Постанова

від 03.06.2013 по справі 5011-37/17185-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Справа№ 5011-37/17185-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Малайдах А.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Бондаренко О.В.

від відповідача - Денисенко А.С.

від третьої особи 1 - не з'явився

від третьої особи 2 - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року (суддя: Гавриловська І.О.)

за позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія

"Укр-Петроль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"УкрРосТрансОйл"

треті особи 1.Приватне акціонерне товариство

"Закарпатнафтопродукт-Мукачево"

2.Державне територіально-галузеве об'єднання

"Львівська залізниця" в особі станції Володимир-Волинський

про вартості нестачі вантажу у розмірі 15 658,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 15 658,73 грн., на підставі Додаткової угоди № 37 від 17.09.2012 до договору поставки нафтопродуктів № 326 від 13.10.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року по справі № 5011-37/17185-2012 задоволено позов Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" на користь Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" 15 658,73 грн. вартості нестачі вантажу.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 10.04.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року, в складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.06.2013 року.

30 травня 2013 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення КАГС подав відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 03.06.2013 року з'явились представники позивача, відповідача. Представники третіх осіб 1 та 2 у призначене судове засідання не з'явились з невідомих суду причин.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, а також об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 жовтня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", (постачальник) та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (покупець) укладено договір поставки № 326 нафтопродуктів (надалі - договір поставкиЗгідно з п. 1.2. вищевказаного договору, базис та строки поставки, кількість, номенклатура і ціна товару зазначаються в додатках до даного договору і/або накладних на реалізацію товару.

Розділами 2 і 3 договору поставки визначено кількість, якість та ціну товару, що постачається за даним договором.

Згідно з п. 5.1. договору поставки, покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держкомстандарту і Держкомстату України № 281/171/578/155 від 20.05.08 р. (Інструкція), згідно з діючим законодавством України, а також у відповідності з умовами даного договору.

Пунктом 6.1. зазначеного договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити 100 % оплату вартості товару не пізніше одного банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунка-фактури, якщо інше не передбачено відповідним додатком.

Відповідно до п. 7.1. договору поставки, при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, з урахуванням додатків до цього договору.

Пунктом 11.1. договору поставки встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2011 року якщо за 20 діб до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну, договір вважається продовженим на наступний календарний рік. Даний договір може бути змінений тільки за згодою сторін, шляхом підписання додатку до цього договору.

17 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", (постачальник) та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (покупець) укладено додаток № 37 до договору поставки № 326 від 13 жовтня 2011 року (надалі - додаток № 37) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар).

Відповідно до рахунку-фактури № В0009919 від 17.09.2012 року, на виконання договору, позивачем перераховано на рахунок відповідача суму в розмірі 1993439,28 грн.

Згідно з п. 3.2.1. додатку № 37 поставка товару здійснюється на умовах СРТ - Інкотермс-2000: залізничним транспортом - перевезення оплачені до станції призначення покупця. Право власності на товар, ризик його випадкової втрати або пошкодження, переходить з моменту передачі товару перевізнику на станції відправлення - ст. Новград-Волинський-1, ПЗ З/Д. Датою поставки є дата штемпеля станції відправлення про приймання вантажу до перевезення.

Згідно з п. 3.5. додатку № 37, при визначенні кількості товару, що прибув на станцію призначення (в пункт призначення) враховуються норми природної втрати та похибки вимірювання в межах норм, встановлених Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держкомстандарту і Держкомстату України № 281/171/578/155 від 20 травня 2008.

Пунктом 4.1. додатку № 37 передбачено, що даний додаток вступає в силу з моменту його підписання сторонами, є невід'ємною частиною договору поставки № 326 та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним додатком.

Місцевим господарським судом встановлено, що 21.09.2012 року на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці вагоно-цистернами № 73947749, 73737462, 74082918 прибув вантаж, паливо дизельне (марки Л-0,05-62), відправником якого є ТОВ "УкрРосТрансОйл" (вантажоотримувач), а вантажоодержувачем - ПП "Торгівельна компанія "Укр-Петроль".

Транспортно-експедиційне обслуговування вантажу - палива дизельного (марки Л-0,05-62) здійснювалось на підставі укладеного договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 5/ДЕ від 01 січня 2012 року, укладеного між ТОВ "УкрРосТрансОйл" (експедитор) та ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" (замовник) (надалі - договір).

Відповідно до п. 3.1. договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 5/ДЕ від 01.01.12 р., фактична кількість відвантажених експедитором нафтопродуктів підтверджується комплектом перевізних документів, а саме залізничною накладною, яка їде з відвантаженою вагоно-цистерною до станції призначення і залізничною квитанцією про прийом вантажу до перевезення, що є четвертим примірником комплекту перевізних документів і залишається у вантажовідправника.

Як вбачається з залізничної накладної 3/0-0-1-0 від 18 вересня 2009 року маса вантажу, визначена вантажовідправником, становить 178 864 кг.

22 вересня 2009 року представниками ПП "ТК "Укр-Петроль" Зеленчуком П.О. та Губеруком О.В., уповноваженими на приймання вантажу згідно з наказом № 22/09 від 22.09.2009 року, проведено перевірку маси вантажу за допомогою ЗВТ (ультразвукового приладу) та виявлено нестачу вантажу у вагоно-цистерні № 73737462.

При цьому, вагони-цистерни прибули в комерційному відношенні справні, з непорушеними пломбами вантажовідправника, вказаними в залізничній накладній, слідів доступу до вантажу виявлено не було.

Відповідно до п. 5.2.10 Інструкції, представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення, за винятком випадків, коли для прибуття транспортом необхідно більше часу (у такому разі строк для прибуття дорівнює часу, необхідному для безпечного руху транспорту), якщо більший строк не обумовлено відповідним договором. Представник вантажовідправника зобов'язаний мати довіреність на право участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, що надійшла.

У добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника. Вантажовідправник може уповноважити інших осіб на участь у прийманні нафти або нафтопродуктів за кількістю. У цьому разі на довірену особу видається довіреність.

Згідно з п. 5.2.11 Інструкції, у разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника приймання нафти або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежної експертної організації, що обумовлено у відповідному договорі. У разі, якщо у відповідному договорі не було обумовлено незалежної експертної організації, приймання нафти та нафтопродуктів здійснюється самостійно.

Вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем викликано представника вантажовідправника (телеграма № 1/0009 від 24.09.12 р.), а також представника залізниці (22.09.2012 року та 24.09.2012 року)для комісійного приймання вантажу 26.09.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта щодо неналежного виклику його представника для складання комерційного акту.

Відповідно до п. 5.2.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Інструкція), у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Згідно з п. 5.2.5. вищевказаної інструкції, комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти інафтопродуктів, установлених цією інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.

Відповідно до п. 5.2.6 Інструкції, результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

26 вересня 2012 року, під час комісійного приймання дизельного палива за участю представника Волинської торгово-промислової палати експерта Нестерук Т.М., проведено відкриття вагоно-цистерн для проведення перевірки маси вантажу методом замірів та виявлено, що фактична маса вантажу становить 176172 кг. При перевірці встановлено, що різниця маси вантажу, в порівнянні з залізничною накладною № 32065476, становить у вагоно-цистерні № 73737462 - 1880 кг, що відображається в акті за формою 5-НП № 26/09 від 26.09.12 р. та акті експертизи № В-286 від 26.09.12 р.,

Відповідно до п. 8.9.2. "Виробничих норм природних втрат основних дорожньо-будівельних матеріалів", прийнятих наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) № 500 від 31.10.2006 р., природні втрати при залізничних перевезеннях визначаються множенням норм в процентах на кількість прийнятих до перевезень нафти і нафтопродуктів у тоннах, поділених на 100.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі недостачі норм природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.

Норми природних втрат нафти і нафтопродуктів при залізничних перевезеннях становлять - 0,21 кг на одну тонну вантажу, або 0,021 у відсотках маси вантажу.

Відповідно до акту форми 5-НП та акту експертизи Торгово-промислової палати факт недостачі вантажу у вагоно-цистерні № 73737462, склав 1 880 кг, в тому числі 12 кг - в межах норм природних втрат.

Враховуючи наведене місцевим господарським судом встановлено, що нестача дизельного палива становить 1 405 кг, що перевищує норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси.

Твердження апелянта щодо неналежного проведення комісійного акту 26.09.2012 року, а саме у відсутність представника залізниці, колегією суддів визнано необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з п. 111 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ № 457 від 06.04.1998 р., залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2012 року та 24.09.2012 року позивачем на адресу станції Володимир-Волинський Львівської залізниці направлено лист щодо направлення представника залізниці для участі в комісійному прийманні вантажу.

25 вересня 2009 року позивача повідомлено, що згідно з п.п.17,20 розділу 8 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України видача вантажів, що прибули у справних цистернах за справними пломбами відправника, провадиться залізницею без перевірки маси вантажу. Враховуючи, що цистерни прибули на станцію зі справними пломбами, представник залізниці не буде приймати участь у складанні комісійного акту.

04 жовтня 2012 року ПП "ТК "Укр-Петроль" направило на адресу ТОВ "УкрРосТрансОйл" претензію (вих. № 672) з вимогою сплатити вартість недостачі товару протягом семи банківських днів з дня отримання даної претензії, яка залишилась без відповіді.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок місцевого господарського суду, колегія суддів приходить до висновку про його обґрунтованість та стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 15 658,73 грн. вартості недостачі вантажу.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року по справі № 5011-37/17185-2012 без змін.

Матеріали справи № 5011-37/17185-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.06.2013 року.