Ухвала

від 18.07.2013 по справі 826/6543/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6543/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представника позивача Уголькова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну перевірку своєчасності сплати податків і зборів до бюджету позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» (код за ЄДРПОУ 34803428).

Результати перевірки відображено в акті перевірки № 0002561520 від 10.04.2013 р., в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки № 0002561520 від 10.04.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002561520 від 10.04.2013 р., яким визначено порушення граничного строку сплати позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн. на 1 (один) календарний день та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, а саме 20 145,70грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було порушено граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки 21 листопада 2011 р. позивачем було в повній мірі сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначену в податковій декларації за жовтень 2011 р., зважаючи на те, що останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України, 20 листопада 2011 року припав на вихідний день (неділю).

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Транспортна група» 21.11.2011 р. було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що сума узгодженого податкового зобов'язання була сплачена позивачем 21.11.2011 року .

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України(протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), в даному випадку - 20 листопада 2011 року, а позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначену в податковій декларації за жовтень 2011 р. 21 листопада 2011 р.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Судом встановлено, що останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України в даному випадку - 20 листопада 2011 року припадає на вихідний (неробочий) день, а тому сплата податкових зобов'язань з ПДВ, що була здійснена позивачем в перший робочий день, що настає за вихідним, в даному випадку - 21 листопада 2011 року, повністю узгоджується з вимогами ст.56.13 ст. 56 Податкового кодексу України.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Транспортна група» своєчасно та в повному обсязі було здійснено перерахування сум за декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Отже, застосування податковим органом до позивача фінансових санкцій за порушення строку самостійно визначеного грошового зобов'язання є необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 22.07.2013 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.