Постанова

від 10.06.2013 по справі 913/9/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.06.2013р. справа №913/9/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубченко І.В. суддівМарченко О.А., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача :не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. (повний текст підписано 04.03.2013р.) у справі№913/9/13-г (суддя Василенко Т.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД», м. Луганськ простягнення передплати у сумі 12460грн., збитків у сумі 16999,78грн., пені у сумі 1879,21грн., 3% річних у сумі 183,22грн. В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД», м. Луганськ, про стягнення передплати у сумі 12460грн., збитків у сумі 16999,78грн., пені у сумі 1879,21грн., 3% річних у сумі 183,22грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. (повний текст підписано 04.03.2013р.) у справі №913/9/13-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД» на користь ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» збитки у вигляді сплаченого авансу за фактично невиконані роботи в сумі 12460грн., 3% річних в сумі 183,22грн., пеню в сумі 571,93грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 674,75грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач своєчасно не розпочав роботу, і позивач відмовився від договору, і така відмова від договору прямо передбачена ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, тому подальше утримання невикористаних коштів попередньої оплати є безпідставним. Внаслідок чого позовні вимоги про стягнення 12460грн. передплати, 183,22грн. 3% річних за період з 08.06.2012р. по 03.12.2012р. та 571,93грн. пені за період з 06.04.2012р. по 31.05.2012р. визнані судом доведеними і обґрунтованими, тому задоволені. В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 1307,28грн., нарахованої за період з 01.06.2012р. по 06.10.2012р. відмовлено через те, що правовідносини сторін припинились з відмовою позивача від договору підряду. В позовних вимогах про стягнення збитків у сумі 16999,78грн., які понесені позивачем у зв'язку із оплатою ним виконаних ТОВ «Луганська фінансова компанія «Оптима» підрядних робіт відмовлено виходячи з того, що зібрані у справі докази належним чином не підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст.ст.224, 225 ГК України та ст.22 ЦК України.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. у справі №913/9/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Скаржник вважає, що відсутні підстави для повернення передплати замовнику у повному обсязі, оскільки виконання частини робіт підтверджується матеріалами справи. Крім того, виконання робіт з порушенням строків виникло з вини позивача, який безпідставно відмовився переглянути договірну ціну через подорожчання будівельних матеріалів. На думку заявника апеляційної скарги, відсутні підстави вважати договір розірваним з огляду на частину другу статті 849 ЦК України та сторони не мають права розірвати договір в односторонньому порядку, що можливо лише за взаємною згодою сторін або за підставами передбаченими законодавством України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. у справі №913/9/13-г прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд скаргу на 15.05.2013р., явку представників сторін обов'язковою не визнано. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 01.04.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню. Зокрема, позивач вказав, що оскільки матеріалами справи доведено, що ним здійснено передплату у сумі 12460грн., в свою чергу, відповідачем не виконано передбачених умовами договору робіт, а внаслідок односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем, зобов'язання сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду припинилися, наразі у відповідача відсутні будь-які правові підстави набуття та збереження грошових коштів у розмірі 12460грн.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), судді Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. відкладено судовий розгляд на 05.06.2013р. та зобов'язано сторін надати договірну ціну (додаток №1), всі складові кошторису, у тому числі відомості ресурсів; акт-допуску, передбачений п.4.2. Договору підряду №80/01-20 від 29.09.2011р.; письмові пояснення, в яких визначити які роботи були виконані відповідачем і фактично прийняті позивачем, їх об'єм, вартість згідно кошторису або виходячи з рівня цін станом на листопад 2011 року, з врахуванням п.п.3.3., 4.4., 4.5. Договору (внесено зміни Додатковою угодою №1 від 16.11.2011р.); акт звірки взаємних розрахунків (за ініціативою відповідача) за предметом позову з визначенням видів виконаних робіт, періодів виконання робіт, використаних матеріалів, вартості виконаних робіт в цілому і окремо по кожному виду робіт, з урахуванням витрат на матеріали.

Вказана ухвала направлена сторонам своєчасно, що підтверджується вихідним штампом, заповненим відповідно до п.2.6.12. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2012р. №28.

В додаткових поясненнях від 21.05.2013р. б/н позивач зазначив, що акт допуску, договірна ціна та календарний графік робіт як додатки до договору не були оформлені сторонами, а також зазначив, що жодні роботи, які передбачені підписаними сторонами договором та кошторисом, на його виконання не були здійснені відповідачем, відповідно не прийняті позивачем.

Представники сторін у судове засідання 05.06.2013р. не з'явились; на адресу апеляційного суду надійшла телеграма, в якій ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» просила розглянути справу без участі її представника.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі відповідач посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст.598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (ст.11 ЦК України, ст.174 ГК України). При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

29 вересня 2011 року між ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» (замовник) та ТОВ «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД» (підрядник) був укладений договір підряду №80/01-20, згідно пункту 1 якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи з ремонту фасаду приміщень ПАТ «СК «Універсальна» за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців, 12 оф.10. Перелік робіт визначено в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Вартість робіт за договором визначена відповідно до Державних будівельних норм і розрахована у договірній ціні (додаток 1) та локальному кошторисі (додаток 2), які є невід'ємними частинами даного договору, і складає 24920грн., у т.ч. ПДВ - 4153грн. (п.2.1. договору).

Відповідно до п.п.2.2., 2.3., 2.4. договору, замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 12460грн. Подальші розрахунки замовника з підрядником проводяться за фактично виконані роботи згідно підписаних актів виконаних робіт не пізніше 10 днів після підписання актів виконаних робіт.

Транспортування матеріалів та вивезення будівельного сміття входить в кошторисну вартість і є обов'язками підрядника (п.3.3. договору).

У пунктах 4.1., 4.2., 4.3. договору передбачено, що терміни виконання робіт обчислюються в календарних днях з дня перерахування замовником підряднику авансового платежу, передбаченого п.2.2. даного договору. Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 робочих днів з дати підписання даного договору і оформлення акту-допуску на виконання робіт між підрядником та замовником. Послідовність, початок та закінчення будівельних робіт, зазначених у п.1.1. договору, визначається календарним графіком виконання робіт (додаток №3).

У розділі 5 договору сторони обов'язки та права сторін. Зокрема, підрядник зобов'язався: розробити організаційно-технологічну документацію для виконання робіт та узгодити із замовником календарний графік послідовності виконання робіт; виконати ремонтно-будівельні роботи, зазначені у п.1.1. договору та додатках до нього, у повному обсязі та у встановлені терміни (п.4.1. та п.4.3. договору), та передати їх замовнику; поставити на об'єкт матеріали та обладнання для виконання ремонтно-будівельних робіт, передбачених цим договором та контролювати їх якість, кількість і комплектність, на вимогу замовника надавати сертифікати відповідності; своєчасно забезпечити об'єкт будівельними ресурсами, дотримуючись термінів відповідно до календарного графіку послідовності виконання робіт; після повного завершення ремонтно-будівельних робіт, передбачених умовами цього договору передати об'єкт замовнику шляхом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (п.п.5.2.1., 5.2.2., 5.2.3., 5.2.4., 5.2.6. договору). В свою чергу, у п.п.5.4.2., 5.4.3. договору передбачено право підрядника при виникненні обставин, що не залежать від нього, але заважають виконанню робіт в установлений термін ставити питання перед замовником про його перегляд, а також право при виникненні змін і додаткових обсягів робіт ставити питання, якщо це необхідно про перегляд термінів виконання робіт, а при додаткових обсягах про перегляд договірної ціни. Рішення про перегляд терміну виконання робіт та договірної ціни оформляється додатковою угодою та підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно п.7.3. договору підрядник за несвоєчасне виконання робіт сплачує пеню у розмірі 0,1% від договірної ціни за кожен прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період.

Суперечки між сторонами вирішуються шляхом переговорів. В разі не вирішення суперечок шляхом переговорів, передаються до господарського суду м. Києва (п.7.4. договору).

Судова колегія зазначає, що положення ГПК України не допускають договірної підсудності у спорах між резидентами України, тому відсутні підстави для розгляду даної справи господарським судом м. Києва.

Пунктом 8.1. договору визначено, що термін дії договору визначається з моменту його підписання замовником та підрядним і діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань, передбачених умовами даного договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія дійшла висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 ЦК України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України). Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст.844 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами узгоджено локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботи житлового будинку, складений відповідачем в поточних цінах станом на 23.06.2011р. Згідно вказаного кошторису загальна вартість ремонтних робіт становить 24920грн.

Згідно зі ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Додатковою угодою №1 від 16.11.2011р. внесено зміни у договір підряду б/н від 29.09.2011р., зокрема викладено п.4.3. в наступній редакції: «Початок та послідовність будівельних робіт встановіть згідно календарного графіка виконання робіт (додаток №1) з 05.04.2012р.».

Згідно ч.ч.1, 3 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, календарного графіка виконання робіт не погоджено та підписано сторонами, але положеннями пункту 4.3. договору в редакції додаткової угоди №1 від 16.11.2011р. до договору встановлено, що підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт з 05.04.2012р.

Статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

На виконання умов п.2.2. договору позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у сумі 12460грн., що підтверджується платіжним дорученням №26301 від 05.10.2011р.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому в силу частини другої цієї статті зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі статтею 849 ЦК України, яка визначає загальні положення договору підряду, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Предметом спору у даній справі є серед іншого повернення попередньої оплати. Вимоги позивача мотивовані направленням підряднику листа щодо відмови від договору та повернення попередньої оплати на підставі статті 849 ЦК України.

Зі змісту листа від 31.05.2012р. №826/01-215, на який посилається замовник як на доказ односторонньої відмови від договору в порядку статті 849 ЦК України, вбачається, що замовник посилаючись на п.5.3.4. договору підряду №80/01-20 від 29.09.2011р., а також на невиконання робіт за договором та безпідставне збільшення вартості ремонтних робіт, зміну локального кошторису та відповідно договірної ціни, повідомив підрядника про своє рішення зупинити ремонтні роботи (арк. спр. 20).

Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, проте, її поведінка повинна бути добросовісною та розумною. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо.

Виходячи з положень пункту 5.3.4. договору №80/01-20 від 29.09.2011р., судова колегія вважає, що в даному разі лист за своєю правовою природою є повідомленням замовника про його рішення зупинити виконання робіт та пропозицією внести зміни до договору щодо послідовності виконання робіт та договірної ціни, а не односторонньою відмовою від договору.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В претензіях від 23.06.2012р. №1050/01-215, від 15.08.2012р. №1181/01-215, від 20.08.2012р. позивач пропонував відповідачу повернути авансові кошти в сумі 12460грн., посилаючись на те, що у зв'язку з неповерненням вказаних коштів підприємство несе збитки.

Отже, в наявних в матеріалах справи листах не міститься безперечний висновок позивача про відмову від договору, який би давав змогу відповідачу вважати, що договірні відносини між сторонами припинилися, зокрема положення пункту 5.3.4. договору №80/01-20 від 29.09.2011р. передбачають вчинення сторонами дій по внесенню в договір змін після прийняття замовником рішення на підставі цього пункту.

З огляду на вищевикладене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази того, що замовник на підставі статті 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши підряднику лист-вимогу про розірвання договору підряду, судова колегія дійшла висновку, що доказів розірвання договору матеріали справи не містять.

Така позиція суду викладена з урахуванням оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 18.02.2013р. №01-06/374/2013.

Таким чином, зважаючи на наявність діючого договору підряду між сторонами, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення коштів на підставі ст.1212 ЦК України є неправильним, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, а в позовних вимогах про стягнення передплати у сумі 12460грн. та 3% річних у сумі 183,22грн. слід відмовити.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що відповідно до ст.ст.80, 82 ГПК України у разі припинення договірних відносин між сторонами, позивач не обмежений у праві звернутися із позовом до відповідача про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів з урахуванням тієї обставини, що позивач відмовився від договору та дана підстава позову не могла бути розглянута судом у межах даної справи 9, оскільки таке розірвання договору відбулось пізніше.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, доказів в підтвердження того, що відповідач приступив до виконання підрядних робіт з 05.04.2012р., зокрема акту-допуску, передбаченого п.4.2. договору, судам обох інстанції не надано.

Поряд з цим, листом від 24.05.2012р. №18 відповідач повідомив позивача про необхідність збільшення кошторисної ціни та пропонував внести зміни до договору щодо вартості запланованих робіт до 29499,36грн., а також гарантував виконання робіт після підписання додаткової угоди. Також до вказаного листа відповідачем були додані проект додаткової угоди №2 від 14.05.2012р. до договору №80/01-20 від 29.10.2011р. та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на суму 5462,73грн. (арк. спр. 24, 81, 82-85).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав до матеріалів справи доказів поновлення робіт з 05.04.2012р. та доказів належного виконання робіт за договором у строк до прийняття позивачем рішення щодо зупинення ремонтних робіт через їх невиконання та безпідставне збільшення вартості робіт (лист від 31.05.2012р. №826/01-215).

Отже наявні підстави для застосування положень пункту 7.3. договору, положень ст.611, ч.1 ст.612, ч.1 ст.546, ч.1 ст.548, ст.ст.549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені у сумі 1879,21грн., обчислену за період з 06.04.2012р. по 06.10.2012р., суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 571,93грн. за період з 06.04.2012р. по 31.05.2012р.

За змістом ст.ст.224, 225, 226 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її права передбачається і ч.1 ст.22 ЦК України.

Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст.611 ЦК України та ст.ст.216, 217 ГК України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

З огляду на те, що суб'єктом є боржник, об'єктом - правовідносини за договором підряду, предметом доказування - є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також - вина зазначеної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вартість виконаних робіт в сумі 16999,78грн., перерахованих позивачем, Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптима» за виконані підрядні роботи фактично не є збитками в розумінні наведених вище норм чинного законодавства. Вказані кошти були перераховані іншій організації за роботи, які фактично не були виконані відповідачем та останньому не оплачувалися, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про відшкодування збитків у розмірі 16999,78грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. (повний текст підписано 04.03.2013р.) у справі №913/9/13-г частково не відповідає чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді сплаченого авансу за фактично невиконані роботи в сумі 12460грн., 3% річних в сумі 183,22грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, у позовних вимогах - відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, тому рішення в цій частині також підлягає зміні.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. (повний текст підписано 04.03.2013р.) у справі №913/9/13-г - задовольнити частково .

Рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. (повний текст підписано 04.03.2013р.) у справі №913/9/13-г - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді сплаченого авансу за фактично невиконані роботи в сумі 12460грн., 3% річних в сумі 183,22грн. та змінити в частині стягнення судових витрат.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЖАН ПРОЕКТ БУД», м. Луганськ про стягнення передплати у сумі 12460грн., 3% річних у сумі 183,22грн. - відмовити.

Викласти абзаци 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граждан Проект Буд», м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34 А, приміщення 4, код 36189614, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 48 А, код 20113829, на р/р 26500336 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пеню в сумі 571 грн. 93 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 32 грн. 19 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.».

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 25.02.2013р. (повний текст підписано 04.03.2013р.) у справі №913/9/13-г - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 48 А, ідентифікаційний код 20113829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граждан Проект Буд» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34 А, приміщення 4, ідентифікаційний код 36189614) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 344,10грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - третій особі; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС