Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-5513/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р.Справа № 2а-5513/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Лушников В.П.,

представник відповідача - Арнаута Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Ташир» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000162301,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фермерське господарство «Ташир» звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000162301.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року адміністративний позов Фермерського господарства «Ташир» задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Врадіївське відділення) від 16.10.2012 року № 0000162301.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000162301.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник позивача - Фермерського господарства «Ташир» в судовому засідання заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 18.09.2012 року по 24.09.2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ «Ташир» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої 28.09.2012 року складено акт № 24/22/20892785 (а.с.11-21).

Перевіркою встановлено порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 129300 грн., у тому числі за вересень 2011 року - 37140 грн., жовтень 2011 року - 11200 грн., листопад 2011 року - 7380 грн., грудень 2011 року - 45560 грн., травень 2012 року - 14520 грн., червень 2012 року - 13500 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, з урахуванням розглянутих заперечень, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000162301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 161625,00 грн., у тому числі за основним платежем - 129300 грн. та за штрафними санкціями 32325 грн. (а. с. 22).

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС № 0000742334 від 10.07.2012 року, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС № 0000742334 від 10.07.2012 року, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції спірне податкове повідомлення - рішення базується на висновках акту перевірки від 28.09.2012 року № 24/22/20892785, відповідно до яких порушення податкового законодавства з боку позивача, на думку працівників ДПІ, полягали в тому, що ФГ «Ташир» повинно було зареєструватись платником ПДВ та подавати податкову звітність і нараховувати та сплачувати ПДВ до бюджету. При цьому, зазначені висновки ґрунтуються на тому, що ФГ «Ташир» нібито перевищило загальну суму отриману від постачання товарів в 300000 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи доходячи такого висновку щодо перевищення позивачем загальної суми отриманого від постачальника товарів в 300000 грн. перевіряючи до фактичного обсягу поставки товарів за кожні роки, які перевірялись додали вартість залишків сільгосппродукції на кінець року.

Проте, як обґрунтовано враховано судом першої інстанції, всі залишки продукції позивача на 31 грудня звітного року відображені (як залишки) в статистичних звітах (реалізація сільськогосподарської продукції) форма № 21-заг, затверджена наказом Держкомстату № 222 від 30.06.2009 року (а.с.38-46). При цьому, рух залишків продукції повністю відслідковується (реалізація, використання на посів, передача на зберігання і т.д.), що також підтверджується матеріалами справи.

Окрім зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вірно звернув увагу на ту обставину, що посадовими особами відповідача при складанні акту перевірки не вказано, якою саме нормою Податкового кодексу України передбачено, що залишки продукції, яка не реалізована на кінець року, включається до вартості товарів, поставка яких здійснена, а також не брались до уваги та не відображені в акті перевірки ті первинні документи, які підтверджують витрату залишків сільгосппродукції, а саме: на посів (акти списання продукції на посіви, що містяться в матеріалах справи), передачу на зберігання (договори зберігання, накладні).

Окрім цього, як вірно зазначено судом першої інстанції, без проведення інвентаризації в повному її обсязі взагалі неможливо встановити точно залишки продукції, які, як зазначено в акті перевірки, можливо реалізовані, оскільки тільки шляхом проведення інвентаризації в порядку визначеному Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412, можливо робити якісь висновки про нестачу або надлишок залишків продукції, а саме, згідно п. 11.8 при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбується і комісія переходить у наступне приміщення; інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ґрунтуючись на припущеннях викладених в акті перевірки та на доказах, отриманих не в установленому порядку та з грубим порушенням діючого законодавства, відповідач виніс рішення донарахування сум ПДВ та штрафних санкцій.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Ташир» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000162301 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 24 травня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/