ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04 червня 2013 року 12:05 № 826/6543/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ГРУПА» до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520. За участю представників сторін:
від позивача: Колоков В.Г. (довіреність № б/н від 05.09.2012 р.)
від відповідача: Дирда І.Є. (довіреність № 31/10-015 від 24.04.2013 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 04.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ГРУПА» з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/6543/13-а та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 04.06.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10.04.2013 р. № 0002561520.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач дійшов не вірного висновку щодо порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки 21 листопада 2011 р. позивачем було в повній мірі сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначену в податковій декларації за жовтень 2011 р., зважаючи на те, що останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України (протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), в даному випадку - 20 листопада 2011 року, припав на вихідний день (неділю), а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520 є прийнятим безпідставно та підлягає скасуванню.
Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні 04.06.2013 р. проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив, хоча відповідних обґрунтувань щодо таких заперечень проти позову представник відповідача в судовому засіданні не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено нев'їздну перевірку своєчасності сплати податків і зборів до бюджету позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ГРУПА» (код за ЄДРПОУ 34803428).
За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений Акт перевірки № 0002561520 від 10.04.2013 р., відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість, внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення.
На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем було винесено:
- податкове повідомлення-рішення № 0002561520 від 10.04.2013 р., яким визначено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн. на 1 (один) календарний день та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, а саме 20 145,70грн .
Однак, не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням № 0002561520 від 10.04.2013 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТРАНСПОРТНА ГРУПА» 21.11.2011 р. було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн.
Позивачем сума узгодженого податкового зобов'язання була сплачена 21.11.2011 року, що також не заперечувалося представником відповідача.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафних санкцій у разі порушення правил сплати (перерахування) податків.
Пункт 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З аналізу наведеного податкового законодавства, а також матеріалів справи вбачається, що останнім днем сплати позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2011 р. було 20.11.2011 р.
Однак, як було з'ясовано в судовому засіданні, а також не заперечувалося представником відповідача, останній день сплати позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2011 р. - 20.11.2011 р. був вихідним днем (неділя), а тому зазначене податкове зобов'язання було сплачено позивачем відповідно наступного дня 21.11.2011 року.
Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
За аналогією до наведених норм податкового законодавства, судом вбачається, що позивачем не було порушено граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки 21 листопада 2011 р. позивачем було в повній мірі сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначену в податковій декларації за жовтень 2011 р., зважаючи на те, що останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України, 20 листопада 2011 року припав на вихідний день (неділю), що також не було заперечено представником відповідача в судовому засіданні, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач не довів суду правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520.
Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог, що також підтверджується допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
В позовній заяві та в судових дебатах позивач не наголошував на вимозі щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10.04.2013 р. № 0002561520.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 10.06.2013 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 11.06.2013 |
Номер документу | 31730673 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрянська Я.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні