Ухвала

від 28.09.2016 по справі 2а-5513/12/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Київ К/800/37957/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Борисенко І.В., Веденяпіна О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі № 2а-5513/12/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Фермерського господарства «Ташир»

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 16.10.2012 № 0000162301.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.09.2012 за № 24/22/20892785. Згідно з цими висновками позивач порушив норми пункту 181.1 ст. 181, пунктів 183.2, 183.10 ст. 183, пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПК): занизив податкові зобов'язання із ПДВ на 129300,00 грн. у податковому обліку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, травень, червень 2012 року у зв'язку з тим, що не зареєструвався платником ПДВ при перевищенні обсягів поставки у 300000,00 грн. - за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 сума реалізації поставок склала 340850,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 № 0000162301 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 129300,00 грн. за основним платежем та на 32325, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пункту 181.1 ст. 181 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пункт 183.2 ст. 183 цього Кодексу).

Як встановлено у судовому процесі, підставою для висновку ОДПІ про перевищення позивачем загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у 300000,00 грн. у грудні 2010 року стало врахування у цих обсягах вартості залишків продукції, яка залишилась на кінець 2010 року та документи щодо реалізації яких відсутні.

Оцінивши додані до матеріалів справи докази, а саме: статистичні звіти за формою № 21-заг (а.с. 38-46), в яких позивач відображав залишки сільськогосподарської продукції на 31 грудня звітного року, із врахуванням того, що ОДПІ при включенні залишків сільськогосподарської продукції станом на 31.12.2010 до обсягу операцій з постачання за 12 місяців не було враховано витрату частини залишків на посів, передачу продукції в рахунок паїв, на зберігання (ці обставини підтверджуються актами списання зерна на посіви, договорами зберігання, накладними), а інвентаризація залишків станом на 31.12.2010 не проводилась, - суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про недоведеність з боку ОДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності включення вартості залишків товарів до обсягу операцій з постачання товарів за 12 місяців, що виключає обов'язок позивача зареєструватися платником ПДВ, а отже свідчить і про безпідставність збільшення позивачу податкового зобов'язання із ПДВ.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали порушення ОДПІ норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772.

Відповідно до пункту 5.2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписІ.В. Борисенко підписО.А. Веденяпін