Постанова

від 27.05.2013 по справі 801/4764/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2013 р. (15:20) Справа №801/4764/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В. за участю представника позивача Полєтаєвої Г.І., довіреність №б/н від 29.11.2012 року, представника позивача Гостєвої К.І., довіреність № 6 від 24.04.2013 року, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіта Мед"

до Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними висновків та дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіта Мед» (надалі -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати протиправними висновки Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року щодо порушень ТОВ «Фіта Мед» ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Фіта Мед» (ЄДРПОУ 35873936) до реальних вигодонабувачів за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року;

-визнати протиправними дії Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фіта Мед» з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарької діяльності за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, у вигляді акту перевірки № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.04.2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року про порушення ТОВ «Фіта Мед» ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Фіта Мед» (ЄДРПОУ 35873936) до реальних вигодонабувачів за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року по суті.

Вважає, що надані ним до перевірки по взаємовідносинам з даними контрагентами документи: договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, реєстри податкових накладних, банківські виписки тощо, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять всі необхідні реквізити та підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Крім того, зазначив, що реальними правовими наслідками для ТОВ «Фіта Мед» є придбані товари, які були використані у господарській діяльності далі продані контрагентам позивача, тож висновки відповідача про нікчемність спірних операцій через те, що вони не спричинили настання реальних правових наслідків, є безпідставними.

Також позивач зауважив, що його контрагенти у перевіреному періоді були юридичними особами, перебували на обліку в ДПІ, мали свідоцтва про сплату ПДВ, тож мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

До того ж, жодна з угод, яку відповідач вважає нікчемною, у порушення передбаченого ст. 204 Цивільного кодексу України принципу презумпції правомірності правочину, у судовому порядку недійсним не визнавалась, а доказів їх суперечності закону, в силу самих норм якого ці правочини можна було б вважати нікчемними, відповідачем не надано.

Позивач вважає, що при оплаті придбаних у вищевказаних контрагентів товарів ТОВ «Фіта Мед» було зобов'язане лише сплатити відповідну суму ПДВ в їх ціні контрагентам, які, в свою чергу, зобов'язані внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність, що підтверджується і судовою практикою в аналогічних справах, що склалася.

За таких обставин, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Також позивач зазначив, що відповідно до п.86.1 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а якщо такі порушення відсутні, - складається довідка.

Позивач вважає, що оскільки висновки акту перевірки протиправні та помилкові, адже порушення податкового законодавства щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість у перевіреному періоді та по спірним господарським операціям він не допускав, то відповідно до вимог п.86.1 Податкового кодексу України відповідач за результатами перевірки ТОВ «Фіта Мед» повинен був скласти довідку, а не акт перевірки.

Відповідач не забезпечив явку представника у судове засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Генічеська міжрайонна Державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Генічеська міжрайонна Державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача - Генічеська міжрайонна Державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби, а також перевірити обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіта Мед» зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 11.04.2008 року №18821070003014029, що підтверджується Витягом з ЄДР, та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіта Мед».

Суд зазначає, що позивач взятий на облік платника податків в органах податкової служби 14.04.2008 року та перебуває на обліку в Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200012409 від 23.01.2012р.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіта Мед» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

20.02.2013р. на підставі наказу Геніческої МДПІ від 04.02.2013 року № 52, згідно із п.п.78.1.1, п.п.78.1.11 п. 78.1 п. 78.2 ст. 78 , ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI Генічеською міжрайонною Державною податковою інспекцією Херсонської області ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фіта Мед» з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарької діяльності за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, за результатами якої був складений акт № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Фіта Мед» (ЄДРПОУ 35873936) до реальних вигодонабувачів за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року; не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. На підставі зазначено акту податкове повідомлення-рішення не було прийнято.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фіта Мед» з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарької діяльності за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, у вигляді акту перевірки № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, підставою оформлення результатів перевірки саме актом, а не довідкою, є вчинення платником податку, який перевірявся, порушень податкового законодавства у перевіреному періоді, а також їх правомірне та обґрунтоване виявлення та відображення контролюючим органом в акті перевірки.

Судом встановлено, що у перевіреному періоді (з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року) правила оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість були встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», тож суд перевіряє дотримання позивачем встановлених даними нормативними актами правил оподаткування спірних господарських операцій.

Як зазначено у висновках акту № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року, перевіркою ТОВ «Фіта Мед» було встановлено, що у зв'язку з відсутністю у ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям (ТОВ «Фіта Мед») до складу податкового кредиту не обґрунтовано віднесена сума податку на додану вартість всього в сумі 434507,00 грн., а саме:

ТК «Сігма Груп» у розмірі ПДВ 111733,00 грн.

Торговий дім «Архіп» у розмірі ПДВ 78591,00 грн.

ПП «Аланар» у розмірі ПДВ 142683,40 грн.

ТОВ «ВСК Геос» у розмірі ПДВ 101500,00 грн.

Відповідач зазначив, що перевіркою позивача встановлено порушення ч. ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів з вищевказаними контрагентами вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Зазначено також, що перевіркою позивача не підтверджено реальність проведених господарських операцій з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, що підтверджується актом перевірки.

В свою чергу, з акту перевірки вбачається, що ТОВ «Фіта Мед» придбані товари у ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року повністю використані позивачем у своїй господарській діяльності та продані контрагентам, про що у акті перевірки наводиться таблиця.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з наступних підстав.

Передусім, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи, протоколи допитів посадових осіб підприємств - контрагентів позивача та акти проведення зустрічних звірок платників податків по ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос», не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, по якій ще не винесено вироку, а по якій лише проводиться досудове слідство, та акти зустрічних звірок контрагентів платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, товари придбані ТОВ «Фіта Мед» у ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» повністю використані підприємством у своїй господарській діяльності, що підтверджується наступним:

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» згідно Договору поставки товару №К7-01/11-09 від 01.11.2009р. з ТОВ «ТК СИГМА ГРУП».

У грудні 2009 року згідно видаткової накладної №249 від 01.12.2009 р., податкової накладної №328 від 01.12.2009р. придбано товару у кількості 1500 штук на суму 61506,00 грн. з ПДВ, видаткової накладної №250 від 02.12.2009 р., податкової накладної №329 від 02.12.2009р. придбано товару у кількості 1400 штук на суму 57400,00 грн. з ПДВ, видаткової накладної №254 від 21.12.2009 р., податкової накладної №333 від 21.12.2009р. придбано товару у кількості 1000 штук на суму 41004,00 грн. з ПДВ, таким чином у грудні 2009 року ТОВ «Фіта Мед» придбало товар кількістю 3900 штук на загальну суму 159910,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 09.12.2009 р. з ТОВ «Тріофарм», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 14.05.2009 р. з Крим. філія ПОКП «Полтавафарм», Договору № б/н від 14.05.2009 р. з ЗАТ ТД «Гулівер», Договору № б/н від 15.09.2009 р. з ТОВ «СЕТ», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна» у кількості 3854 штук на суму 196380,46 з ПДВ .

Згідно видаткової накладної № 179 від 11.01.2010 р., податкової накладної №198 від 11.01.2010р. у січні 2010 року придбано товару у кількості 2450 штук на суму 100459,80 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № 4-01/08-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ «НВКФ «ТЕКО», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № б/н від 14.05.2009 р. з ЗАТ ТД «Гулівер», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору № б/н від 27.11.2010 р. з ТОВ «Аптека №283», Договору поставки № 68 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Юніс», Договору поставки № 69 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аптека «Магнолія», Договору № б/н від 22.01.2010 р. з ТОВ «Фармація Запоріжжя», у кількості 2290 штук на суму 118814,88 з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №450 від 02.02.2010 р., податкової накладної №521 від 02.02.2010р. у лютому 2010 року придбано товару у кількості 4000 штук на суму 164016,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору поставки № 69 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аптека «Магнолія», Договору поставки № 68 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Юніс», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс» у кількості 4192 штук на суму 210092,70 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №744 від 01.03.2010р., податкової накладної №881 від 01.03.2010р. у березні 2010 року придбано товару у кількості 6000 штук на суму 246024,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 01.03.2010 р. з ТОВ «КП Аптека №131», Договору поставки № 69 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аптека «Магнолія», Договору поставки № 68 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Юніс», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору № б/н від 22.01.2010 р. з ТОВ «Фармація Запоріжжя», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору № б/н від 15.09.2009 р. з ТОВ «СЕТ», Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377» у кількості 5990 штук на суму 306390,32 грн. з ПДВ.

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» у ТОВ «ТД «Архіп» згідно видаткової накладної №99 від 01.04.2010р., податкової накладної №103 від 30.04.2010р. у квітні 2010 року придбано товару у кількості 7000 штук на суму 287028,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору поставки № 69 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аптека «Магнолія», Договору № б/н від 22.01.2010 р. з ТОВ «Фармація Запоріжжя», Договору поставки № 68 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Юніс», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», у кількості 7015 штук на суму 355147,89 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №408 від 05.05.2010р., податкової накладної №451 від 05.05.2010р. у травні 2010 року придбано товару у кількості 3500 штук на суму 143514,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм», Договору поставки № 69 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аптека «Магнолія», Договору поставки № 68 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Юніс», Договору № б/н від 24.02.2010 р. з ТОВ «Закарпатфармсервіс», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 01.03.2010 р. з ТОВ «КП Аптека №131», Договору № 4-01/08-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ «НВКФ «ТЕКО», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору № б/н від 24.02.2010 р. з ТОВ «Парацельс-2002» у кількості 3351 штук на суму 173931,67 грн. з ПДВ.

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» згідно Договору поставки товару №0106 від 01.06.2010р. з ПП «АЛАНАР» згідно видаткової накладної №83/1 від 07.06.2010р., податкової накладної №103/1 від 07.06.2010р. у червні 2010 року придбано товару у кількості 6500 штук на суму 222105,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору № б/н від 24.02.2010 р. з ТОВ «Парацельс-2002», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377» у кількості 6560 штук на суму 329800,06 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №137/1 від 02.07.2010р., податкової накладної №170/2 від 02.07.2010р. у липні 2010 року придбано товару у кількості 7000 штук на суму 285600,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм», Договору № 4-01/08-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ «НВКФ «ТЕКО», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна» у кількості 3256 штук на суму 166161,60 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №219/2 від 02.08.2010р., податкової накладної №269/2 від 02.08.2010р.,видаткової накладної №242/2 від 12.08.2010р., податкової накладної №296/2 від 12.08.2010р. у серпні 2010 року придбано товару у кількості 4000 штук на суму 164000,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М» у кількості 7838 штук на суму 393629,17 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №298/2 від 01.09.2010р., податкової накладної №356/2 від 01.09.2010р., у вересні 2010 року придбано товару у кількості 3600 штук на суму 1476000,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 24.02.2010 р. з ТОВ «Парацельс-2002», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору купівлі-продажу № 49 від 15.06.2010 р. з КП «Луганська обласна «Фармація», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм» у кількості 3156 штук на суму 162288,00 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №616 від 01.10.2010р., податкової накладної №673 від 01.10.2010р., у жовтні 2010 року придбано товару у кількості 3700 штук на суму 151700,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору купівлі-продажу № 49 від 15.06.2010 р. з КП «Луганська обласна «Фармація», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору № 4-01/08-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ «НВКФ «ТЕКО», Договору поставки № ф57-13/10-10 від 13.10.2010 р. з ТОВ «Медицина для Вас-Сервіс», Договору поставки № ф58-13/10-10 від 13.10.2010 р. з ПП «Медицина для Вас», Договору № б/н від 24.02.2010 р. з ТОВ «Закарпатфармсервіс», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М» у кількості 4003 штук на суму 207477,78 грн. з ПДВ.

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» згідно Договору поставки №801 від 01.11.2010р. з ТОВ «ГСК ГЕОС» згідно видаткової накладної №ГС 011108 від 01.11.2010р., податкової накладної №011108 від 01.11.2010р. у листопаді 2010 року придбано товару у кількості 4500 штук на суму 184500,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору поставки № ф57-13/10-10 від 13.10.2010 р. з ТОВ «Медицина для Вас-Сервіс», Договору поставки № ф58-13/10-10 від 13.10.2010 р. з ПП «Медицина для Вас», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору купівлі-продажу № 49 від 15.06.2010 р. з КП «Луганська обласна «Фармація», Договору № 4-01/08-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ «НВКФ «ТЕКО», Договору №2 від 25.11.2010 р. з ТОВ «Аптечний склад медичної академії» у кількості 4488 штук на суму 223864,44 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №ГС 011217 від 01.12.2010р., податкової накладної №011217 від 01.12.2010р. у грудні 2010 року придбано товару у кількості 8500 штук на суму 348500,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору поставки № ф58-13/10-10 від 13.10.2010 р. з ПП «Медицина для Вас», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору № б/н від 17.02.2010 р. з ВАТ «Рівнефармація», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору купівлі-продажу № 49 від 15.06.2010 р. з КП «Луганська обласна «Фармація», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору №2 від 25.11.2010 р. з ТОВ «Аптечний склад медичної академії», Договору № 40 від 26.01.2009 р. з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини», Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм», Договору № 4-01/08-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ «НВКФ «ТЕКО» у кількості 8655 штук на суму 437583,75 грн. з ПДВ.

Розшифровка використання добавки дієтичної «Вітокан» 50 мл. з 01 грудня 2009р. по 31 грудня 2010 р.

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» згідно Договору поставки товару №0106 від 01.06.2010р. з ПП «АЛАНАР» згідно видаткової накладної №219/2 від 02.08.2010р., податкової накладної №269/2 від 02.08.2010р. у серпні 2010 року придбано товару у кількості 650 штук на суму 52000,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс» у кількості 616 штук на суму 54470,00 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №298/2 від 01.09.2010р., податкової накладної №356/2 від 01.09.2010р., у вересні 2010 року придбано товару у кількості 540 штук на суму 43200,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М» у кількості 453 штук на суму 41107,00 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №616 від 01.10.2010р., податкової накладної №673 від 01.10.2010р., у жовтні 2010 року придбано товару у кількості 150 штук на суму 12000,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс» у кількості 248 штук на суму 23756,00 грн. з ПДВ.

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» згідно Договору поставки №801 від 01.11.2010р. з ТОВ «ГСК ГЕОС» згідно видаткової накладної №ГС 011108 від 01.11.2010р., податкової накладної №011108 від 01.11.2010р. у листопаді 2010 року придбано товару у кількості 450 штук на суму 36000,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна» у кількості 457 штук на суму 42077,00 грн. з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №ГС 011217 від 01.12.2010р., податкової накладної №011217 від 01.12.2010р. у грудні 2010 року придбано товару у кількості 500 штук на суму 40000,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377», Договору № б/н від 09.02.2010 р. з ТОВ «Роджерс», Договору №2 від 25.11.2010 р. з ТОВ «Аптечний склад медичної академії», Договору № б/н від 15.03.2010 р. з ТОВ «Укрфарм» у кількості 513 штук на суму 47134,00 грн. з ПДВ.

Розшифровка використання добавки дієтичної «Вітокан» 100 мл. з 01.12. 2009р. по 31.12. 2010р.

Товари придбані ТОВ «Фіта Мед» у ТОВ «ТД «Архіп» згідно видаткової накладної №408 від 05.05.2010р., податкової накладної №451 від 05.05.2010р. у травні 2010 року придбано товару у кількості 1000 штук на суму 41004,00 грн. з ПДВ.

Біодобавки були продані згідно Договору поставки № 69 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Аптека «Магнолія», Договору поставки № 68 від 04.01.2010 р. з ТОВ «Юніс», Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377» у кількості 203 штук на суму 10745,20 грн. з ПДВ.

У червні 2010 року біодобавки були продані згідно Договору поставки товару № 04/10 від 01.04.2010 р. з ТОВ «Фра-М», Договору купівлі-продажу № б/н від 01.01.2010 р. з ПрАТ «Альба Україна» у кількості 463 штук на суму 23437,32 грн. з ПДВ.

У липні 2010 року біодобавки були продані згідно Договору № б/н від 13.04.2009 р. з ПП «Центральна аптека №377» у кількості 333 штук на суму 17040,00 грн. з ПДВ.

Розшифровка використання добавки дієтичної «Амбовіт» 50 мл. з 01.12. 2009р. по 31.12.2010р.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року №88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того, з урахуванням досліджених документів та податкових декларацій, суд дійшов висновку про те, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, суд перевіряє відповідність їх оподаткування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

П. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми законодавства слідує, що підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що витрати за вищевказаними договорами не пов'язані з господарською діяльністю позивача, суд вважає їх безпідставними.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків, який формує відповідні валові витрати (витрати) та податковий кредит.

Судом встановлено, що біодобавки «Амбовіт» та «Вітокан» які покупалися позивачем у перевіреному періоді, використовувалися ним для здійснення власної господарської діяльності, якою, відповідно до довідки статистики, є оптова торгівля фармацевтичними товарами, безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю.

Більш того, з акту перевірки вбачається, що ТОВ «Фіта Мед» придбані товари у ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року повністю використані позивачем у своїй господарській діяльності та продані контрагентам, про що у акті перевірки відповідачем наводиться таблиця.

Що стосується податкового кредиту, то відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені також у ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не наведено даних про те, що ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ.

Як слідує з даних офіційного веб-сайту ДПС України, свідоцтва платників ПДВ вищевказаних контрагентів позивача були анульовані пізніше, ніж ними виписані спірні податкові накладні.

До того ж, спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що про недійсність даних податкових накладних свідчать показання посадових осіб контрагентів позивача, які нібито пояснили, що не мають відношення до їх підписання, адже відповідно до п. 1 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, а також п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 та п. 5 цих Порядків податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані підприємствами - платниками ПДВ. Належних та допустимих доказів того, що вони підписані неналежною особою відповідачем суду не надано.

Таким чином, податковий кредит у сумі 434507,00 грн. був сформований позивачем законно та обґрунтовано.

Також суд вважає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність контрагентів позивача ґрунтувались на постанові слідчого про порушення кримінальної справи та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу акту перевірки про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Генічеською міжрайонною Державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні правочини у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні правочинии у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемним відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, суперечать податковому законодавству та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Суд вважає, що оскільки відображені ним висновки про виявлені порушення не відповідають дійсності, а оподаткування позивачем спірних господарських операцій було здійснено законно та обґрунтовано, то відповідач, в силу приписів п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, повинен був оформити результати даної перевірки довідкою, а не актом, тож суд задовольняє позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фіта Мед» з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарької діяльності за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, у вигляді акту перевірки № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року.

Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про визнання протиправними висновків акту перевірки, адже згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт же перевірки та викладені у ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що сам по собі породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.05.2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 03.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фіта Мед» з питань правомірності проведених господарських відносин з ТОВ «ТК Сігма Груп», ТОВ «Торговий Дім «Архіп», ПП «Аланар», ТОВ «ВСК Геос» з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарької діяльності за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, у вигляді акту перевірки № 112/22-1/35873936 від 20.02.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Генічеської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіта Мед» (м. Феодосія, вул. Вересаєва, 12 (код ЄДРПОУ 35873936) 16,20 грн. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.