Постанова

від 05.06.2013 по справі 810/2356/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року місто Київ № 810/2356/13-а

12.44

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: - Рибка С.П., Науменко С.В., Говоруха Т.А., відповідача: - Ярошинський І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСН Лтд» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСН Лтд», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби від 31.01.2013 року № 0000022200 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи сторонами надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши надані документи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСН Лтд» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32212560.

З матеріалів справи встановлено, що 28.01.2013 року ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 28.01.2013 року № 14/8/22-0/32212560 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСН Лтд» (код за ЄДРПОУ: 32212560) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.11.2012 року по постанові Деснянського районного суду міста Києва, винесеної за розглядом матеріалів кримінальної справи № 73-02225».

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства:

- пункт 5.1, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 34 246, 92 гривень, в тому числі:

за ІІІ квартал 2009 року на суму 8878, 75 гривень;

за ІV квартал 2009 року на суму 17388, 94 гривень;

за І квартал 2010 року на суму 4339, 96 гривень;

за ІІ квартал 2010 року на суму 3632, 27 гривень;

внаслідок завищення валових витрат всього у сумі 136 947, 65 гривень, в тому числі:

за ІІІ квартал 2009 року на суму 35515, 00 гривень;

за ІV квартал 2009 року на суму 69543, 75 гривень;

за І квартал 2010 року на суму 17359, 83 гривень;

за ІІ квартал 2010 року на суму 14259, 07 гривень;

у зв'язку з використанням отриманих від ТОВ «Профітіс-Б» товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності.

На підставі Акта перевірки від 28.01.2013 року № 14/8/22-0/32212560 ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000022200 за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 7972, 23 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1993, 06 гривень.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням розпочав процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої Рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 08.04.2013 року № 781/10/10-206/119-120 та Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторних скарг від 07.05.2013 року № 2149/б/99-99-10-01-15, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000022200 залишено без змін.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд його скасувати, що і є предметом даного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи (Акт перевірки від 28.01.2013 року № 14/8/22-0/32212560) на адресу ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС листом від 09.11.2012 року № 5391/7/09-1015 надійшли матеріали від слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «АСН Лтд» з питань повноти нарахувань та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 року по теперішній час по взаємовідносинах з ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК» ТВ-Парадіз».

Слідчим відділом ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС додатково до листа № 5391/7/09-1015 від 09.11.2012 року листом № 2353/7/07-352 від 27.12.2012 року направлено постанову Деснянського районного суду міста Києва по обвинуваченню директора ТОВ «Профітіс-Б» (код ЄДРПОУ: 36192868) та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» (код ЄДРПОУ: 35369805) громадянина ОСОБА_5 за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України для використання в роботі під час проведення перевірки ТОВ «АСН Лтд» (код ЄДРПОУ: 32212560).

ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС 09.01.2013 року вх. № 831 отримано постанову Деснянського районного суду міста Києва, винесеної за розглядом матеріалів кримінальної справи № 73-0225 за обвинуваченням директора ТОВ «Профітіс-Б» (код ЄДРПОУ: 36192868) та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» (код ЄДРПОУ: 35369805) громадянина ОСОБА_5 за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

В ході перевірки ТОВ «АСН Лтд» встановлено, що ТОВ «АСН Лтд» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Профітіс-Б» у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року та січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2010 року. Стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Директором ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» за період з 01.01.2009 року по 30.11.2012 року був ОСОБА_5.

До перевірки фінансово-господарських відносин ТОВ «АСН Лтд» з ТОВ «Профітіс-Б» за період з 01.01.2009 року по 31.11.2012 року підприємством було надано наступні документи:

декларації з податку на додану вартість з додатками за липень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року;

реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року;

платіжні доручення за період з липня 2009 року по червень 2010 року;

рахунки-фактури, підписані ОСОБА_5, видаткові та податкові накладні, підписані ОСОБА_5 за період з липня 2009 року по червень 2010 року;

оборотно-сальдові відомості по рахунках 20, 631, 311.

Також, як зазначив відповідач в запереченні на позовну заяву, під час розгляду судом вказаної кримінальної, підприємства ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» за юридичними адресами не знаходяться, фактичні адреси відсутні, до органів державної податкової служби звітуються із заниженими показниками фінансово-господарської діяльності. Допитаний ОСОБА_5 показав, що ніякого відношення до діяльності вищевказаних підприємств не має, реєстрацію та підписання первинної бухгалтерської та податкової документації здійснював за грошову винагороду на прохання невстановленої особи на ім'я «Влад».

За вказаних обставин громадянин ОСОБА_5 підписував від імені ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» документи, які зовні мають ознаки первинних фінансово-господарських та засвідчують факт здійснених господарських операцій на користь ТОВ «АСН Лтд» (код ЄДРПОУ: 32212560), що знаходиться на обліку в ДПІ у Макарівському районі Київської області, які в дійсності з боку ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» не виконувались.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва, фактично ОСОБА_5, який формально був засновником та директором ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз», не здійснював підприємницьку діяльність, передбачену статутом цього підприємства, а за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового слідства особою, групою осіб, за грошову винагороду, умисно надавав послуги іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного надання послуг шляхом підроблення офіційних документів ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз», які видаються та посвідчуються підприємством і які надають права та звільняють від обов'язків, з метою використання його підроблювачем та іншою особою та збут таких документів, з метою документального оформлення безтоварних операцій.

ОСОБА_5 після здійснення фіктивного підприємництва шляхом створення суб'єктів господарської діяльності ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою з невстановленою у ході слідства особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, групою осіб в період з січня 2008 року по липень 2010 року, в порушення вимог Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року, підробив грошові чеки ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз», які являються засобами доступу до банківських рахунків, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей щодо цілей витрат коштів та використав їх для отримання готівкових коштів з поточних рахунків вказаних підприємств.

Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва, не встановлено реального здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків, в результаті чого встановлено: «операції по купівлі-продажу між ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» та платниками податків за період з жовтня 2007 року по вересень 2010 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними».

У ході перевірки ТОВ «АСН Лтд» встановлено, що ТОВ «АСН Лтд» не мало фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТРК «ТВ-Парадіз» за період з 01.01.2009 року по 30.11.2012 року.

Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України розбіжності між ТОВ «АСН Лтд» і ТОВ «Профітіс-Б» у липні, серпні, вересні 2009 року на загальну суму податкового кредиту з ПДВ - 7103, 00 гривень відсутні, в тому числі помісячно у липні 2009 року на суму ПДВ - 777, 50 гривень, у серпні 2009 року на суму ПДВ - 950, 00 гривень, у вересні 2009 року на суму ПДВ - 5375, 50 гривень.

Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжності між ТОВ «АСН Лтд» і ТОВ «Профітіс-Б» на загальну суму ПДВ - 20136, 53 гривень, в тому числі помісячно: у жовтні 2009 року на суму ПДВ - 2509, 75 гривень, у листопаді 2009 року на суму ПДВ - 1804, 00 гривень, у грудні 2009 року на суму ПДВ - 9595, 00 гривень, у січні 2010 року на суму ПДВ - 1125, 07 гривень, у лютому 2010 року на суму ПДВ - 1616, 40 гривень, у березні 2010 року на суму ПДВ - 580, 50 гривень, у квітні 2010 року на суму ПДВ - 1605, 34 гривень, у травні 2010 року на суму ПДВ - 587, 87 гривень, у червні 2010 року на суму ПДВ - 712, 60 гривень.

Відповідач зазначив, що в ході перевірки не встановлено умови поставки товару в зв'язку з відсутністю документів (товарно-транспортних накладних, договорів та актів на перевезення товару).

Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва від 11.12.2012 року фактично ОСОБА_5, який формально був засновником та директором ТОВ «Профітіс-Б», не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Профітіс-Б», передбачену статутом цього підприємства, а спільно з невстановленою досудовим слідством особою надавав послуги іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Отже, первинні документи (договори, податкові накладні, накладні), підписані ОСОБА_5 за період з 01.01.2007 року по вересень 2010 року складені з порушенням вимог Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, пункту 16 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: 1) невідповідністю його змісту вимогам закону; 2) наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; 3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (статті 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить, зокрема, фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (стаття 234 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Первинні бухгалтерські документи та податкові накладні виписані ТОВ «Профітіс-Б» не відповідають вимогам статті 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, позивачем, шляхом неправомірного формування валових витрат, здійснювалось супроводження грошових коштів щодо товарів, які не отримувались і не могли бути отримані.

Встановлено, що операції ТОВ «Профітіс-Б» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з цим посадова особа ТОВ «Профітіс-Б» не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Профітіс-Б» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Профітіс-Б» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Профітіс-Б» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до частини першої, другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з тим, що за результатами перевірки правочини, між ТОВ «АСН Лтд» та ТОВ «Профітіс-Б» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, визнано нікчемними, то у ТОВ «Профітіс-Б» відсутній об'єкт, а тому відсутнє право на формування валового доходу в сумі 136 947, 25 гривень, в частині неправомірно сформованих ТОВ «АСН Лтд» валових витрат у сумі 136 947, 25 гривень.

Позивач зазначив, що отриманий від ТОВ «Профітіс-Б» товар (сировина) передавався на склад та використовувався у виробничій діяльності ТОВ «АСН Лтд», що підтверджується наступними документами:

- Договором № 329 від 02.07.2008 року, укладеного між ТОВ «АСН Лтд» (Замовник) та Державним науково-виробничим підприємством «Електронмаш» (Виконавець) на умовах якого ДНВП «Електронмаш» виготовляло з наданої ТОВ «АСН Лтд» давальницької сировини, отриманої від ТОВ «Профітіс-Б» та інших постачальників канцелярські вироби, накладними, актами приймання-передачі товарів, послуг;

- Договором № 2/9 від 12.01.2009 року, укладеного між ТОВ «АСН Лтд» (Замовник) та ТОВ «Технопластсервіс» (Виконавець), на умовах якого ТОВ «Технопластсервіс» виготовляло з наданої ТОВ «АСН Лтд» давальницької сировини, отриманої від ТОВ «Профітіс-Б» та інших постачальників канцелярські вироби, накладними, актами приймання-передачі товарів, послуг.

Однак, з вищевказаними твердженнями позивача суд не погоджується з огляду на те, що відповідно до умов договору № 329 від 02.07.2008 року, укладеного між ТОВ «АСН Лтд» (Замовник) та Державним науково-виробничим підприємством «Електронмаш» (Виконавець), товар виготовляється з сировини і барвників Виконавця, які він купує сам за власні кошти (пункт 1.3 договору № 329 від 02.07.2008 року).

Щодо посередницьких відносин позивача, ТОВ «Профітіс-Б», Державним науково-виробничим підприємством «Електронмаш» та ТОВ «Технопластсервіс», суду не зрозуміло та жодними документальними доказами не підтверджено підстав виникнення таких відносин, і чому саме вони відбувалися через позивача, а не безпосередньо поставка товарів (сировини) ТОВ «Профітіс-Б» не поставлялася Державному науково-виробничому підприємству «Електронмаш» та ТОВ «Технопластсервіс» для подальшої поставки виготовленої готової продукції позивачу. Суду не доведено економічну сутність таких операції, їх обґрунтованість та мету.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Профітіс-Б» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зважаючи на викладене, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а отже прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Профітіс-Б» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Суд не погоджується з твердженнями представників позивача, що постанова Деснянського районного суду, якою дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною другою статі 200 Кримінального кодексу України, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України та частиною другою статі 358 Кримінального кодексу України, не має відношення до взаємовідносин позивача та ТОВ «Профітіс-Б», оскільки не має жодного посилання на їх взаємовідносини.

Так, постановою чітко окреслено, що у період з 2008-2010 рік вказане підприємство діяло з метою надання права інших суб'єктам господарювання незаконно формувати валові витрати, валові доходи, податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість та як наслідок цього - змогу ухилятися від сплати податків.

Жодного доказу, який би дав змогу дійти до висновку, що саме з позивачем у ТОВ «Профітіс-Б» у вказаний період були господарські операції, які мають реальний характер, суду не надано.

Тим більше, що у постанові Деснянського районного суду взагалі не має посилань, що якісь взаємовідносини були реальні, а якісь ні, а навпаки вказано на фіктивність всіх операцій ТОВ «Профітіс-Б» за період з 2007 по вересень 200 року.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, на порушення пункту 5.1, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 34 246, 92 гривень, в тому числі:

за ІІІ квартал 2009 року на суму 8878, 75 гривень;

за ІV квартал 2009 року на суму 17388, 94 гривень;

за І квартал 2010 року на суму 4339, 96 гривень;

за ІІ квартал 2010 року на суму 3632, 27 гривень;

внаслідок завищення валових витрат всього у сумі 136 947, 65 гривень, в тому числі:

за ІІІ квартал 2009 року на суму 35515, 00 гривень;

за ІV квартал 2009 року на суму 69543, 75 гривень;

за І квартал 2010 року на суму 17359, 83 гривень;

за ІІ квартал 2010 року на суму 14259, 07 гривень.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані ТОВ «АСН Лтд» валові витрати у сумі 136 947, 65 гривень за період з 01.01.2009 року по 31.11.2012 року по придбанню товарно-матеріальних цінностей від постачальника ТОВ «Профітіс-Б» заявлено безпідставно, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 34 236, 92 гривень.

Водночас пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року № 0000022200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 972, 23 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 993, 06 гривень.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем були надані всі докази, які дають підстави вважати про правомірність висновку перевіряючого під час проведення перевірки та винесення спірного рішення.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 червня 2013 р.