Ухвала

від 28.05.2013 по справі 822/1232/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1232/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Гончаров Сергій Анатолійович

відповідач (апелянт) : Плешивцева Людмила Володимирівна, Тиха Марина Валеріївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Арматерм" до Хмельницької митниці про визнання протиправним скасування рішення та стягнення надмірно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Арматерм" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницької митниці про визнання протиправним скасування рішення та стягнення надмірно сплачених коштів.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Арматерм". Не погоджуючись з вищевказаним рішення Хмельницька митниця подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Вказує, що в зв'язку з недостатністю документів для підтвердження митної вартості товару митницею правомірно застосовано шостий метод оцінки.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники апелянта підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі, представник приватного підприємства "Арматерм" просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2012 року між ПП "Арматерм" (Україна) та "TLM UNIVERSAL LLP" (Англія) було укладено договір купівлі-продажу №17 від 17.05.2012 року.

31 жовтня 2012 року позивачем до м/п "Хмельницький-центральний" було подано ВМД №400050000/2012/017212. Перелік товарів за вказаною ВМД склав:

1. сталь гарячекатана гладкого профілю армування залізобетонних конструкцій АРМ ГЛ ГОСТ 2590-2006, 380-2005, 5781-82. Країна походження - Молдова. Заявлена митна вартість за умовами поставки CPT Хмельницький - 630,00 USD/тн. Код УКТЗЕД 7214991000;

2. сталь арматурна термозміцнена, періодичного профілю АРМ ПР ГОСТ 10884-94, 5781-82. Країна походження - Молдова. Заявлена митна вартість за умовами поставки CPT Хмельницький - 674,00 USD/тн. Код УКТЗЕД 7228209100.

До поданої ВМД позивачем було надано документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0000374 від 15.10.2012 року;

- накладну ЦІМ/УМВС №96222199 від 26.10.2012 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) №33 від 26.10.2012 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) №4379 від 26.10.2012 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) №4380 від 26.10.2012 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №17 від 17.05.2012 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №9 від 22.10.2012 року;

- довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів чи майна, що належить резиденту України і знаходиться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) (ДПА України) №229 Дніпропетровської МДПІ від 18.10.2012 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено") №2720 від 26.10.2012 року;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) прайс-лист від 01.10.2012 року;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) сертифікат якості №54150 від 26.10.2012 року;

- копія митної декларації країни відправлення №170/261012/008183 від 26.10.2012 року.

У зв'язку з тим, що подані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, митним органом було витребувано у позивача додаткові документи, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем зазначені документи митному органу надано не було.

Після розгляду наданих позивачем документів відділом митних платежів Хмельницької митниці було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №400000004/2012/000035/1 від 31.10.2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №400050000/2012/00502 від 31.10.2012 року.

Дії відповідача при митному оформленні товарів Приватного підприємства "Арматерм" призвело до додаткового нарахування податку на додану вартість товарів, що імпортувалися позивачем на загальну суму 5808,35 грн.:

- по позиції 1 на 3704,91 грн.;

- по позиції 2 на 2103,44 грн.

Листом №311 від 28.11.2012 року було оскаржене рішення про відмову у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості , заявленої декларантом ПП "Арматерм". Додатково позивачем було надано довідку державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 6 листопада 2012 року про рівень цін.

27 грудня 2012 року позивач отримав лист від Хмельницької митниці №10/12-14/7288 про відмову в застосуванні митної вартості, заявленої декларантом. Правова позиція відповідача ґрунтувалася на частині 3 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України).

В подальшому позивач продовжив процедуру адміністративного оскарження рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №400000004/2012/000035/1 від 31 жовтня 2012 року, звернувшись з листом №3 від 08.01.2013 року до Державної митної служби України.

Розглянувши скаргу позивача Державна митна служба України листом від 30.01.2013 року №15/1-152-3/242, відмовила у задоволенні скарги, в зв'язку з відсутністю підстав для перегляду рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №400000004/2012/000035/1 від 31 жовтня 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем вимог Митного кодексу України в частині визначення митної вартості товару, за методом оцінки №6. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст. 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Згідно ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В силу положень ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.3 ст.58 МК України).

Із системного аналізу вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій Хмельницької митниці щодо застосування одразу шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Докази нездатності позивачем документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару або докази наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів як підстави для прийняття відповідачем рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки, в матеріалах справи відсутні, та як того вимагає ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подані.

Дії Митниці щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти та без обґрунтування неможливості їх застосування є протиправними.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 червня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.