Ухвала

від 30.05.2013 по справі 2а/2570/3489/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3489/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРА-ГРУП» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРА-ГРУП» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправними дії відполвідача та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012р. № 0004082320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року позовні вимоги адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з початку 2012 року відповідачем було проведено декілька перевірок позивача щодо господарських правовідносин останнього з ПП «А.В.П.Тріада» за період жовтень-листопад 2011 року.

За наслідками вказаних перевірок були складені довідка від 16.01.2012, якою зафіксовано відсутність порушень, акт перевірки від 26.03.2012, яким встановлені порушення, що не мають відношення до ПП «А.В.П.Тріада», а також акт перевірки від 17.10.2012, яким встановлені порушення ТОВ «ВЕРА-ГРУП» пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реальності здійснення господарських операцій з контрагентом позивача податковим органом лише на підставі службової записки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 27.12.2011 № 4227, якою отримано інформацію щодо наявності ознак фіктивності ПП «А.В.П.Тріада».

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, у відповідності до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не було надіслано платнику податків обов'язкового письмового запиту органу державної податкової з вимогою про надання пояснень та їх документальних підтверджень з приводу акту № 16895/23-02 від 30.12.2011, що надійшов на адресу відповідача від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва листом № 33/7/23-0209 від 04.01.2012, яким встановлено ознаки фіктивного підприємництва ПП «А.В.П. Тріада».

Також, з матеріалів справи вбачається, що перевірка не була проведена на підставі самостійного звернення платника податків, а також вказана перевірка проводилась не у межах кримінальної справи, як то визначено п. 78.2 ПК України.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004082320 від 30.10.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 268525 грн. та № 0004092320 від 30.10.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 291875 грн., з яких за основним платежем - 233500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58375 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є протиправними щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача, оскільки не було жодних обставин для такого проведення, виключний перелік яких встановлений п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, або підстав для її проведення, визначених п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України. .

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ВЕРА-ГРУП» (Покупець) та ПП «А.В.П. Тріада» (Постачальник) було укладено договори купівлі-продажу від 03.10.2011 № б\н, від 05.10.2011 № б\н та від 03.11.2011 № 3/11-11, згідно яких Постачальник зобов'язується передати, у встановлений п. 5.2 даних договорів строк, товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену даними договорами.

На виконання вказаних договорів купівлі-продажу ПП «А.В.П. Тріада» було поставлено позивачу товар (тканину камуфльовану, тканину брезентову, тканину підкладочну, тканину діагональ, обрізь тканини змішаної, каркас намету штабного, матрац ватяний одинарний, подушку пір'яну, ковдру відомчу напіввовняну, підковдру бавовняну з боковим вирізом, рушник махровий, ґудзики, нитки, тканину смісову), про що свідчать видаткові накладні.

Основними видами діяльності ТОВ «ВЕРА-ГРУП» є виробництво робочого одягу, виробництво верхнього одягу, виробництво спіднього органу, виробництво іншого одягу та аксесуарів, роздрібна торгівля текстильними та галантерейними товарами, що не заперечується сторонами та вбачається з акту перевірки від 17.10.2012.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включені до податкового кредиту відповідного періоду, а саме за жовтень 2011 року в сумі 188333 грн., за листопад 2011 року в сумі 45167 грн., а також відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період. В результаті господарських взаємовідносин з ПП «А.В.П. Тріада» позивачем сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 4-й квартал 2011 року в сумі 1167500 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочину підприємство-контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податків, що не заперечується сторонами, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України дані обставини не потребують доказуванню.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.2 ст. 78 ПК України встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Отже таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню, а судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.