Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-4362/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/7163/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Вербицької О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 року по справі № 2а-4362/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгові традиції» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгові традиції» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та зобов'язання прийняти податкову декларацію з ПДВ за звітний місяць - листопад 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було складено податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період листопад 2009 року та скеровано на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, однак податкова декларація прийнята не була та на адресу позивача органами ДПІ було направлено лист №9108/1028-321 від 29.12.2009 року у якому було зазначено, що податкова декларація з ПДВ за звітний період листопад 2009 року заповнена всупереч п.1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, а саме, позивачем не було зазначено номери рядків декларації в третьому розділі.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Так, відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 згаданого Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, згідно з п. 1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Колегія суддів зазначає, що згідно з вищевказаним пунктом є тільки три підстави для неприйняття податковим органом декларації, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, непідписання декларації відповідною посадовою особою та нескріплення печаткою платника податків.

Таким чином, при заповненні декларації за листопада 2009 року позивачем було дотримано вимоги п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, а дії відповідача щодо не прийняття даної декларації є незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2010 року по справі №2а-4362/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписВербицька О.В. підписРибченко А.О.