Рішення

від 14.12.2006 по справі 20-7/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2006 р. справа № 20-7/343

За позовом:          Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”

          в особі Севастопольської дирекції

          (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21)

до відповідача:          Приватного підприємства „Завод ТМ”

          (99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 48)

про          стягнення заборгованості за Договором № 22-16/03 від 15.07.2003 про оренду нерухомого майна в вигляді неустойки в сумі 10301,62грн.,

Суддя: Г.П. Ілюхіна

Представники:

Від позивача:          Вяткіна О.О., представник, довіреність № 27-030 від 08.02.2006;

Від відповідача:           Коваленко В.К., директор, наказ № 5 від 30.04.2006;

Суть спору:

Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Севастопольської дирекції звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Приватного підприємства „Завод ТМ” про стягнення заборгованості за Договором № 22-16/03 від 15.07.2003 про оренду нерухомого майна в вигляді неустойки в сумі 10301,62грн., з посиланням на статтю 785 Цивільного кодексу України, статті 224, 226 Господарського кодексу України.

Відповідач в відзиві на позов (вх.№ 37602) позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення  визнав повністю, просить застосувати положення статті 232 Господарського кодексу України, а також просить надати розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців.

Позивач в частині надання розстрочки просить винести рішення на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

15.07.2003 між позивачем та відповідачем укладено Договір № 22-16/03 оренди нерухомого майна  - нежитлового приміщення, загальною площею 93,8м2, що розташовано: м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 1; зі строком дії до 31.12.2005 (а.с.9-10).

29.11.2005, 25.05.2006, 19.07.2006, 01.09.2006 листами (№№ 14-7235, 14-3256, 14-4415, 14-5277 відповідач був повідомлений про припинення Договору та необхідність здати приміщення за актом прийому-передачі позивачу (а.с.17-20).

11.07.2006, 15.08.2006, 18.10.2006 позивач надіслав на адресу відповідача претензії про погашення заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам (№№ 02-4250, 02-4953, 02-6425) (а.с.31-33).

01.10.2006 відповідач звільнив зазначене приміщення без підписання акту прийому-передачі, надіславши на адресу позивача лист № 18 від 30.09.2006, в якому зобов'язався в строк до 31.12.2006 сплатити заборгованість.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно частин 5, 6 статті 22, частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відповідач має право визнати позов повністю або частково; господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позовних вимог приймається судом, так як не суперечить діючому законодавству України та не порушує законні права та охоронювані законом інтереси третіх осіб.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193, 224, 226, 232 Господарського кодексу України, статтею 785 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічгні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 224, 226 Господарського кодексу України,  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України, при припиненні договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річь в стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Якщо наймач не виконує обов'язки по поверненню речі, наймодевець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування речью.

Статтею 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення неустойки підлягають задоволенню частково в сумі 6822,46грн. за шість місяців: з січня по червень 2006 року згідно розрахунку позивача з урахуванням обмежень, встановлених статтею 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, вислухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги тяжке фінансове положення відповідача, вважає можливим задовольнити заяву ПП „Завод ТМ” про надання розстрочки виконання рішення  суду строком на шість місяців, починаючи з 01.01.2007 по 01.07.2007.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення неустойки –частково в сумі 6822,46грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193, 224, 226, 232, 233 Господарського кодексу України, статтею 785 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Завод ТМ” (99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 48, ідентифікаційний код 32561503, п/р 260043018980 в ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 3840270) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Севастопольської дирекції (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 21, ідентификаційний код 22287114, п/р 2600519 в СФ АППБ “Авваль”, МФО 324504) 6822,46грн. неустойки за користування приміщенням, 68,22грн. державного мита та 78,15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати розстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців, починаючи з 01.01.2007.

Стягнення заборгованості в сумі 6968,83грн. провести в наступному порядку:

-          січень 2007 –1161,47 грн.;

-          лютий 2007 –1161,47 грн.;

-          березень 2007 –1161,47 грн.;

-          квітень 2007 –1161,47 грн.;

-          травень 2007 –1161,47 грн.;

-          червень 2007 –1161,48 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                     Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлене та підпісано

в порядку статті 84 ГПК України

19.12.2006