Ухвала

від 15.05.2013 по справі 2а-7598/12/0170/30

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2013 р. м.Київ К/800/5293/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос-Крим» до Ленінської районної державної адміністрації АР Крим про спонукання до виконання дій, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альбатрос-Крим» звернулося до суду з позовом до Ленінської районної державної адміністрації АР Крим, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08 серпня 2012 року, просило зобов'язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 4,000 га для будівництва та обслуговування водно-спортивної туристичної бази на 300 місць, строком на 49 років з ТОВ «Альбатрос-Крим» з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки 614375,88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року, позов задоволено; зобов'язано Ленінську районну державну адміністрацію АР Крим укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альбатрос-Крим» договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0122785800:06:001:0243) площею 4,000 га для будівництва та обслуговування водно-спортивної туристичної бази на 300 місць для обслуговування мешканців територіальних громад Ленінського району, строком на 49 років, з нормативно-грошовою оцінкою 614375,88 грн., згідно Розпорядження Ленінської районної державної адміністрації АР Крим від 24 липня 2009 року № 771.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Ленінська районна державна адміністрація АР Крим звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі Ленінська районна державна адміністрація АР Крим зазначає, що позивач з питань укладення договору оренди земельної ділянки до райдержадміністрації не звертався, подані позивачем клопотання від 04 квітня 2012 року та від 25 квітня 2012 року стосувалися визначення розміру орендної плати та прохань про укладення договору оренди не містили. У зв'язку з цим райдержадміністрація вважає, що своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю прав позивача щодо укладення договору оренди землі не порушувала і будь-який спір по даному питанню відсутній. Також відповідач зазначає про неправомірність визначення судом нормативної оцінки землі, суд не може приймати на себе повноваження райдержадміністрації у вирішенні питання укладення договору оренди земельної ділянки та приймати рішення, що відносяться до компетенції суб'єкта владних повноважень.

Позивач ТОВ «Альбатрос-Крим» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 липня 2009 року Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим прийнято розпорядження № 771 «Про передання у оренду земельної ділянки ТОВ «Альбатрос-Крим» із земель запасу Мисовської сільської ради», яким затверджений проект землеустрою з відводу земельної ділянки, що передається у оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Альбатрос-Крим» для будівництва об'єкта соціального призначення водно-спортивної туристичної бази на 300 місць для обслуговування мешканців територіальних громад Ленінського району із земель запасу Мисовської сільської ради біля с.Семенівка в районі бухти «Космонавтів» та вирішено передати у оренду на 49 років ТОВ «Альбатрос-Крим» земельну ділянку площею 4,000 га (кадастровий номер 0122785800:06:001:0243) для будівництва об'єкта соціального призначення водно-спортивної туристичної бази на 300 місць для обслуговування мешканців територіальних громади Ленінського району із земель запасу Мисовської сільської ради із встановленням відповідних обмежень, сервітуту та віднесенням земельної ділянки площею 4,000 га до земель рекреаційного призначення Мисовської сільської Ради.

Позивач ТОВ «Альбатрос-Крим» у поданому в липні 2012 року позові просив суд зобов'язати Ленінську райдержадміністрацію АРК розглянути та затвердити розмір орендної плати в розмірі 18431,28 грн. та укласти договір оренди земельної ділянки. У поданій представником позивача 08 серпня 2012 року заяві про уточнення позовних вимог просив зобов'язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 4,0000 га для будівництва та обслуговування водно-спортивної туристичної бази на 300 місць строком на 49 років з ТОВ «Альбатрос-Крим» із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 614375,88 грн.

Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог є передчасними, а рішення судів не відповідають вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до положень статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили із порушення прав позивача на оренду земельної ділянки у зв'язку з неукладенням відповідачем без наявності законних підстав договору оренди землі.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як встановлено ст.14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

За загальними правилами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотні умови договору оренди землі зазначені у ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Разом з цим, в матеріалах справи договір оренди земельної ділянки чи його проект відсутні. Приймаючи рішення про зобов'язання відповідача укласти договір оренди землі судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи виготовлений сторонами договір оренди у встановленій законом формі та чи містить він істотні умови, встановлені законом для даного виду договорів.

Відповідач факт наявності такого договору заперечує, як і заперечує факт звернення до нього позивача з пропозицією щодо укладення договору.

Обґрунтовуючи неправомірність ухилення відповідача від укладення договору суди попередніх інстанцій вказують на залишення відповідачем без відповідей листів позивача від 25 квітня 2012 року вих.№ 5 та від 04 квітня 2012 року вих.№ 4.

Разом з цим, зі змісту вказаних листів вбачається, що вони не містять пропозиції щодо укладення договору оренди, а стосуються встановлення розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації на 2012 рік.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджуються факт звернення позивача до відповідача з пропозицією укладення договору оренди землі та факт відмови відповідача від укладення такого договору, висновок судів попередніх інстанцій про порушення права позивача на користування земельною ділянкою є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.

При цьому колегія суддів визнає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на те, що у розпорядженні від 24 липня 2009 року № 771 визначена значна частина істотних умов договору, оскільки додержання встановленої законом форма договору оренди землі є обов'язковим.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в користування є підставою для передачі земельної ділянки та укладення відповідного договору, проте лише наявність такого рішення не свідчить про набуття особою прав на земельну ділянку та не виключає додержання сторонами передбачених законом правил щодо укладення договору.

Задовольняючи уточнені позовні вимоги судом визначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 614375,88 грн. При цьому, ні постанова суду першої інстанції, ні ухвала апеляційної суду, обґрунтувань позовних вимог та мотивів, з яких суди виходили при вирішенні спору в цій частині, не містять.

Відповідно до положень ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації АР Крим - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.В.Голяшкін

В.С.Заяць

Т.Г.Стрелець