Постанова

від 06.06.2013 по справі 815/3348/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3348/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

03 червня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Шкроби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛТРЕЙД» (далі ТОВ «СТІЛТРЕЙД») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.08.2012 року №0001402250 (форми Р) про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371821 гривен (371820,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач зазначив, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТІЛТРЕЙД» код ЄДРПОУ 32078607 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» код ЄДРПОУ 37156768, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року». Але висновки Акту перевірки про порушення ним ст.192, п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року в сумі 371820грн., занижено суму ПДВ до сплати за березень 2011 року на суму 371820грн., при здійсненні господарської діяльності не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України позивачем до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими ПП «АРДЕЯ-ТЕХ». На час видання податкових накладних його контрагент був зареєстрованим платником ПДВ, знаходився в ЄДР, тобто мав повний обсяг правоздатності та дієздатності.

Господарські операції по поставку товару здійснені на підставі Генерального договору поставки №144/3 від 01.03.2011 року, укладеному з ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», якій відповідає вимогам законодавства щодо наявності усіх істотних умов. Договір складений на 3 аркушах, на кожному є печатка сторін. Підпис керівника ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» наявна на 2 аркушах, на 3-му дійсно відсутня, проте вказаний договір не визнавався у встановленому законом порядку недійсним, між тим сторони договору діяли у відповідності до умов договору, тобто він був направлений на реальне настання наслідків, про що свідчить виконання договору обома сторонами. Весь товар йому був доставлений контрагентом відповідно до умов договору, товар отриманий ТОВ «СТІЛТРЕЙД» та ним оплачений. Посилання на відсутність одного підпису в договорі не може бути підставою для твердження неправомірного формування податкового кредиту, так як підставою для цього є здійснення самої господарської операції.

Також позивач вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування висновків щодо порушення ним податкового законодавства на акти перевірок його контрагентів, оскільки сам акт - не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Загальні фрази про відсутність у підприємства - ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» необхідних умов для здійснення господарської діяльності при фактичному не здійсненні перевірки його діяльності у зв'язку з відсутністю за місцем знаходження на час перевірки органами податкової служби, як це зазначено в актах перевірки, не може бути підставою для притягнення до відповідальності ТОВ «СТІЛТРЕЙД», оскільки саме у позивача наявні всі первинні документи щодо формування податкового кредиту. ТОВ «СТІЛТРЕЙД» не може нести будь-яку відповідальність за порушення податкового законодавства допущеного іншими суб'єктами господарювання.

Позивач зазначив, що ПК України встановлює лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник ПДВ. У ТОВ «СТІЛТРЕЙД» наявні податкові накладні, виписані вони контрагентом, якій був зареєстрований як платник ПДВ. Всі накладні відображені у реєстрах отриманих накладних та деклараціях за відповідний період. В акті перевірки ці обставини не спростовуються, а також не спростовується факт оплати підприємством сум ПДВ у ціні придбаних у контрагента товарів.

Таким чином, саме ТОВ «СТІЛТРЕЙД» не допущено жодного порушення податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та дотримано всіх вимог передбачених ст.198 ПК України.

Товар отриманий від контрагента ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» був реалізований та поставлений ТОВ «СТІЛТРЕЙД» іншим контрагентам - покупцям, про що свідчать наявні у товариства первинні документи.

Також позивач зазначив, що в акті перевірки неправомірно зазначено, що ним не надані документи на запит ДПІ, оскільки наявні у нього документи, крім вилучених слідчим згідно протоколу виїмки, були надані на запит, про що свідчить п.3 Акту, в якому зазначено, що для проведення перевірки ТОВ «СТІЛТРЕЙД» було надано письмове пояснення та завірені копії документів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та зазначив, що перевіряючи дослідили Генеральний договір поставки №144/3 від 01.03.2011 року, укладений позивачем з ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», на якому відсувний підпис на 3-му аркуші, а тому вважали цій договір недійсним, проте представник не заперечував, що судовому порядку цій договір недійсним не визнавався. Також представник відповідача зазначив, що з урахуванням актів перевірок відносно ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», дане підприємство не в змозі було постачать товари на ту кількість, яка відображена підприємством. Крім того, перевіряючими було встановлено, що позивач мав прями договори поставок на деяку техніку, тому не зрозуміло чим була викликана необхідність придбання такої техніки у ПП «АРДЕЯ-ТЕХ». Прийняте податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки є правомірним, а тому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «СТІЛТРЕЙД» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.07.2002 року (а.с.30-42). Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 02.08.2002 року.

З 12.07.2012 року по 24.08.2012 року ДПІ проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт перевірки №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТІЛТРЕЙД» код ЄДРПОУ 32078607 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» код ЄДРПОУ 37156768, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року» (а.с.15-28).

На підставі Акту перевірки №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року ДПІ 10.08.2012 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0001402250 (форми Р) про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371821,00 грн. (371820,00грн за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.29).

В Акті від 31.07.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.192, п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року в сумі 371820 гривен, занижено суму ПДВ до сплати за березень 2011 року на суму 371820грн.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

При цьому в акті перевірки не заперечується наявність у позивача податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», на підставі якої сформований податковий кредит відповідного періоду. Зазначені податкові накладні враховані при подачі податкових декларацій за відповідний період, занесені в реєстр виданих та отриманих податкових накладних та додаток 5 до податкової декларації. Таким чином, в акті перевірки не спростовується виконання позивачем вимог законодавства щодо формування податкового кредиту.

Суд вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в Акті перевірки на те, що податкові накладні, отримані ТОВ «СТІЛТРЕЙД» від ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» складені з порушенням вимог п.201.1 ст.201 ПК України (податкова адреса ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» - м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд.132Г,кв.426, що зазначена в податкових накладних, отриманих ТОВ «СТІЛТРЕЙД», не відповідає фактичному місцезнаходженню платника ПП «АРДЕЯ-ТЕХ»), а також вимог п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2010 року, відповідно до якого всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюється печаткою такого платника податку-продавця. При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 201.2 ст.201 ПК України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби. Наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 року затверджені форма податкової накладної та порядок її заповнення. Згідно цього Наказу втратив чинність наказ ДПС України від 21.12.2010 року щодо форми та порядку заповнення податкової накладної, якій діяв на час спірних правовідносин. Зазначеними Порядками визначено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Крім того, передбачена можливість таким платником податків делегувати свої повноваженні філіям, або уповноважувати інших осіб на підписання податкових накладних. Тобто для юридичної особи - платника податку такою особою є керівник підприємства або інша особа, яку він уповноважує на ці дії.

Оскільки податкові накладні отримані позивачем від контрагента ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» підписані його керівником Сагіровим В.Г., що в акті перевірки не спростовується, посилання в акті перевірки на необхідність підписання податкових накладних будь-якою іншою уповноваженою особою є неспроможним.

Не спроможним є також посилання перевіряючих на невідповідність податкової адреси, зазначеної в податкових накладних, фактичному місцезнаходженню платника ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», оскільки в акті не зазначено, яку адресу перевіряючи вважають фактичним місцезнаходженням цього платника податку. В той же час згідно наданого позивачем витягу з ЄДРЮО та ФОП ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» 20.08.2010 року зареєстроване за адресою м. Алчевськ,вул. Волгоградська, буд.132Г, офіс 426 (що є його юридичною та податковою адресою), за вказаною адресою знаходилось на час виписки та надання позивачу податкових накладних, в яких ця адреса зазначена (а.с.55-63, 89-92).

При цьому суд враховує, що статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом достовірно встановлено, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» зареєстрований в ЄДР як діюче підприємство, а також зареєстрований платником ПДВ (а.с.89-94).

Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень не надав в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також жодного доказу про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача.

Також неспроможним вважає суд посилання перевіряючих в Акті перевірки та представника відповідача у судовому засіданні як на підставу обґрунтованості висновків акту перевірки наявність у позивача прямих договорів на поставку деякої техніки, яка придбалась і у ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», оскільки ці доводи не спростовують здійснення господарської операції позивача з контрагентом, а сама господарська діяльність підприємства відповідно до ст. 44 ГК України здійснюється на основі, зокрема, самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

В акті перевірки зазначено, що під час її проведення досліджені податкові накладні та накладні, виписані ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» позивачу в березні 2011 року, які були вилучені та доступ до яких забезпечений слідчим, податкові декларації позивача, дані інформаційних баз та акти перевірок Аллчевської ОДПІ відносно контрагента ПП «АРДЕЯ-ТЕХ». Акт перевірки не містить посилань на дослідження даних бухгалтерського обліку позивача, що на думку суду не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984), згідно п. 6 розділу І якого факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку №984 у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відмови посадових осіб платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

В акті перевірки №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року відносно позивача вказані вимоги Порядку№984 відповідачем не дотримано.

Дослідивши надані відповідачем акти перевірок Алчевської ОДПІ відносно контрагента позивача ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» №1813/236-37156768 від 14.11.2011 року (а.с.196-207) та №299/22-300/37156768 від 15.05.2012 року (а.с.208-221), на які посилаються перевіряючи та які покладені в основу висновків акту перевірки №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року відносно позивача щодо порушення ним податкового законодавства, суд дійшов до висновку, що вони також складені з порушенням Порядку №984, що виключає можливість використовувати їх для будь-яких висновків відносно позивача. Крім того, в акті від 15.05.2012 року у п.2.10 щодо попередніх перевірок, які проводились органами ДПС зазначені п'ять актів перевірок відносно ПП «АРДЕЯ-ТЕХ», а також відомості про те, що висновки по чотирьом з них, у тому числі №1813/236-37156768 від 14.11.2011 року, на якій посилаються перевіряючи в акті перевірки відносно позивача, знаходяться на адміністративному оскарженні (а.с.210).

Суд вважає неправомірним п.2 висновку Акту перевірки №4208/22-5/32078607 від 31.07.2012 року відносно позивача (на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, що оскаржується), про не оформлення належним чином укладеним договором господарських відносин між ТОВ «СТІЛТРЕЙД» та ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» в порушення вимог ст.207,208 ЦК України, оскільки згідно п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 20 «Права органів державної податкової служби» ПК України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними, недійсними.

Відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Разом з тим, положення ст. 207 та ст. 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби можуть звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів, а не податкових органів. Проте відповідач не надав жодного належного доказу щодо визнання судом договору між позивачем та його контрагентом №114/3 від 01.03.2011 року недійсним, нікчемним.

Недоліки договору не виключають здійснення господарської операції сторонами відповідно до договору. Ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні представником відповідача не доведено, що господарські операції не здійснювались.

В свою чергу факт придбання позивачем товарів у ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» для використання у власній господарській діяльності підтверджується відповідними дослідженими судом бухгалтерськими документами. Товар був оплачений позивачем, в ціні товару був сплачений ПДВ, отримані податкові накладні на підставі яких сформований податковий кредит. Придбаний товар позивач реалізував по договорам контрагентам - ТОВ «Моцарт-Готель», ВАТ «Одеській припортовий завод», ТОВ «Готель Одеса», фірма Дайленко», ТОВ Диском» та іншим, що підтверджується договорами, накладними, довіреностями на отримання товару (а.с.97-144, 167-171).

Жодного обґрунтованого доводу на спростування вказаних фактів відповідач не наддав. Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства, зокрема ст.198 ПК України, по господарським операціям з ПП «АРДЕЯ-ТЕХ» щодо формування податкового кредиту позивач не допустив.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента позивача (несплата податків, притягнення до відповідальності керівника підприємства) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

При цьому суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вимога закону щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платником стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.08.2012 року №0001402250 (форми Р) про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «СТІЛТРЕЙД» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371821(триста сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять одна) гривна (371820,00 гривень за основним платежем, 1,00 гривна за штрафними (фінансовими) санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛТРЕЙД» судові витрати у сумі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривни.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку статей 160,167 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.08.2012 року №0001402250 (форми Р) про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «СТІЛТРЕЙД» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371821(триста сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять одна) гривна (371820,00 гривень за основним платежем, 1,00 гривна за штрафними (фінансовими) санкціями).

06 червня 2013 року.

.