Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-2596/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/7029/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Вербицької О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 року по справі № 2а-2596/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010 року ТОВ «МДК» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3442305 від 10.03.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2010 року та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 10.02.2009 року співробітниками податкової служби була проведена перевірка залу гральних автоматів, який належить ТОВ «МДК», щодо дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3442305 від 10.03.2009 в розмірі 22780,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу», а саме: на момент перевірки в приміщенні гральних закладів всього знаходилось 67 гральних автоматів з грошовим виграшем, які підключені до електромережі та знаходяться у робочому стані та якими не реалізуються фіскальні функції РРО.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що накладення штрафних санкцій за порушення, що мало місце у межах спірних правовідносин, можливо лише в тому разі, якщо гральні автомати мають технічну можливість сумісності з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал».

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР).

Відповідно до статті 2 цього Закону, РРО - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг). У свою чергу фіскальні функції це здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.

Виходячи із наведеного оснащений фіскальної функцією гральний автомат є РРО.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання у сфері послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

За порушення цієї вимоги до суб'єктів господарювання за рішенням контролюючих органів державної податкової служби застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені статтею 17 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Постановою № 121, прийнятою на виконання вимог Закону № 265/95-ВР, остаточний термін (чотири рази переносився урядовими постановами) переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності гральні автомати, встановлено до 31 грудня 2006року (пункт 6 додатку до постанови). Обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть технічним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, покладено на Міністерство промислової політики України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів включено до Державного реєстру.

Зазначене свідчить, що станом на 01 липня 2008 року держава виконала свій обов'язок щодо правового врегулювання та технічного забезпечення переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності гральні автомати.

Факт використання позивачем гральних автоматів після зазначеної дати, у яких не реалізовані фіскальні функції, свідчить про порушення ним пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов правомірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2010 року по справі № 2а-2596/10/2670.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписВербицька О.В. підписРибченко А.О.