Постанова

від 04.06.2013 по справі 903/290/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

04 червня 2013 року Справа № 903/290/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Ткач Ю.В. ,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Лада-2000" на рішення господарського суду Волинської області від 17.04.13 р. у справі № 903/290/13

за позовом Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області (Волинська область, Ківерцівський район, с. Прилуцьке)

до 1. Луцької міської ради (Волинська область, м. Луцьк);

2. Приватного підприємства "Лада-2000"(Волинська область, м. Луцьк)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держземагенства у Волинській області (Волинська область, м.Луцьк)

про визнання незаконним і скасування Державного акту на право постійного користування землею

за участю представників:

Позивача - Красун В.В. (довіреність в матеріалах справи)

- Кирилюк В.Г. (посвідчення №1)

Відповідача 1 - не з'явився

Відповідача 2 - Терновий Р.Б. (довіреність б/н від 01.04.2013р.)

Третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.04.2013р. у справі №903/290/13 (суддя Кравчук А.М.) позов Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області до відповідачів: 1. Луцької міської ради; 2.Приватного підприємства "Лада-2000" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держземагенства у Волинській області про визнання незаконним і скасування Державного акту на право постійного користування землею - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №000098 від 25.04.2000 року, виданий Луцькою міською радою.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 89-91).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 - ПП «Лада-2000» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та припинити провадження в справі (арк.справи 115-119). Скаржник вважає, що рішення господарського суду Волинської області у справі №903/290/13 від 17.04.2013р. прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема звертає увагу суду на те, що як вбачається з постанови Вищого адміністративного суду України від 13.05.2009 р. у справі К-3128/08, у березні 2007 року перший заступник прокурора Волинської області звертався до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах територіальної громади села Прилуцьке в особі Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області до виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області, приватне підприємство «Лада-2000», про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.1998 р. № 633 «Про надання земельної ділянки в постійне користування» та виданого 25.04.2000 р. на підставі зазначеного рішення ПП «Лада» державного акту серії ІІ-ВЛ № 000098 на право постійного користування землею.

Постановою суд відмовив в задоволенні позову, встановивши, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що вулиця Гордіюк, на якій знаходиться спірна земельна ділянка, не належить до земель міста Луцька, а тому виконавчий комітет Луцької міської ради не вправі був приймати рішення №633 від 29.12.1998 р. «Про надання земельної ділянки в постійне користування», є неправомірними та незаконними.

Так, у постанові від 13.05.2009 р. Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.1998 р. № 633 «Про надання земельної ділянки в постійне користування», за результатами розгляду, зокрема, пропозицій міського управління земельних ресурсів, управління архітектури та містобудування, ПП «Лада-2000» надано в постійне користування земельну ділянку в місті Луцьку на вул. Гордіюк, та на підставі цього рішення видано 25.04.2000 р. Державний акт Серії ІІ-ВЛ № 000098, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 538. Невід'ємною частиною зазначеного акту є план зовнішніх меж землекористування та опису цих меж, з якого вбачається, що спірна земельна ділянка межує із землями в межах міста Луцька, не наданих у власність чи користування, землями загального користування, землями під індивідуальною житловою забудовою. Тобто спірна земельна ділянка по вул. Гордіюк не є суміжною із землями села Прилуцьке. Крім того, як зазначено в листі Житлово-комунального підприємства - II від 14.02.2000 р. № 168, автосервісному центру і стоянці по вул. Гордіюк в м. Луцьку, які розташовані на цій земельній ділянці, присвоєно поштову адресу № 32.

З огляду на зазначене вище, та враховуючи ч.3 ст.3 та ст. 9 Земельного кодексу України, Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку, що приймаючи рішення № 633 від 29.12.1998 р. «Про надання земельної ділянки в постійне користування» виконавчий комітет Луцької міської ради діяв в межах своїх повноважень.

Постановою Вищого адміністративного суду України визнано правомірним та таким що прийнятий в межах повноважень Луцької міської ради державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000098 від 25.04.2000 р.

На підставі зазначеного скаржник вважає рішення господарського суду Волинської області у справі №903/290/13 від 17.04.2013р. про визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №000098 від 25.04.2000 р. таким, що суперечить постанові Вищого адміністративного суду України у справі К-3128/08 від 13.05.2009р., якою встановлено правомірність та законність вказаного державного акту.

Крім цього зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 17.04.2013р. у справі №903/290/13 і припинити провадження у даній справі.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. у справі №903/290/13 ПП «Лада-2000» відновлено строки на апеляційне оскарження, скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 04.06.2013р. (арк.справи 113, 114).

28.05.2013р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх.№8098/13, арк.справи 143-144).

30.05.2013р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів скаржника.

У відзиві зокрема зазначає, що постанова Вищого адміністративного суду України від 13.09.2005р. не є тим судовим рішенням, з яким ст.35 ГПК України пов'язує звільнення від доказування вже встановлених обставин і не є судовим рішенням з того самого спору і між тими самими сторонами в розумінні п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, як підставою для припинення провадження у справі, оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 13.09.2005р. у справі № К-3128/08 скасована постановою Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-1212во09. Скасоване судове рішення не може бути покладене в основу висновку суду тих фактів, які були встановлені скасованим судовим рішенням.

Крім цього позивач вважає, що спір у якому прийнята постанова Вищого адміністративного суду України від 13.09.2005 р. у справі № К-3128/08 не являється тотожним спору, який вирішувався у справі № 903/290/13 і, тим більше, такий спір не є господарським спором.

Також, посилаючись на п.4 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» №4176-VI від 20.12.2011р., абз.3 п.2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справи у спорах, що виникають із земельних відносин», позивач заперечує твердження апелянта про пропуск строку позовної давності.

На підставі викладеного просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 17.04.2013 р. у справі №903/290/13 без змін, а апеляційну скаргу ПП «Лада-2000» без задоволення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.06.2013р. представник відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, зазначив, що відповідач 2 був позбавлений права подати заяву про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції, оскільки не отримував повідомлень про призначення судових засідань.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач 1 та третя особа не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку (арк.справи 139, 141).

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідача 1 та третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Луцької міської ради та Головного управління Держземагенства у Волинській області за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

29.12.1998 року виконавчим комітетом Луцької міської ради при виконанні делегованих Луцькою міською радою повноважень по регулюванню земельних відносин (рішення Луцької міської ради від 24.06.1998 року №2/14, арк.справи 18) прийнято рішення № 633 "Про надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект відводу земельної ділянки площею 1,6 га, що розташована по вул.Гордіюк у м. Луцьку, для надання її в постійне користування приватному підприємству "Лада-2000" та надано останньому в постійне користування зазначену земельну ділянку для подальшого розміщення автомобільної стоянки і автосервісного центру з видачею відповідного Державного акту (арк.справи 19). На підставі зазначеного рішення 25.04.2000 року Луцькою міською радою видано приватному підприємству "Лада-2000" Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВЛ №000098 (арк.справи 55-58), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №538.

Відповідно до ст.23 Земельного кодексу Української РСР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (від 5 травня 1993 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Перевіркою, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області встановлено, що Луцька міська рада видала Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПП "Лада 2000" з порушенням діючого земельного законодавства, розпорядившись землями, які належать Прилуцькій сільській раді Ківерцівського району, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.11.2006 року, приписом від 28.12.2006 року Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області, рішеннями Ківерцівської районної ради народних депутатів від 24.12.1993 року № 13/7 "Про встановлення меж сільських населених пунктів", 18.12.1998 року № 4/10 "Про встановлення меж сільських населених пунктів", генеральним планом с. Прилуцьке, листами Волинського обласного Головного управління земельних ресурсів від 29.12.2006 року № 1221-07, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області від 27.12.2006 року №839, Луцької міської ради від 14.02.2011 року № 1.1-10/710 про погодження встановлення меж міста Луцька, з доданими до нього планово-картографічними матеріалами проекту встановлення меж м.Луцька з Прилуцькою сільською радою, оскільки земельна ділянка по вул. Богуна, 1б в с.Прилуцьке, яка межує з землями м. Луцька по вул. Гордіюк, розташована в межах с.Прилуцьке, а не в межах м.Луцька (арк.справи 37-39).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.06.2011 року по справі №2а-6316/11/0308, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №86099/11/910412, позов задоволено. Визнано відсутність компетенції (повноважень) Луцької міської ради та виконавчого комітету Луцької міської ради для прийняття рішень щодо розпорядження землями Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, в тому числі на надання в користування земельної ділянки площею 1,6 га по вул. Богуна 16 в селі Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області, яка межує з землями міста Луцька по вулиці Гордіюк та на зміну і встановлення нових меж міста Луцька та Ківерцівського району Волинської області за рахунок земельної ділянки площею 1,6 га по вул. Богуна 1б в селі Прилуцьке, Ківерцівського району, Волинської області, яка межує з землями міста Луцька по вулиці Гордіюк.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.2012 року у справі №2а-7622/110308 (2/0308/844/2012)13, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 р. по справі № 128242/12, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №633 від 29.12.1998 року "Про надання земельної ділянки в користування".

Разом з цим, відповідно ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до норм ст.267 Цивільного кодексу України за заявою сторони у спорі суд має застосувати позовну давність. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до матеріалів справи, 20 березня 2013 року (відповідно до вхідного штампу господарського суду Волинської області) Прилуцька сільська рада (позивач) звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про визнання незаконним і скасування Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №000098 від 25.04.2000 року, виданий Луцькою міською радою приватному підприємству "Лада-2000".

Отже, з дня прийняття оскаржуваного акту та зверненням позивача до суду минуло більше 12 років.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви з позовом про визнання незаконним і скасування державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ №000098 від 25.04.2000р., який було видано Луцькою міською радою приватному підприємству «Лада-2000», Прилуцька сільська рада Ківерцівського району Волинської області, пропустила передбачений ст.257 Цивільного кодексу України трьохрічний строк позовної давності, що відповідно є підставою для відмови у задоволенні даного позову.

Відповідач 2 звернувся із заявою про застосування строку позовної давності та в судовому засіданні апеляційної інстанції обґрунтував неможливість звернення з такою заявою до суду першої інстанції, у зв'язку з неповідомленням останнього про час та дату проведення судових засідань.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ПП «Лада-2000» слід задоволити частково, а рішення господарського суду Волинської області - скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області до відповідачів: 1. Луцької міської ради; 2.Приватного підприємства "Лада-2000" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держземагенства у Волинській області про визнання незаконним і скасування Державного акту на право постійного користування землею.

Судовий збір за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги, в порядку статті 44 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Лада-2000" на рішення господарського суду Волинської області від 17.04.13 р. у справі № 903/290/13 - задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 17.04.13 р. у справі № 903/290/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області (Волинська область, Ківерцівський район, с.Прилуцьке, вул. Ківерцівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 04333810) на користь приватного підприємства "Лада-2000" (м. Луцьк, вул.Тарасова, 32, код ЄДРПОУ 13368990) 573грн. 50коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.