8 320 грн. 06 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді, відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 8 320 грн. 06 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 8 320 грн. 06 коп.

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив суму основного боргу у розмірі 2 661 грн. 68 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати поставленого товару, позивачем нараховано 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами у розмірі 741 грн. 76 коп.

Згідно з п. 9.2. у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Відповідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 20% за користування чужими коштами, задовольняє їх у повному обсязі.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 26.09.2012 по 13.02.2013 у розмірі 556 грн. 31 коп. та штраф у розмірі 879 грн. 93 коп.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені та штрафу річних, задовольняє їх у повному обсязі, а саме 556 грн. 31 коп. та 879 грн. 93 коп. відповідно.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп., відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Клер» (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5, код ЄДРПОУ 35987097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Тернова, 1, код ЄДРПОУ 35871504) суму основного боргу у розмірі 8 320 грн. 06 коп. (вісім тисяч триста двадцять грн. 06 коп.), пеню у розмірі 556 грн. 31 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 31 коп.), штраф - 879 грн. 93 коп. (вісімсот сімдесят дев'ять грн. 93 коп.), 20 % за користування чужими коштами у розмірі 741 грн. 76 коп. (сімсот сорок одна грн. 76 коп.) та 1 720 грн. 50 коп. (одна тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 06.06.13р.