Ухвала

від 05.06.2013 по справі 2а-14625/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 78922/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергобуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західенергобуд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив визнати та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.11.2010 року № 0001032340/0 та від 9.03.2011року № 000153340. Посилався на їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0001032340/0 від 12.11.2010 року та № 000153340 від 9.03.2011року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що виникнення у платника податків права на бюджетне відшкодування ПДВ залежить від факту оплати постачальникам за отримані товари (роботи, послуги). Оскільки факт оплати був відсутній, то сума податку на додану вартість, яка включена у вартість поверненого товару, не може бути заявлена до бюджетного відшкодування. Законодавство допускає можливість внесення змін в податковий облік лише у разі повернення товарів, а не послуг. Крім того, позивач безпідставно внаслідок коригування податкового обліку включив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, яка була включена у вартість поверненого комплексу робіт, які вже були виконані та їх повернення неможливе. Порушення норм матеріального та процесуального права потягнуло прийняття судом незаконного рішення про задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергобуд», яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Західенергобуд» є юридичною особою, у встановленому порядку зареєстроване як платник податку на додану вартість.

17.11.2006 року це товариство та дочірнє підприємство НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» уклали договір простого товариства про спільну інвестиційну і виробничу діяльність учасників по видобуванню нафти і газу на ділянці Страшевицького нафтового родовища. Оператором Спільної діяльності було визначено ТзОВ «Західенергобуд». Як платник податків Спільна діяльність була зареєстрована в ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Протягом 2006-2007 років ТзОВ «Західенергобуд» у постачальників придбало верстат-гойдалку, послуги з авторського та технічного нагляду за будівництвом «Облаштування свердловини № 31 «Воля Блажівська» та № 8 «Старий Самбір», будівельні роботи по облаштуванню цих свердловин для глибинно-насосної експлуатації, верстат-качалку, проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Облаштування свердловини № 31 «Воля Блажівська» та № 8 «Старий Самбір» для глибинно-насосної експлуатації, пакет конкурсної документації, послуги з комплексної експертизи, роботи з підготовки геологічних, технічних матеріалів для проведення експертної оцінки свердловин на загальну суму 1391197 грн. Підприємство в повній мірі сплатило постачальникам вартість придбаних товарів та послуг та податок на додану вартість, після чого сформувало податковий кредит на суму сплаченого ПДВ в розмірі 272600,37 грн.

За укладеними договорами купівлі-продажу, підряду придбані у третіх осіб товари та послуги були продані позивачем Спільній діяльності на загальну суму 1669436 грн., в т. ч. 278239 грн. ПДВ.

14.05.2008 року припинив дію спеціальний дозвіл на користування надрами Страшевицького нафтового середовища, в зв'язку з чим припинила своє існування Спільна діяльність. За рішенням комісії з припинення Спільної діяльності товари, придбані в ТзОВ «Західенергобуд» за договорами купівлі-продажу та не оплачені Спільною діяльністю, на суму 1119741,72 грн. були повернуті позивачу як і роботи на суму 606746,82 грн., замовлені позивачем у підрядників, які були отримані та оплачені ним.

В зв'язку з поверненням товарів (робіт,послуг) було складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників по податкових накладних, на підставі яких ТзОВ «Західенергобуд» поставляло товари (роботи, послуги) Спільній діяльності.

На підставі таких розрахунків у вересні 2010 року контрагенти провели коригування показників податкової звітності з ПДВ за липень 2010 року, в процесі чого позивач знизив податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2010 року на суму 278239 грн., а за результатами поточної діяльності та проведеного коригування в серпні 2010 року задекларував суму таких зобов'язань 194613 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Спільна діяльність зменшила суму податкового кредиту за липень 2010 року на 278239 грн., а з врахуванням суми від'ємного значення попереднього податкового періоду задекларувала податкові зобов'язання з ПДВ на суму 254701 грн., яку сплатила 27.08.2010 року.

ДПІ у Франківському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Західенергобуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року, що підлягає відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, за результатами якої склала акт № 5482/23-4/34419636 від 4.11.2010 року. Податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ «Західенергобуд» порушив вимоги пп.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001032340/0 від 12.11.2010 року, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року на 194613 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7140,50 грн.

ДПА у Львівській області, розглядаючи скаргу позивача, та відмовивши в задоволенні такої, додатково визначила йому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3570,25 грн., в зв'язку з чим ДПІ у Франківському районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення № 000153340 від 9.03.2011року про застосування до ТзОВ «Західенергобуд» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3570,25 грн.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 цього ж Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Згідно з п. 5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982 та узгодженого рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14 червня 2005 р. N 06-10/10-698, чинним на час спірних правовідносин, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

Факт повернення Спільною діяльністю за договором простого товариства від 17.11.2006 року позивачу обладнання, робіт та послуг на суму 1669436 грн., в т. ч. ПДВ 278239 грн., поставка яких не була оплачена, знайшов своє підтвердження документами, наявними в справі.

З врахуванням специфіки зазначених активів, зокрема того, що як саме обладнання для свердловин по видобутку нафти і газу, так і роботи по її облаштуванню, є неподільними та створюють єдину конструкцію, в зв'язку з чим об'єктивно їх відокремити без втрати функціонального призначення об'єкта неможливо, суд першої інстанції обґрунтовано вважав про відсутність правових перешкод для застосування позивачем та його контрагентом положень пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та коригування податкової звітності з ПДВ в зв'язку з поверненням товарів, робіт та послуг.

Цим спростовуються доводи апелянта в тій частині, що коригування можливе тільки при умові оплати постачання товарів та неможливе у випадку повернення послуг, оскільки такі вже були надані, використані контрагентом і своє фізичне існування втратили.

Як позивач, так і його контрагент в процесі коригування дотримали всіх вимог, передбачених Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, з цього приводу податкових орган жодних претензій не висловив.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року ( пп. 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 цього ж Закону).

Позивач, як видно з податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, в рядку 22.2 вказав суму 231266 грн. і переніс цю суму в рядок 23.1 декларації за серпень 2010 року.

Оскільки різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в серпні 2010 року мала позитивне значення і складала 36653 грн., то залишок від'ємного значення липня 2010 року 231266 грн. мінус податок, що підлягає сплаті в серпні 2010 року , а саме 36653 грн. складає 194613 грн., як правильно зазначив позивач.

Таким чином, позивач в декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року правомірно в рядку 24 декларує залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (липня 2010 року), який утворився в попередньому податковому періоді, в липні 2010 року, 194613 грн., та переносить цю суму до рядка 25.2 як суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За таких обставин висновок відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на 194613 грн. не відповідає дійсності. Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на 194613 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій підлягають визнанню неправомірними та скасуванню.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним в ній доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, про що детально описав в постанові, тому підстав для скасування останньої не має.

Доводи апеляційної скарги, як зазначалося вище, висновків суду не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2.04.2012 року в справі № 2а-14625/11/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський