Постанова

від 22.05.2013 по справі 5011-57/15949-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 5011-57/15949-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від прокуратури: Белікова О.О. - посвідчення НОМЕР_1 від 14.03.2013р.;

від позивача: Вахрамєєва М.Ю. дов. 0315/256 від 15.01.2013 р. ;

від відповідача 1: не з'явилися;

від відповідача 2: ОСОБА_4 представник за довіреністю;

від третіх осіб: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой"

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2012р. (повний текст рішення підписано - 04.04.2013р.)

у справі №5011-57/15949-2012 (суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради

до 1) Севастопольської міської державної адміністрації 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25,ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35

про визнання розпоряджень недійсними та витребування майна.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (надалі - позивач) до Севастопольської міської державної адміністрації (надалі- відповідач-1); Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" (надалі- відповідач-2) про визнання розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації №748-р від 24.03.2010р. "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі бухти Омега для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови" та №1111-р від 06.04.2010р. "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега" недійсними та витребування від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельної ділянки площею 2,9893 га, вартістю 12970679,46 грн. переданої на підставі акту прийому-передачі від 01.04.2010р., на користь Севастопольської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Севастопольською міською державною адміністрацією протиправно, із перевищенням наданих повноважень, встановлених п. 12. Розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України, прийнято розпорядження щодо спірної земельної ділянки у районі бути Омега, площею 2,9893 га, вартістю 12970679,46 грн., яка розташовується в межах міста Севастополя.

Спірними розпорядженнями Севастопольської міської державної адміністрації №748-р від 24.03.2010р. "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі бухти Омега для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови" та №1111-р від 06.04.2010р. "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега", порушено право володіння та розпорядження Севастопольської міської ради на вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 громадян-членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой": ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 р. у справі № 5011-57/15949-2012 позов задоволено частково.

Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №748-р від 24.03.2010р. "Про надання дозволу Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі бухти Омега для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови".

Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1111-р від 06.04.2010р. "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегастрой" (юридична адреса: 99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, 11, кв. 82, код ЄДРПОУ 33366158) в дохід Державного бюджету України 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнуто з Севастопольської міської державної адміністрації (юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) в дохід Державного бюджету України 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка знаходяться у межах населеного пункту - місто Севастополь, а отже, відповідно до пункту 12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою здійснює саме Севастопольська міська Рада. Таким чином суд дійшов висновку, що Севастопольська міська державна адміністрація не мала законних повноважень розпоряджатися земельною ділянкою у місті Севастополі.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва по справі № 5011-57/15949-2012 від 26.02.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 5011-57/15949-2012 від 03.04.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-57/15949-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-57/15949-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Чорна Л.В., Гончаров С.А. та призначено розгляд скарги на 15.05.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. враховуючи перебування головуючого судді Тищенко О.В. на лікарняному, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року справу № 5011-57/15949-2012 прийнято до здійснення апеляційного провадження у наступному складі суддів головуючий суддя: Корсакова Г.В., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А. та призначено розгляд справи на 22.05.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. враховуючи вихід головуючого судді Тищенко О.В. з лікарняного, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-57/15949-2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення.

Представники відповідача 1 та третіх осіб в судове засідання 22.05.2013 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача 1 та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача 1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №748-р від 24.03.2010р. "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі бухти Омега для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови", у відповідності до статей 118, 133, п. 10 розділу XV Конституції України, статей 17, 39, 41, 81, 84, 116, 118, 121, 122, 151, 173, 180 пункту 12 розділу X Земельного кодексу України, статей 5, 14 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", статей 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про планування і забудову територій", на підставі клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой", графічних матеріалів місця розташування та цільового призначення земельної ділянки, надано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної жилої забудови у районі бухти Омега, орієнтовною площею 3,0 га. Вказаним розпорядженням зобов'язано Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" виконати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної жилої забудови у районі бухти Омега, орієнтовною площею 3,0 га, в організації, що має ліцензію на здійснення відповідної діяльності; протягом одного року з дня видання розпорядження надані до Севастопольської міської державної адміністрації для погодження та затвердження у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної жилої забудови в районі бухти Омега, орієнтовною площею 3,0 га.; разом з проектом землеустрою до Севастопольської міської державної адміністрації надати список осіб, що є членами кооперативу та отримують земельні ділянки у порядку безоплатної приватизації з визначенням номера і площі земельної ділянки кожної особи.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №1111-р від 06.04.2010р. "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега", у відповідності до статей 118, 133, п. 10 розділу XV Конституції України, статей 17, 39, 40, 81, 84, 116, 118, 121, 122, 151, 173, 180, п. 12 розділу X Земельного кодексу України, статей 5, 14 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", статей 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про планування і забудову територій", постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 24 березня 2010 року № 748-р, клопотань голови та членів обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой", проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затверджено Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,9893 га і технічну документацію з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега та передано громадянам України - членам Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" у власність земельні ділянки загальною площею 2,9893 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), з віднесенням цих земель до категорії земель житлової і громадської забудови.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Додатку до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега" №1111-р від 06.04.2010р. громадянами-членами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" є: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35.

Актом прийому-передачі межових знаків на зберігання від 01.04.2010 року земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893 га для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної жилої забудови, передана в натурі (на місцевості) Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой".

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і складанню документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд спірна земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893 га для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної жилої забудови, форма власності - державна, відповідно до викопіювання з Генерального плану забудови м. Севастополя, довідки про правовий статус і форму власності та проекту землеустрою (зведеного плану земельної ділянки), розташована у межах населеного пункту м. Севастополь.

Прокурор вважаючи, що спірними розпорядженнями Севастопольської міської державної адміністрації №748-р від 24.03.2010р. "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі бухти Омега для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови" та №1111-р від 06.04.2010р. "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега", порушено право володіння та розпорядження Севастопольської міської ради на вищевказану земельну ділянку, звернувся до суду для відновлення порушених прав органу місцевого самоврядування в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

У відповідності до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно рішення №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Для розуміння поняття «охоронюваний законом інтерес» важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права"треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Як вбачається з матеріалів справи підставою звернення прокурора до Господарського суду міста Києва з позовною заявою є незаконне набуття Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" прав на земельну ділянку площею 2,9893 га, яка розташована у районі бухти Омега в місті Севастополі.

Таким чином доводи скаржника про те, що прокурор не мав достатніх правових підстав для звернення до суду із даним позовом колегія суддів відхиляє, з врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступнику кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст. 8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих адміністрацій.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Згідно ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Отже способом волевиявлення державної адміністрації, яка здійснює розпорядження власністю від імені держави, щодо регулювання земельних відносин є прийняття головою відповідної адміністрації розпорядження.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Севастопольською міською державною адміністрацією протиправно, із перевищенням наданих повноважень, встановлених п. 12. Розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України, прийнято розпорядження щодо спірної земельної ділянки у районі бути Омега, площею 2,9893 га, вартістю 12970679,46 грн., яка розташовується в межах міста Севастополя.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України встановлені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування і пунктом "в" вказаної норми передбачено, що районні державні адміністрації передають у власність або у користування земельні ділянки, розташовані поза межами населених пунктів, для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, коли передача земельних ділянок належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, отримана Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" у власність земельна ділянка площею 2,9893 га знаходилась в межах міста Севастополь, що підтверджується наявною в матеріалах справи технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і складанню документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з нормами Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" повноваження власника землі щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності здійснює відповідний орган місцевого самоврядування.

Землі державної та комунальної власності на території адміністративно-територіальної одиниці міста Севастополь на даний час згідно Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 р. за № 1457-IV, що діяв на час прийняття спірних розпоряджень - не розмежовано.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідності до ст.ст. 12, 122 та п.12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження вказаною вище земельною ділянкою повинно було здійснюватися органом місцевого самоврядування, а саме - Севастопольською міською радою.

Таким чином Севастопольська міська державна адміністрація не мала законних повноважень розпоряджатися земельною ділянкою у місті Севастополі, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893 га, а прийнятті цим суб'єктом владних повноважень розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про передачу у власність громадянам, земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), не відповідають нормам земельного законодавства.

Крім того відповідно до ст.14 Конституції України громадяни, юридичні особи і держава набувають у власність земельні ділянки виключно відповідно до закону. Чинний ЗК визначає правові підстави, способи, порядок придбання громадянами і юридичними особами земельних ділянок у власність.

Порядок надання земельних ділянок у власність і користування фізичних та юридичних осіб встановлений нормами глави 19 Земельного кодексу України.

Водночас, з відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" є юридичною особою.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття спірних розпоряджень) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. При цьому, відповідно до частини другої цієї статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 7 статті 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Підстави та порядок безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачені частинами третьою та четвертою статті 116 і статтями 118 та 121 Земельного кодексу України і стосуються виключно громадян.

Натомість норма ст. 134 Земельного кодексу України закріплює принцип обов'язковості продажу на конкурентних засадах земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, якщо земельна ділянка призначається під забудову і відчужується у власність суб'єктів підприємницької діяльності.

Обов'язковість продажу земельних ділянок на земельних торгах означає, що зазначені земельні ділянки не можуть бути відчужені шляхом договірного продажу; передані у власність на основі договору оренди з правом викупу чи передані безоплатно у власність суб'єктам підприємницької діяльності.

Відповідно до цієї статті земельного кодексу об'єктом купівлі-продажу є земельні ділянки, призначені під забудову, що має бути здійснена суб'єктами підприємницької діяльності. Перелік таких земельних ділянок, що призначаються для продажу, мають визначити місцеві органи державної влади та сільські, селищні, міські ради.

Земельні торги (ст.135 ЗК) - це врегульований нормами чинного земельного, цивільного законодавства, а також локальними нормативно-правовими актами органів державної влади та місцевого самоврядування порядок продажу на конкурентних засадах суб'єктами підприємницької діяльності вільних від будівель і споруд земельних ділянок під забудову.

Земельний кодекс України визначає дві правові форми земельних торгів: земельний аукціон та земельний конкурс.

Отже підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що чинним законодавством України не встановлено можливості безоплатного отримання юридичною особою, в даному випадку - Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой", земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи,спірними розпорядженнями згоду на складання та затвердження проектів землеустрою земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893 га, надано було саме юридичній особі - Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой", а не членам цього кооперативу.

Матеріали справи не містять доказів звернення громадян-членів кооперативу з клопотаннями до Севастопольської міської державної адміністрації про надання їм у власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893.

У результаті, спірними розпорядженнями Севастопольської міської державної адміністрації №748-р від 24.03.2010р. "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі бухти Омега для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної житлової забудови" та №1111-р від 06.04.2010р. "Про передачу у власність громадянам, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих у районі бухти Омега", рішення про надання у власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893 прийнято відносно громадян, яким дозвіл на складання проекту землеустрою не надавався, не затверджувався та, які з клопотаннями про надання їм вказаної земельної ділянки не звертались.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що прийнятті спірні розпорядження органом виконавчої влади не відповідають нормам земельного законодавства чинного на момент їх прийняття, а отже підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про витребування від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельної ділянки площею 2,9893 га, вартістю 12970679,46 грн. на користь Севастопольської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним (недобросовісний набувач). Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння - факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой".

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять, а прокурором не надано суду належних доказів, які б підтверджували перебування на момент звернення до суду з позовом, у Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельної ділянки площею 2,9893 га, вартістю 12970679,46 грн.

Водночас, Прокурор в підтвердження того, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой", посилається тільки на акт прийому-передачі від 01.04.2010р.

Проте, акт прийому-передачі від 01.04.2010р., згідно земельного законодавства не є належним доказом, що підтверджує перебування в користуванні Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Гагарінський район, у районі бухта Омега, площею 2,9893га. Інших доказів прокурором суду не надано.

З огляду на вищезазначене місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги Першого заступника прокурора міста Севастополя про витребування від відповідача 2 - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" земельної ділянки площею 2,9893 га, вартістю 12970679,46 грн. переданої на підставі акту прийому-передачі від 01.04.2010р., на користь Севастопольської міської ради.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мегастрой" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року по справі № 5011-57/15949-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-57/15949-2012 повернути до Господарського суду м.

Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Гончаров С.А.

Чорна Л.В.